Щороку у містечках та селах біля підніжжя польських Татр можна побачити сотні овець, що йдуть вулицями – так званий редик. Він відбувається двічі на рік: весною, коли тварин збирають по господарствах і великими отарами женуть на пасовища в гори, та восени, коли вівці повертаються з полонин до своїх господарів. Розповідаємо більше про цю традицію.
Щовесни власники овець віддають своїх тварин пастуху, який разом з вівцями, собаками та своїми помічниками вирушає на все літо в гори на пасовища. На час випасання тварин пастухи живуть у горах, де піклуються про тварин, доять їх, а з отриманого молока виготовляють різні кисломолочні продукти, зокрема, традиційний для Татр осципек – сир з овечого молока. Восени вівці повертаються з гір додому, до своїх власників.
І весняний вивід тварин на пасовище, і їхнє осіннє повернення супроводжуються урочистостями, гучними гулянням та виступами традиційних колективів. Це явище польською має назву редик / redyk.
Згідно з традицією, овець виводять на гірські пасовища 23 квітня у день Св. Войчеха, а повертають додому 29 вересня у день Св. Архангела Михаїла. На практиці дати редику можуть відрізнятись щороку, адже залежать перш за все від погодних умов. Весняний редик зазвичай відбувається наприкінці квітня – у травні, а осінній – наприкінці вересня та у жовтні.
Цьогоріч більшість редиків вже закінчилась, однак охочі ще можуть застати потік з овець на вулицях – 10-11 жовтня в Щавніці, 18 жовтня – у селі Клушковце, а 25 жовтня – у Чарному Дунайці.
Традиційно, весняний редик більш урочистий. В цей час власники овець готують своїх тварин до випасу в горах: рахують, маркують. Декілька менших стад від різних господарів обʼєднують в одне велике, яким протягом літа опікуватиметься пастух – баца / baca та його помічники – юхаси / juchas.
Редик завжди супроводжується традиційними ритуалами, які повинні принести удачу під час випасу. Як тільки пастух виходить з вівцями на полонину, він розпалює у колибі вогнище і слідкує, щоб воно не згасло, адже це віщує негаразди. Далі посеред галявини ставлять гілку ялини, яка символізує здоровʼя та силу всіх присутніх на полонині – і пастухів, і овець. Тварин тричі обводять навколо цієї гілки – щоб обʼєднати овець в одну отару. В цей час головний пастух веде за собою тварин, приманюючи їх сіллю, а собаки та інші, молодші пастухи слідкують за тим, щоб ніхто не відбився від отари. Вважається, що скільки овець під час цього ритуалу відійде від решти, стільки загине під час випасу.
Восени пастухи з вівцями сходять з гір та повертаються до своїх сіл та міст. Саме під час осіннього редику можна побачити цілі «ріки» овець, що плинуть вулицями. Попереду йдуть пастухи у традиційному гірському одязі, лунає народна музика. В населених пунктах, де проходить редик, у цей день також організовують ярмарки.
Анастасія Верховецька
Джерело: naludowo.pl, Portal Tatrzanski
Вперше опубліковано у 2023 році