25 січня 2024 року видання Rzeczpospolita опублікувало на своєму порталі статтю Гражини Завадської під назвою «Темний бік міграції. Іноземці в Польщі їздять за кермом напідпитку і порушують заборони». Текст статті викликав глибоке занепокоєння у варшавського фонду «Український дім», який звернувся з відкритим листом до редакції порталу через маніпуляційний характер публікації. Розповідаємо, про що саме йдеться в статті польського медіа та які критичні уваги висвітлені у відкритому листі.
Стаття «Темний бік міграції. Іноземці в Польщі їздять за кермом напідпитку і порушують заборони» була опублікована 25 січня 2024 року на сторінці видання Rzeczpospolita і розповідає про кількість та типи злочинів, які були скоєні іноземцями на території Польщі у 2023 році, вказуючи у статистиках їхню національну приналежність (українці, білоруси, грузини тощо). Авторка статті, з посиланням на отриманні дані від Головного управління поліції, показує зростання кількості злочинів вчинених іноземцями у Польщі протягом останніх років (крадіжки, зберігання наркотиків, водіння напідпитку тощо) та описує історії окремих правопорушень.
Після детального аналізу статті відділ моніторингу та зв’язків з громадськістю фонду «Український дім», що є однією з найбільших неурядових організацій, яка підтримує українців у Польщі, направили 2 лютого 2024 року до польського медіа лист зі своїми зауваженнями та коментарями щодо тексту публікації. «Rzeczpospolita є однією з найбільших польських газет, що формує громадську думку. Думки, представлені в газеті, відображають переконання та погляди значної частини громадян Польщі. Висока якість статей Rzeczpospolita та професіоналізм її журналістів завжди були надійним джерелом інформації для нашого фонду. Саме тому випадки, коли на сторінках Rzeczpospolita з’являються неякісні та маніпулятивні тексти, заслуговують на детальне обговорення», – такими словами починається відкритий лист фонду «Український дім» до польського медіа.
Перше, на що звернули увагу автори листа це те, що Головне управління поліції зазвичай надає подібного типу дані без урахування громадянства осіб, які здійснили правопорушення, щоб не підживлювати упередження чи ксенофобські стереотипи, натомість у статті було використане етнічне профілювання та маніпулювання культурними відмінностями. «Ми припускаємо, що існували певні причини та підстави (події, тривожні результати опитувань, ксенофобські заяви політиків), які спонукали Rzeczpospolita оприлюднити статистику злочинів, скоєних у Польщі негромадянами. Було б чесно представити ці причини та пояснити читачеві наміри написання статті», – звертаються автори листа.
Іншою проблемою є маніпулятивна мова статті, де авторка у назві подала фразу «Темна сторона міграції», а в самому тексті двічі використала слово «чума» для характеристики зростання кількості правопорушень серед мігрантів. «Використання невиправданих метафор на кшталт “чума” у серйозних текстах ускладнюють розуміння справді важливих питань. Щедре використання ресурсів мовної виразності не повинно слугувати маніпулюванню читачем, викликаючи в нього негативні емоції», – зазначає «Український дім».
Далі автори листа звертають увагу на те, що стаття ставить знак рівності між кожним іноземцем (наприклад, туристом чи мандрівником) та мігрантом (особою, яка вирішила оселитися або займатися оплачуваною діяльністю) в Польщі, що не є правильно. Саме тому не витримує критики коментар одного з експертів статті, котрий сказав, що мігранти «часто бояться зловживати законом у своїх країнах, а в Польщі думають, що оскільки вони гості, то їм дозволено більше». Автори листа зазначають, що така поведінка може бути характерною для деяких туристів, але не для мігрантів, які, як правило, бояться вчиняти навіть незначні правопорушення. «Вони усвідомлюють, що навіть незначні порушення можуть призвести до втрати можливості легально і безперешкодно жити в новій країні», – йдеться у листі. За словами одного з авторів звернення, представника відділу моніторингу і зв’язків з громадськістю Олександра Пестрикова, підтвердження цієї тези можна знайти у найновіших дослідженнях, зокрема у публікації професорів економіки Олів’є Марі та Паоло Пінотті «Імміграція та злочинність: міжнародна перспектива».
Найбільше занепокоєння в авторів листа викликав спосіб представлення даних Головного управління поліції, які подавалися без порівняння із загальною кількістю злочинів скоєних у Польщі. У статті зазначається, що 17 278 іноземців вчинили правопорушення на території Польщі у 2023 році. Ця цифра «вражає», проте, як зазначають автори листа, якщо її порівняти із загальною кількістю правопорушень, зафіксованих у Польщі в останні роки (у 2020 році – 774 974, у 2021 – 829 102, у 2022 – 870 451), то це становить лише 2% від усіх злочинів, що вчиняються у Польщі в середньому протягом року. «Якщо взяти до уваги, що у Польщі проживає близько 3 мільйонів іноземців, то це означає, що ця група, яка становить приблизно 7,6% населення Польщі, скоює лише 2% всіх злочинів», – читаємо у зверненні фонду.
Водночас 3240 крадіжок, скоєних іноземцями, становить близько 3% від усіх крадіжок у Польщі, а 2451 звинувачення у зберіганні наркотиків – 4% від усіх звинувачень. В абсолютних цифрах кількість злочинів, скоєних іноземцями, фактично зросла у п’ять разів порівняно з 2013 роком. Однак слід пам’ятати, що у 2013 році в Польщі проживало близько 100 тисяч іноземців, які скоїли лише 0,25% всіх злочинів у тому році. «Кількість іноземців, які проживають у Польщі, за десять років зросла на 3500 (три тисячі п’ятсот)%, тоді як кількість злочинів, скоєних ними, збільшилася лише на 450%. Темпи зростання злочинності серед мігрантів у 7,7 раза нижчі, ніж темпи зростання чисельності самої групи», – читаємо у листі.
Детальніше з опублікованими даними Головного управління поліції щодо кількості конкретних видів злочинів вчинених на території Польщі за останні роки можна за посиланням. Водночас інформацію про загальну кількість злочинів скоєних на території Польщі у 2022 році можна знайти на сторінці Головного статистичного управління.
Текст звернення було опубліковано 13 лютого 2024 року на сторінці фонду «Український дім». Ознайомитися з ним можна за посиланням.
Дмитро Димидюк
Джерело: Rzeczpospolita, Український дім.