Ресторан із назвою «Крим» з’явився у Варшаві, навпроти російського посольства. Його відкрили подружжя з України – кримські татари Ернест Сулейманов та Ельміра Сеіт-Аметова. Місце вибрали невипадково – як знак протесту проти російської окупації півострова.
«Обираючи це місце, ми хочемо нагадати росіянам, які працюють навпроти, що Крим належить Україні, і ніщо цього не змінить», — розповів виданню Gazeta Wyborcza Ернест Сулейманов. Він з дружиною Ельмірою Сеіт-Аметова відкрили ресторан минулого місяця. Біля входу у заклад щодня вивішують три прапори: український, польський і кримськотатарський.
«У російського посольства є приймальні дні, коли тут із самого ранку збирається натовп росіян, які приходять по документи. Я тоді так поспішаю, щоби швидше дійти до ресторації і вивісити прапор України. У мене тоді мед на серці. Я заради цих хвилин і біжу сюди», — поділився власник закладу у інтерв’ю Громадському.
Ернест і Ельміра – кримські татари. Обидвоє народилися у депортації — в Узбекистані. А познайомилися та побралися вже у Криму, куди повернулися, коли Ельмірі було 20, а Ернесту — 25 років.
Ернест, який на батьківщині був журналістом і політичним активістом, після анексії Росією Криму в 2014 році брав участь у проукраїнських акціях, а коли побачив на стовпах оголошення із його фотографією (розшукувався за винагороду, як особа, що становить небезпеку), зрозумів, що треба утікати до Києва.
Три роки тому родина переїхала до Варшави, коли до польського вишу вступив їхній син. Подружжя добре знає польську, бо на початку 2000-х самі тут навчалися. Ернест, зокрема, захистив роботу про депортацію кримських татар. Ельміра – художниця. До анексії Криму викладала в Сімферопольському університеті на кафедрі декоративно-прикладного мистецтва. Навчалась, зокрема, у Варшавській академії мистецтв, вивчала техніку художнього розпису по тканині (батік).
Попри те, що жоден з них не мав кулінарного досвіду, вирішили відкрити ресторан кримськотатарської кухні, щоб зберегти відчуття контакту зі своєю культурною ідентичністю.
«Це нагадування про життя на батьківщині, – розповів Ернест Gazeta Wyborcza. – Я не був у Криму з 2014 року, але смаки моїх улюблених страв нагадують мені тамтешнє повсякденне життя».
Власник закладу зізнався, що спочатку навіть розмірковував, щоб назвати ресторан «Гастроамбасада кримського Ханату». «Того періоду, який ретельно стирався Радянською владою, але “Крим” — теж хороша назва», — говорить Ернест.
«У нас майже всі працівники в кафе — кримські татари. Є один українець, але теж із Криму, — цитує Ернеста Громадське. — Всі дуже добре знають кримськотатарську традиційну кухню. Це важливо. Ми готуємо разом зі всіма».
Про зв’язок із Кримом і родиною у закладі нагадує все. Роботи на стінах — графіка, яку створив батько Ельміри Амет Сеіт-Аметов. Надихався старими фотокартками, зробленими ще до депортації кримських татар у 1944 році. Керамічний посуд на стелажі зробив брат Ельміри Абдюль. Біля входу до закладу висить і робота самої Ельміри.
Меню, за словами Ернеста, відображає «дуже неоднозначну історію кримських татар», поєднуючи «балканські, турецькі, грузинські та українські смаки».
Серед найпопулярніших страв, які подають, є чебуреки та янтики. Готують каву на піску. У меню є також кримська баклава, сарма (начинка загорнута в листя винограду), суп каш каш, пиріг «Ревані» та страви з нуту.
О.К.
За матеріалами Газета виборча, Громадське