Київський Майдан як RES PUBLICA - Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Київський Майдан як RES PUBLICA

0

Вже близько двох місяців триває акція протесту на Майдані Незалежності в Києві. Як функціонує інфраструктура майдану? З чого складається повсякденне життя мітингувальників? Хто долучився до акції протесту, щоб підтримати її матеріально, і яким є культурне життя майдану? – про це нам розповіли самі мітингарі.

Як і 8 років тому, під час Помаранчевої революції, сьогодні акцію громадського спротиву на Майдані підтримують і матеріально забезпечують не лише опозиційні політичні партії, але й приватні особи.

Важко перелічити всіх підприємців, що постачають гроші, їжу та житло для мітингувальників: якщо йдеться про харчування, то це насамперед ресторани Дмитра Борисова й Сергія Гусовського (остерія Пантагрюель, піцерія Napule, бутікбар Biancoro), мережа “КофеХауз”, ресторани-паби “ProRock”, “Барабан” і багато, багато інших. Чергову українську революцію підтримують і просто приватні особи, отож часто тут можна бачити волонтерів з різних соціальних станів, представників найрізноманітніших професій. Серед них – філософ-феноменолог, викладач київського університету ім. Тараса Шевченка та Києво-Могилянської Академії Вахтанґ Кебуладзе. Вже понад 3 тижні він разом зі своєю дружиною, знаною київською художницею Мартою Ващук готує для мітингарів борщ.

Подружжя робить це не задля дешевої популярності, розповідає Марта:

– Це не перформенс, для того, щоб пропіаритися, зрозумійте мене правильно… Просто тут люди роблять те, що вони можуть. Друзі надали нам можливість готувати прямо тут, на Майдані, а до цього часу, протягом кількох останніх тижнів, я готувала в себе вдома й привозила близько 20 літрів борщу під будинок Профспілок. Тому що я бачу, що тут не надто багато кухонь, не надто багато гарячої їжі, а люди повинні грітися, їсти щось свіже й гаряче. Дуже багато людей хочуть брати в цьому участь: друзі допомагають нам купувати продукти, і ми разом із ними варимо цей борщ. Тепер ми варимо 50 літрів (а було 20), але плануємо варити ще більше. А казан нам дали наші друзі-буддисти.

Марта Ващук за роботою

Марта Ващук за роботою

Безкоштовні послуги надають мітингувальникам фахівці у галузі IT – технологій, провайдери швидкісного Інтернету: на Майдані є намет, у якому можна зарядити мобільний телефон, перевірити електронну пошту, подивитись телевізор.

Зрештою, мітингувальники мають можливість оглядати не лише телевізійні програми: на майдані є кілька місць, де показують художні й документальні фільми вітчизняних режисерів. Імпровізований кінотеатр розташовується біля «Лядських воріт», під аркою зі скульптурою Архангела Михаїла, щораз частіше документальні фільми показують на екрані головної сцени Майдану. Кіно можна подивитись також у приміщенні захопленої повстанцями Київської Мерії. Серед фільмів, які показали мітингарям, була стрічка «Уроки української» від молодого режисера Руслана Батицького. Раніше картина показувалась на київському фестивалі «Молодість», приймала участь у конкурсі Каннського фестивалю, у фестивалі Пу-Шон у Підевденній Кореї, отримала приз Світової Асоціації кінокритиків на фестивалі в Одесі. Показати фільм учасникам протесту режисер вирішив через те, що він надзвичайно суголосний теперішній ситуації в світі:

– Мені здається, що тема мого фільму дуже співзвучна подіям, які зараз відбуваються у країні й у світі. І хоча дія картини розгортається на Донбасі, я вважаю, що цей фільм розповідає про людські взаємини взагалі – про невміння говорити, чути один одного. Я намагався показати, до чого це може призвести.

Мітингарі переглядають фільм

Захищають майдан самі учаснику мітингу, що по змінах день і ніч чергують на барикадах, при чому важливу роль у обороні відіграє об’єднання ветеранів-афганців, розповідає волонтер-охоронець Сергій із Київщини:

– Загони самооборони діляться на сотні, ними командують сотники. Сотні діляться на десятки, ними керують десятники. Охорона забезпечується чергуванням десятників. В кожного загону своя вулиця, своя барикада.

Увійти на територію Майдану може будь-хто, однак існують певні обмеження: не пускають п’яних, адже тут діє сухий закон. Не зайдуть на Майдан і тверезі люди, якщо вони мають із собою алкоголь або підозрілі предмети, зброю тощо. Не пропускаємо також підозрілих, що скидаються на «тітушок».

На майдані надається безкоштовна медична допомога. Про це розповіла волонтерка зі Львова, фармацевт КатеринаВтім, обсяг медичних послуг, які надаються медиками-волонтерами, є доволі обмеженим, застерігає Катерина.

На майдані можна отримати безкоштовну юридичну допомогу: зокрема, в приміщенні Київської мерії чергують від одного до 4 правників. Допомагають не лише у питаннях незаконних обшуку/арешту/побиття, але й у рейдерських справах, у випадках незаконного виселення тощо.

На стінах КМДА можна побачити малюнки. Це – психологічна допомога мітингарям, розповідає киянка Тетяна Нестерова, лікар-психолог:

– Це арт-терапія. Адже  люди стоять, лежать тут з 21 листопада, люди вичерпані – поза домом, поза сім’єю, перебувають в умовах, коли не можна навіть як слід помитися, коли не можна побути на самоті – бачите, скільки тут у цьому залі людей! У багатьох стреси від побаченого, від побиття. І ось вони фарбами викладають те, що в них робиться в душі – це своєрідне звільнення негативних емоцій, отримання психологічного ресурсу.

КМДА: арт-терапія в дії

За своєю суспільною структурою  й поділом функцій Майдан нагадує утопічну, ідеальну державу Платона чи Кампанелли. Його порівнюють із Запорізькою січчю, й не випадково тут часто можна побачити козацькі строї, почути старовинні українські пісні в супроводі бандури, кобзи чи навіть торбана – це братчики кобзарських цехів дають благодійні концерти, підіймаючи бойовий дух мітингувальників.

Греко-католицький священник зі Львівщини

Шопка, яку створили львівські іконописці Ромко Зелінко та Остап Лозинський

Тарас ШУМЕЙКО

Фото Тарас ШУМЕЙКО, Оксана КУЗЬМЕНКО

Share.