Рада нових медіа при президенті Польщі ще не почала роботу, а вже опинилася в центрі скандалу. Причина – участь у ній людей, яких раніше критикували за поширення дезінформації та публічні образи.
Пояснюємо, що це за орган, хто і за що критикує її окремих членів, і як на це реагують у президентському оточенні.
Рада нових медіа – що це?
15 квітня Канцелярія президента повідомила про створення Ради нових медіа. До її складу увійшли 27 осіб, а головним завданням органу має стати підтримка президента у питаннях цифрової трансформації, функціонування медіаринку та розвитку нових технологій.
Рада аналізуватиме стан сучасних медіа, оцінюватиме їхній вплив на суспільство, а також напрацьовуватиме рекомендації, стандарти та системні рішення. Окремий акцент планують зробити на протидії дезінформації та розвитку медіаграмотності. Створення ради пояснюють потребою посилити інформаційну безпеку держави та підвищити якість публічної дискусії в умовах цифрової епохи.
«Рада має стати майданчиком для обміну думками між різними середовищами та платформою для напрацювання спільних рішень у відповідь на виклики цифрової епохи. Важливим напрямом її діяльності також стане розвиток медіа-, інформаційної та цифрової освіти. Формування свідомого, критично мислячого та стійкого до дезінформації суспільства є одним із ключових викликів для держави», – зазначається на сайті Канцелярії президента.
Люди з неоднозначною репутацією – у складі нової Ради?
Склад Ради нових медіа не приховується – його можна знайти на сайті Канцелярії президента. Однак протягом останніх кількох днів жваво обговорюється присутність у ній окремих членів, які мають неоднозначну репутацію. Ідеться про Павла Свінярського та Рафала Земкевича.
Павел Свінярський – YouTube-блогер, який веде канал «Dla Pieniędzy». Він аналізує політику та економіку, а також публікує матеріали, які критикували за поширення російської дезінформації щодо України. Зокрема, у вересні 2025 року, коли російські дрони масово порушили польський повітряний простір, Свінарський створив відеоролик, де припускається, що дрони могли бути українськими. Блогер зазначає, що таким чином Україна могла намагатися втягнути Польщу у війну проти Росії, наводячи різні аргументи, що підтверджують цю тезу.
Як повідомляє Oko.Press, матеріали з каналу «Dla Pieniędzy» аналізував державний центрNASKNASK (Naukowa i Akademicka Sieć Komputerowa) – польський державний дослідницький інститут. NASK виник у 1992 році при Варшавському університеті як команда, що координувала розвиток академічних комп’ютерних мереж у Польщі, і відіграв важливу роль у підключенні країни до інтернету. З 2017 року має статус державного дослідницького інституту. У структурі інституту також діє команда реагування на інциденти комп’ютерної безпеки CERT Polska, яка займається виявленням і аналізом загроз у мережі., який вказував на них як приклади контенту, що поширює російську дезінформацію. Відео про дрони було внесене до переліку матеріалів, які, за оцінкою фахівців, містять маніпулятивні наративи щодо нібито «української провокації» з метою втягнення Польщі у війну. Фрагменти цього відео також використали у матеріалах Генерального штабу Війська Польського як приклад дезінформації. Навіть Кароль Навроцький ще у вересні 2025 року підкреслив, що інформація про провокацію з боку України не відповідає дійсності, а дрони, що опинилися в польському повітряному просторі, були російськими. Попри це, відеоролик досі доступний на каналі Свінярського.
Водночас суперечки викликає і присутність у раді публіциста Рафала Земкевича – особливо з огляду на заявлену мету органу щодо підвищення якості публічної дискусії та відповідальності за слово. Земкевич має на своєму рахунку кілька судових вироків за образу та наклеп. Йому також заборонено в’їзд до Великої Британії.
Як зазначає Rzeczpospolita, у 2019 році Земкевич образив активістку Ельжбету Подлесьну, за що був засуджений до штрафу (згодом помилуваний президентом Анджеєм Дудою). У 2023 році суд призначив йому громадські роботи за образу журналіста «Gazeta Wyborcza» Бартоша Зелінського, а ще через рік – за вживання вульгарних висловлювань на адресу ЛГБТ-активіста Барта Сташевського. Суд зобов’язав його публічно просити вибачення, а інформацію про вирок була у відкритому доступі.
Реакція на склад Ради: критика через звинувачення у дезінформації
Призначення членів Ради нових медіа викликало бурхливу реакцію серед представників польського уряду та медіа.
16 квітня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск написав на своїй сторінці на платформі X таке повідомлення: «Дивуєтеся, що Кароль Навроцький бере до своєї ради медіа людей, які поширюють російську дезінформацію? Дивним було б, якби він брав тих, хто з нею бореться».
