Розлучення з поляком/полькою: важливі питання

0

Коли в подружньому житті довший час триває цілковитий розлад, чоловік чи дружина можуть вимагати судового припинення шлюбу шляхом розлучення.  Варто знати, що сімейні непорозуміння і брак можливості жити разом можуть бути недостатньою підставою для розлучення, якщо внаслідок нього можуть постраждати спільні неповнолітні діти або якщо внаслідок інших причин розлучення суперечитиме принципам суспільного життя. Розлучення не допускається, якщо його вимагає той, хто виключно винен у розладі подружнього життя, хоч це не стосується випадків, якщо інша сторона (чоловік/дружина) висловлюють згоду розлучитись або якщо така відмова розлучатись від іншої сторони в  певній ситуації суперечить принципам суспільного співжиття.

На тему розлучень написано багато, зокрема щодо поділу майна після оголошення розлучення. Думаю, немає сенсу довше зупинятись на цій темі. Зосередьмося на тому, що саме варто зазначити в позові про розлучення та до якого суду надсилати позов. Спробуймо теж спростувати кілька міфів щодо процесу розлучення.

Отже, позов про розлучення повинен відповідати формальним вимогам згідно зі ст. 126 Цивільно-процесуального кодексу (діла ЦПК), він повинен містити:

  1. назву суду (компетентний відділ окружного суду), до якого звертаються, назви сторін, юридичних представників;
  2. назву виду звернення, тобто позов про розлучення (POZEW O ROZWÓD) або позов про припинення шлюбу через розлучення (POZEW O ROZWIĄZANIE MAŁŻEŃSTWA PRZEZ ROZWÓD);
  3. основну частина заяви, свічення чи докази на підтримку вказаних обставин;
  4. підпис сторін чи їхніх юридичних представників;
  5. перелік додатків.

У позові, як першому процесуальному документі, слід вказати адреси проживання сторін, їхні номери PESEL, а також їхніх юридичних представників. Крім того, згідно зі ст. 187 ЦПК, слід детально сформулювати вимоги, наприклад: прошу розірвати шлюб у зв’язку з провиною іншої сторони (чоловіка/дружини), або без провини; зазначити визначене місце проживання дитини, рішення про батьківську відповідальність, суму аліментів, що вимагаються, пропозиції контактів батька/матері з дитиною, а також, у випадку необхідності, умови користування спільним житлом.

Крім того, необхідно додати фактичні дані, які обґрунтовують певні вимоги, наприклад, викликати свідків на судове засідання, додати відгуки, експертні висновки тощо.

У позові треба окреслити назву суду. Згідно зі ст. 41 ЦПК, компетентним до справ розлучень є окружний суд з округу останнього місця проживання подружжя, якщо хоч один з них в цьому окрузі ще живе чи прописаний. У разі відсутності таких обставин, компетентним буде суд за місцем проживання відповідача, а якщо і такої підстави нема, то суд за місцем проживання позивача.

До позову варто додати  копію свідоцтва про шлюб, копію свідоцтва про народження дитини (якщо сторони мають дітей), квитанцію про оплату (згідно зі ст. 26 п. 1 ЦПК 1 Закону про судові кошти в справі про розлучення вона становить 600 злотих).

Позов разом із додатками треба подати до суду, разом з тим копія позову повинна бути надана іншій стороні.

Якщо розведусь з поляком, буду змушена вернутись в Україну…

Згідно з попереднім Законом про іноземців, який вже втратив чинність, статус іноземця після оголошення розлучення був складний. У новій редакції закону ситуація дещо краща, але все ще далека від ідеалу.

Отже нині іноземцеві, який має дозвіл на тимчасове перебування для члена родини громадянина Республіки Польща, після розлучення чи роздільного проживання можуть надати наступний спеціальний дозвіл, якщо в цьому є необхідність.

Дозвіл на тимчасове перебування у випадках, у яких ідеться вище, надається один раз на період не довше ніж 3 роки.

Загалом цього часу достатньо, щоб знайти інші причини, які би дозволили узаконити перебування іноземця на території Польщі.

Якщо не погоджусь на умови, які мені висуває громадянин Польщі, то він відбере в мене дитину…

Згідно з Кодексом про родину й опіку, виключним критерієм призначення батьківства, у тому числі визначення місця проживання дитини, є згода самої дитини. Це, з одного боку, пов’язане з обов’язковою умовою усебічного вивчення всіх факторів нормального розвитку дитини, зокрема, компетенції і здібності батьків виховувати дитину, а з іншого наказує оминати питання, що знаходяться поза інтересом неповнолітнього. Серед них є організація особистого життя батьків чи відчуття потреби опікуватись дитиною іншим з батьків. Матеріальна ситуація батьків не є визначальним критерієм.

Варто, звісно, пам’ятати, що визначення місця проживання у справі про розлучення, де один з батьків є іноземцем, не надає іноземцеві можливості виїхати на постійне перебування з дитиною поза межі Польщі.

Будинок побудований на ділянці громадянина Польщі, і мені нічого не належить…

Таке твердження неправильне. Згідно зі ст. 45 Кодексу про родину й опіку, кожна зі сторін (чоловік і дружина) повинні повернути видатки й витрати спільного майна в його особисту власність, за винятком обов’язкових видатків і витрат на майно, що приносить дохід. Може вимагатися повернення видатків і витрат особистого майна на спільне майно. Не можна вимагати повернення витрат і видатків використаних для потреб родини, якщо тільки вони не збільшили вартості майна в момент спільного проживання. Повернення відбувається при поділі спільного майна, однак суд може визначити повернення раніше, якщо цього вимагає благо родини.

Даріуш КОСТИРА

www.karta-pobytu.pl

Share.