Розрахунок прибуткового податку за 2012 рік

0

Обов’язок подачі податкової декларації стосується всіх, хто отримує прибутки в Польщі. 

Фото: rozliczeniepit.pl 

Іноземець, який проживає на території Республіки Польща (РП), є резидентом і підлягає оподаткуванню від сукупності своїх доходів, що їх отримує в Польщі і закордоном (наприклад, у країні громадянства), – розраховується із прибутковим податком відповідно до прогресивної податкової шкали (18% і 32%), як і громадяни РП. Нерезиденти, тобто особи, які не мають місця проживання на території РП, підлягають оподаткуванню тільки від доходів, отриманих на території Польщі і платять 20-відсотковий податок від прибутку.

Іноземець визнається за польського резидента тоді, коли він має місце проживання в РП, тобто перебуває в Польщі більше, ніж 183 дні протягом податкового року або тут міститься його центр життєвих інтересів. Вважається, що ними є проживання з найближчими родичами (чоловік/жінка, діти) на території РП; праця, майно – помешкання чи інша нерухомість, банківський рахунок і т.п. Важливим аргументом є наявність посвідки тимчасового перебування. Центр життєвих інтересів не буде аргументованим у РП, якщо іноземець працює в Польщі сезонно в сільському господарстві чи на будівництві і постійно виїздить на батьківщину, оскільки там є його місце «основної життєвої активності». Нерезидентом є особа, що перебуває на території РП менше 183 днів податкового року або ж не має в Польщі центру життєвих інтересів.

На практиці часто є так, що людина, яка відповідає критеріям польського резидента, одночасно трактується як резидент на своїй батьківщині відповідно до її законодавства. У такій ситуації варто звернутись до положень договору про уникнення подвійного оподаткування, у нашій ситуації – угоди, підписаної 12 січня 1993 р. у Києві між урядом РП та України щодо уникнення подвійного оподаткування і запобігання ухиленням від сплати податку в межах податку від доходу і майна (Dz.U. від 1994 року, №63, поз. 269). Відповідно до цих положень, доходи людини, яка проживає в Україні, не підлягають оподаткуванню в Польщі за умови, що ця особа надасть польському працедавцеві сертифікат резиденції. Цей сертифікат є посвідкою про місце проживання платника податків для податкових цілей і видається українським податковим органом. Пам’ятаймо, що платник (тобто роботодавець), який вираховує податок або ж аванс на податок, має знати, який статус у Польщі має кожен іноземець – для того, щоб правильно використати ці положення. Буває так, що польські працедавці, замість сертифікату резиденції, вимагають подачі заяви, у якій іноземець вказує, де він має намір сплачувати податки.

Податковий розрахунок за 2012 рік

Працедавець зобов’язаний під кінець податкового року надати кожному працівникові річний звіт про його прибутки – і це не залежить від того, чи працівник прийнятий на роботу на основі трудового договору (umowa o pracę) чи цивільно-правової умови (наприклад, umowa o dzieło/zlecenia). Це звичайні форми PIT (для резидентів) і форми IFT (для нерезидентів). Вони становлять підставу для подачі річного звіту. Річний звіт передається на відповідному формулярі (наприклад, для доходів на основі вищезгаданих умов буде потрібен формуляр PIT-37) до 30 квітня наступного після податкового року.

Існують три способи оформлення й подачі податкової декларації.
1. Вручну заповнити формуляр, який можна взяти у фіскальному органі або ж роздрукувати зі сторінки Міністерства фінансів Польщі. Саму декларацію треба висилати рекомендованим листом або занести особисто до фінансового органу.
2. Використання електронного формуляра, який міститься в додатках до газет або який можна роздрукувати з Інтернету.
3. Заповнення декларації он-лайн безпосередньо на веб-сторінці e-deklaracje. Розрахунки робить комп’ютерна програма (треба лишень переписати й підсумувати дані з відповідних формулярів PIT чи IFT) – програма перевіряє правильність заповнення декларації і робить можливим її висилання електронним шляхом безпосередньо до фінансової установи. Правильно подана декларація дозволяє отримати автоматично Державне посвідчення отримання (пол. UPO). Це підтвердження розглядається на рівні доказу надання рекомендованого листа чи особистої подачі декларації у фінансовій установі. Саме висилання декларації триває лише кілька хвилин, не вимагає електронного підпису, достатньо вписати розмір отриманих у попередньому році доходів або також вписати цифру «0», якщо подача декларації відбувається вперше.
Так чи інакше, цим обов’язком не можна легковажити, оскільки брак подачі податкової декларації загрожує покаранням з нарахуванням великого штрафу!
Податкову декларацію, де є помилки, неточності або куди не вписано якихось даних завжди можна поправити. Для цього достатньо ще раз правильно заповнити податкову декларацію в частині «А», вибравши форму «виправлення свідчень» («korekta zeznania»). Також можливе навіть подання «виправлення після виправлення». Якщо це відбувається у визначений термін (до 30 квітня), то немає жодних негативних наслідків.

Усі, хто не в силі самостійно заповнити формуляр PIT, можуть скористатися безкоштовними фаховими порадами. Їх пропонують фінансові установи, неурядові організації, банки, студентські юридичні консультації чи релігійні організації. Іноді достатньо допомоги доброзичливого, зорієнтованого в податкових питаннях сусіда.

Share.