Польське видання Rzeczpospolita повідомляє, що з 1 травня окружні лікарські палати почали анульовувати умовне право на медичну практику для лікарів з-поза меж ЄС, які не надали сертифікат знання польської мови на рівні B1. Як пише газета, станом на 12 травня такого права вже позбавили 207 медиків, а загалом проблема може стосуватися навіть близько тисячі іноземних лікарів.
Йдеться насамперед про медиків з України, які отримали спрощений доступ до роботи в Польщі під час пандемії COVID-19, а згодом – після початку повномасштабної війни. За правилами вони мали до кінця квітня підтвердити знання польської мови сертифікатом рівня B1. Ті, хто цього не зробив, почали втрачати дозвіл на практику.
Найбільше лікарів втратили право на роботу на Мазовії – 107 осіб. Також дозволи анулювали в інших регіонах Польщі, зокрема у Вармінсько-Мазурському, Підляському, Люблінському та Сілезькому воєводствах.
Як пише Rzeczpospolita, директори лікарень попереджають, що це може серйозно вдарити по невеликих містах і провінційних медзакладах, які останніми роками рятувалися від кадрового дефіциту саме завдяки українським медикам.
Виконувачка обов’язків директорки лікарні в Устриках-Дольних Малгожата Кормош розповіла виданню, що в її закладі працюють троє лікарів з України. Вони склали мовний іспит наприкінці квітня, однак сертифікати отримають уже з травневою датою, через що можуть формально не вкластися у встановлений термін. За словами директорки, втрата цих працівників стала б «великим ударом» для лікарні, оскільки вони працюють на повну ставку й закривали дефіцит кадрів.
Подібна ситуація й у повітовій лікарні в Лімановій, де двоє українських хірургів також не надали сертифікатів. Директор закладу Марцін Радзента визнав, що у випадку виключення їх з реєстру лікарів медзаклад буде змушений їх звільнити. Хоча це не паралізує роботу лікарні, в умовах гострого дефіциту персоналу «кожна пара рук потрібна».
Депутат польської «Громадянської коаліції», хірург і директор лікарні в Ленчній Кшиштоф Боярський заявив, що саме українські лікарі допомагають багатьом районним лікарням виживати. За його словами, у великих містах знайти спеціалістів простіше, тоді як у віддалених повітах медики не хочуть працювати або їздити туди на роботу.
У Міністерстві охорони здоров’я Польщі визнають, що певні проблеми можуть виникнути. Директор департаменту розвитку медичних кадрів Маріуш Кленцький повідомив Rzeczpospolita, що до міністерства вже надходять листи від провінційних лікарень, які побоюються кадрових втрат. Водночас він наголошує: поки що йдеться радше про окремі випадки, а не про системну кризу.
Кленцький також нагадав, що спрощений механізм працевлаштування українських медиків був тимчасовим рішенням. Умовне право на практику видавали на п’ять років, і надалі лікарі повинні або нострифікувати диплом, або скласти спеціальний медичний іспит у Польщі.
Польське лікарське самоврядування, зі свого боку, пояснює анулювання дозволів питаннями безпеки пацієнтів. Президент Вищої лікарської ради Лукаш Янковський заявив Rzeczpospolita, що якщо за два роки роботи в польській системі лікарі не змогли скласти мовний іспит на рівень B1, то це означає, що вони недостатньо володіють польською мовою і можуть становити загрозу для пацієнтів.
Проте ця позиція викликала суперечки. Депутат Боярський вважає аргументи про раптове зростання небезпеки перебільшеними. За його словами, лікарська палата фактично «захищає корпоративні інтереси лікарів». Директорка лікарні в Устриках-Долішніх також зазначила, що пацієнти не скаржилися на українських медиків чи на проблеми з мовою. За її словами, це «дуже хороші працівники».
Rzeczpospolita звернула увагу й на статистику скарг. За даними Офісу омбудсмена з прав пацієнтів Польщі, за останні чотири роки надійшло лише сім скарг щодо недостатнього знання польської мови іноземними лікарями: дві у 2024 році та п’ять у 2025-му. У 2026 році таких скарг поки не було.
Окремою темою статті стала критика польського законодавчого хаосу. За два дні до завершення терміну подання мовних сертифікатів до Сейму внесли поправку, яка має продовжити дедлайн ще на рік – до 1 травня 2027 року. Її зараз розглядають.
Як пише Rzeczpospolita, проблема стосується не лише лікарів, а й медсестер та акушерок з-поза ЄС, зокрема з України. Йдеться не про нових лікарів, яких зараз допускають до роботи в Польщі, а про медиків, які отримали умовне право на професійну діяльність у Польщі за правилами, що нині вже не діють. Автор поправки до закону, депутат Кшиштоф Боярський, заявив, що разом із Міністерством охорони здоров’я дійшли висновку, що цим медикам варто дати додатковий час для подання мовного сертифіката. Як пояснив депутат, причиною стало те, що система мовної сертифікації виявилася перевантаженою: у Польщі було замало установ, які могли проводити такі іспити. Водночас він визнав, що частково проблема виникла й через самих лікарів, які відкладали складання іспиту.
Директор департаменту медичних кадрів Міністерства охорони здоров’я Польщі Маріуш Кленцький заявив у коментарі Rzeczpospolita, що міністерство радило лікарським палатам не поспішати з масовим анулюванням дозволів на роботу для іноземних медиків. За його словами, закон не зобов’язує негайно забирати умовне право на медичну практику, а кожен випадок мав би розглядатися індивідуально.
Він попередив, що якщо Сейм ухвалить поправку про продовження перехідного періоду до 1 травня 2027 року, а президент її підпише, то вже наступного місяця частина рішень про анулювання дозволів може втратити правову основу. У такому разі саме лікарським палатам доведеться «прибирати цей безлад» і шукати спосіб відновлення прав на професійну діяльність.
На запитання журналістів, чи не є внесення такої поправки за два дні до завершення терміну «псуванням» законодавства, Кленцький відповів, що це була депутатська, а не урядова ініціатива. Водночас її підтримали всі члени парламентського комітету з охорони здоров’я, що, за його словами, свідчить про політичний консенсус щодо необхідності продовження перехідного періоду.
Ред.
Джерело: Rzeczpospolita