Призначення із знаком запитання - Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Призначення із знаком запитання

0

На початку листопада тодішній міністр закордонних справ Польщі Ґжеґож Схетина від імені президента вручив прес-секретареві МЗС Марцінові Войцеховському призначення на посаду Надзвичайного і повноважного посла Республіки Польща в Україні.

В Інтернеті з’явилося чимало щирих привітань на адресу М. Войцеховського, зокрема, від посла України в Польщі Андрія Дещиці. Проте це кадрове призначення, виконане главою зовнішньополітичного відомства уряду, що завершував свої повноваження, викликало неприховане невдоволення в середовищі нової партії влади «Право і справедливість» (ПіС). Таким чином,  закордонне відрядження М. Войцеховського поки що залишається під знаком запитання.

Новий міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський відверто назвав це призначення неприйнятним. У кількох інтерв’ю міністр охарактеризував М. Войцеховського як «малопідготовленого для виконання обов’язків посла». В. Ващиковський має намір обговорити цю ситуацію з президентом Польщі Анджеєм Дудою та «знайти відповідну людину високого інтелектуального і професійного рівня, яка поділятиме наш (ПіС-у) вектор зовнішньої політики в Європі».

Своє негативне ставлення до кандидатури новопризначеного посла В. Ващиковський аргументує так: «Цей журналіст півтора року покрутився в МЗС, не займаючи там жодних суттєвих посад, був прес-секретарем. Окрім того, ранг цього дипломатичного представництва (Посольство в Україні. – Авт.) вимагає, щоб туди поїхав або професійний дипломат високого класу, або колишній політик, який має активну міжнародну позицію. Лише така людина могла б засвідчити українцям, що їхня країна має для Польщі велике значення». Як приклад для наслідування глава МЗС Польщі наводить факт, що офіційний Київ призначив послом у Польщі Андрія Дещицю, який перед тим був виконувачем обов’язків міністра закордонних справ. Тож відправка на посаду посла до Києва журналіста без політичного досвіду – це те, на думку В. Ващиковського, що «самі українці можуть сприйняти як підхід до їхньої країни як до другорядної».

Ставлячи під сумнів кандидатуру М. Войцеховсьакого, представники ПіС-у вказують, що розглядаючи кандидатуру посла в Україні у липні 2015 року, коаліція Громадянської платформи і Польської селянської партії взяла до уваги лише одну кандидатуру. Її, до того ж, не консультували з новообраним президентом Анджеєм Дудою. За словами Ярослава Селліна, який на той час був членом комісії закордонних справ Сейму, депутати ПіС-у голосували проти кандидатури М. Войцеховського, бо «Україна – це країна, де відбувається Історія з великої літери „І”, вузлова країна, де акумулюються проблеми світу, Європи і Польщі», тому ситуація «вимагає виключно політично досвідченої людини з багаторічним стажем».

Додатково вказується на будований роками формат двосторонніх взаємин Варшави з офіційним Києвом, традиційно ключову роль у ньому президентського палацу Польщі, який фактично визначав український вектор польської політики. Наближені до канцелярії нинішнього глави держави особи підкреслюють, що ця специфіка набуває значення тепер, «коли Україна стала жертвою російської агресії». Обов’язком глави держави «є підтримка особливо тісних контактів з Україною», а для цього А. Дуда «мусить мати в особі посла партнера, якому абсолютно довіряє». М. Войцеховського «такою довірою президента не користується», бо документи щодо його призначення в останній день свого господарювання в президентському палаці (5 серпня 2015 р.) підписав Б. Коморовський, котрий не прислухався до прохання Анджея Дуди «до його інавгурації не приймати стратегічних рішень, які потім можуть мати вплив на виконання ним обов’язків глави держави».

Тож остаточне рішення – за президентом. Проте навіть якщо А. Дуда й дасть добро на виїзд М. Войцеховського до Києва, то чи матиме посол, при такому ставленні до нього очільника МЗС та адміністрації глави держави, необхідну «пробивну силу» для вирішення надважливих питань на важливому напрямку зовнішньої політики?

Ян ЛЬВІВСЬКИЙ

Share.