Міністр цифровізації Кшиштоф Гавковський розкритикував підхід до формування ради, заявивши в коментарі для PAP, що створення таких органів виглядає як збирання людей без належної перевірки. «У Президентському палаці створили нову раду – раду медіа чи щось подібне. (…) І чому це має слугувати? Якщо поширенню дезінформації – то, мабуть, у цьому вона буде ефективною. Якщо ж побудові нового наративу про протидію дезінформації – то ні»,<…> Створення таких рад показує, що йдеться радше про те, щоб зібрати людей, а не ретельно перевірити їхні біографії. Люди, яких підібрав пан Навроцький, свідчать про те, що це буде погана рада»», – сказав Гавковський.
Міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш назвав вибір Навроцького небезпечним і таким, що шкодить державним інтересам Польщі. «Призначення до президентської ради особи, яку звинувачують у поширенні російської дезінформації, є дуже небезпечним і шкодить державним інтересам Польщі. Складається враження, що в Президентському палаці прагнення до охоплень і “фейму” перемогло відповідальність за безпеку держави. Ці ради слугують передусім для зміцнення медійно-політичної позиції президента», – цитує міністра RMF24.
Журналіст TVN24 Патрик Міхальський, коментуючи склад Ради, згадав не лише Павла Свінярського та Рафала Земкевича, які викликали найбільше критики, а й ще одного її члена – Кароля Гаца. «Кароль Навроцький створив Раду нових медіа, яка нібито має “покращувати якість публічної дискусії” та “посилювати інформаційну безпеку держави”. Відповідати за це мають, зокрема, Рафал Земкевич – засуджений за образу та наклеп, якого служби не хотіли впускати до Великої Британії. Експертом для президента став Павел Свінярський, який налаштовує проти України, за даними NASK поширював російську дезінформацію та вводив в оману щодо клімату. Про “якість” подбає також Кароль Гац, який на TVP за часів уряду PiS регулярно виступав і коментував за гроші. Суцільна компрометація», – написав він.
Як на критику реагують Свінярський і Земкевич
16 квітня Павел Свінярський опублікував на своєму YouTube-каналі відео, у якому коментує хвилю критики після свого призначення до Ради. У ньому він заперечив звинувачення у поширенні дезінформації та заявив, що його висловлювання є лише власною оцінкою подій. Також він підкреслив, що не боїться висловлювати свої погляди, навіть якщо вони викликають негативну реакцію.
Свінярський додав, що, на його думку, критика на його адресу пов’язана з тим, що він «зачіпає інтереси різних груп» і є незручним для частини середовищ. Крім того, він висловив підтримку президенту Каролю Навроцькому та зауважив, що і той часто стає об’єктом подібних звинувачень.
Рафал Земкевич також відреагував на критику свого призначення. Зокрема, після того як Громадянська коаліція нагадала у соцмережах про заборону на його в’їзд до Великої Британії, попри членство в Раді, публіцист відповів коротким дописом: «Обожнюю запах напалму зранку».
У своїх дописах він також у різкій формі атакував політичних опонентів, використовуючи вульгарну лексику. Зокрема, коментуючи інформацію про заборону в’їзду до Великої Британії, він заявив, що це було пов’язано з його поглядами, а не з правопорушеннями.
Реакція президента і оточення
У коментарі для PAP речник президента Рафал Леськевич відкинув критику, назвавши її «невдалою спробою відвернути увагу від проблем уряду». Коментуючи закиди щодо можливого поширення дезінформації Павлом Свінярським, речник президента зазначив:
«Справу коментаря щодо дронів уже було з’ясовано і прокоментовано кілька місяців тому. На мою думку, такі коментарі й припущення не повинні мати місця, адже кожна інформація потребує ретельної перевірки та верифікації».
Додаткову дискусію викликала й позиція голови Бюро національної безпеки Славомір Ценцкевича. У коментарі для Polsat News він визнав, що не знав про Павла Свінярського до його призначення до Ради нових медіа. Після появи публічної інформації про діяльність блогера Ценкевич заявив, що ця ситуація «слушно викликає занепокоєння», і припустив, що рішення можуть переглянути.
Натомість президент Польщі Кароль Навроцький в інтерв’ю для «Kanał Zero» не відповів прямо на запитання журналістів, чи було включення Павла Свінарського до Ради помилкою.
Навроцький пояснив, що ради при ньому є «простором суспільного слухання» і об’єднують представників різних середовищ – зокрема й тих, хто має критичні до нього погляди. За його словами, йдеться про одного з багатьох членів рад, який «добре знає соціальні медіа», а остаточні рішення формуються на кількох рівнях і не залежать від окремих осіб.
Тетяна Шарапова
Джерело: Oko.Press, PAP, Rzeczpospolita, RMF24