У грудні 2024 року на дверях одного з магазинів Рибніка з’явилася інструкція для покупців-іноземців. Там, зокрема, вказані правила щодо мови спілкування у магазині та зазначено, що у разі непогодження з вказаними пунктами, іноземець може повернутися до своєї країни. На це відреагували у Центрі моніторингу расистської ксенофобської поведінки, наголосивши, що ці правила є проявом ксенофобії.
У грудні в одному з телефонних магазинів Рибніка на дверях з’явилася спеціальна інструкція для іноземних клієнтів. Вона містить у собі 7 правил. Інформація написана англійською мовою й має такі пункти:
- Зрозумійте, що ви у Польщі, а не у Франції чи Великобританії. Тож поважайте місце і простір, у якому ви знаходитеся.
- Ви маєте спілкуватися польською тут. Якщо ви приїхали сюди для проживання і роботи, то вивчіть польську мову. Не марнуйте мій час, користуючись перекладачем.
- Ми не торгуємося тут. Це не ринок чи магазин у Туреччині.
- Якщо ви хочете поповнити тут свій телефон, то станьте у чергу, як усі інші та підготуйте гроші наперед.
- У Польщі потрібно зачиняти двері, коли ви кудись входите. Тож коли ви входите чи виходите, зачиняйте за собою двері. Якщо вони відчинені, то залишіть їх відчиненими.
- Якщо ви хочете представити свої правила через те, що вам вони не подобаються мої – повертайтеся на батьківщину.
- Якщо ви погоджуєтеся з цими пунктами, ласкаво прошу.
Як зазначив власник магазину у коментарі для Gazeta Wyborcza, йому хотілося б, щоб до нього та його роботи ставилися із повагою. «Польща – це моя країна, моє місце роботи, і я хотів би, щоб тут усе відбувалося за взаємоповагою», – сказав він і навів приклад з клієнтом-іноземцем, який був незадоволений обслугою через те, що власник салону почав обслуговувати іншу клієнтку, поки той вагався. Також він зазначив, що обслуга клієнтів, які не говорять польською, займає багато часу й дратує. «Я один у магазині. Трапляється, що його відвідують декілька таких людей на день. У більшості випадків наша комунікація відбувається за допомогою google-перекладача, що займає 5-10 хвилин. При великій кількості клієнтів це дуже обтяжує», – наголошує власник магазину.
Що стосується пункту про зачинення дверей, то власник аргументує це високими цінами на енергію. «Клієнти не зачиняють двері, можливо, через культурні відмінності. Особливо це стосується тих, що походять з теплих країн, де двері можуть залишатися відчиненими. При нашому кліматі це проблема, особливо при цінах на енергію. Тож відчинені двері просто дратують. А якщо я три рази попрошу зачинити двері, а хтось і вчетверте залишить їх відчиненими, то щось тут не так», – говорить власник магазину.
З приводу пункту про торг власник магазину зазначив, що він у жодному разі не хоче образити громадян Туреччини, бо розуміє, що це частина їхньої культури. «Але мій магазин – це не ринок», – підкреслив він.
Найбільші запитання у журналіста викликав пункт про те, що у разі, якщо щось не подобається, іноземець може повернутися на батьківщину. Власник магазину визнав, що, можливо, він дійсно погарячкував. Він навів приклад з іноземцем, який після прочитання правил без слів вийшов з магазину, зачинивши за собою двері. Як зазначив власник, у той момент йому стало трохи ніяково.
Реакція на правила з боку Центру моніторингу расистської ксенофобської поведінки, фонду Nieobcy та активістів
На правила вже відреагували активісти та різні організації. Зокрема, голова Центру моніторингу расистської ксенофобської поведінки Конрад Дульковський заявив, що такі правила – це прояв ксенофобії. «Це так само неприпустимо, як наклейки “Простір вільний від LGBT ”. Одразу виникає асоціація з написом “Тільки для німців” (нім. – Nur für Deutsche)». Дульковський наголосив, що автор цих правил працює у сфері послуг. Тож навіть якщо йому щось не подобається, він мусить ставитися до всіх однаково. «Поляк, який не зачинить двері або спробує торгуватися – його теж направлять до цієї брошури?», – говорить він. Дульковський також нагадав про те, як ображалися поляки, коли у німецьких магазинах з’явилися написи польською про те, що крадіжки суворо караються. Як зазначає голова Центру, що той випадок, що правила у магазині є однаково образливими.
Як зазначив активіст Маріуш Вішнєвський, який вже багато років допомагає іноземцям, ані хамство, ані ввічливість не мають кольору шкіри, національності чи мови. «Я не думаю, що цей чоловік стикався виключно з ввічливими польськими клієнтами», – додав він.
Українка Алла Брожина, яка є міжкультурною асистенткою та засновницею фонду Nieobcy наголошує, що подібні інциденти потрібно засуджувати. «Якщо ті, хто народився у Польщі, будуть протистояти цьому, то з нашою допомогою та підтримкою це може мати ефект. Бо хоч оголошення цього чоловіка не містить в собі грубих і образливих слів, воно, без сумніву, неприємне», – говорить вона. У фонді рекомендують, якщо зустрілися з такою поведінкою, варто зголосити інцидент у поліцію та до Центру моніторингу расистської ксенофобської поведінки.
Свою думку з цього приводу висловив також силезький євродепутат Лукаш Когут. Він зазначив, що він розуміє, що антимігрантська пропаганда, поляризація та якийсь негативний досвід можуть впливати на людей, але у випадку з цим магазином це маніпуляція, ксенофобія та бачення світу лише у чорно-білих тонах. «Зло не має національності, кольору шкіри чи статі. Це ніби зрозуміле, але, виявляється, не для усіх», – сказав Лукаш Когут.
Тетяна Шарапова
Джерело: Gazeta Wyborcza