Інститут ринкових і соціальних досліджень IBRiS на замовлення польського видання Rzeczpospolita провів серед поляків опитування щодо питання, чи повинна Польща розпочати переговори з НАТО та Україною про поширення своєї протиповітряної оборони на територію біля кордону. Більшість опитуваних висловились за такі переговори.
Інститут ринкових і соціальних досліджень IBRiS поставив полякам таке питання: «Чи повинна Польща розпочати переговори з НАТО та Україною про забезпечення протиповітряної оборони прикордонної території України для знищення російських ракет або безпілотників, які летять у бік Польщі?»
Як повідомляє Rzeczpospolita, такий аргумент з’явився в дискусії між експертами та колишніми офіцерами Війська Польського, коли наприкінці грудня 2023 російська ракета перетнула кордон, пролетіла біля Грубешова й повернулася в Україну.
Більшість опитуваних, а саме – 69,3% висловилися за початок таких переговорів. З них 37,6% відповіли на питання «Точно повинна [почати переговори – ред.]», а решта – 31,7 обрали відповідь «Скоріше так». Проти такої ініціативи виступило 17,6% респондентів (9,1% – відповіли «Точно ні», 8,5% – «Скоріше ні»), а ще 13,1% не мають думки з цього приводу.
У групі прихильників переважають 30-річні (88%), жителі великих міст (76%) і рівною мірою малих і середніх міст (по 71%). Люди, що висловились за початок переговорів з НАТО та Україною досить уважно стежать за політичними подіями (77%), а інформацію про світ отримують переважно з TV Republika (77%), Polsat News або TVP Info (по 74%). Їхні політичні симпатії рівномірно розподілені між політичними групами. На останніх президентських виборах вони переважно обирали Роберта Бєдроня з лівих (83%), Шимона Головню (79%) або Рафала Тшасковського (76%). На парламентських виборах вони переважно голосували за Третій шлях (82%) або Конфедерацію (75%). До групи противників ідеї переговорів в основному входять виборці Анджея Дуди (22%) і ПіС (21%).
Колишній голова Бюро національної безпеки генерал Станіслав Кожєй у коментарі для видання звертає увагу на те, що Польща має розглянути можливість домовитися з НАТО та Україною про забезпечення протиповітряної оборони території, розташованої на кордоні країн, наприклад, на глибину 50 км. На його думку, такі дипломатичні дії змусять НАТО бути більш наполегливим щодо Росії.
«Це може довести, що ми є активним суб’єктом у стратегічній сфері. Сьогодні можна говорити про кордон, який Росія може порушити випадково чи навмисно. Такі дії могли б стримати Росію та підвищити безпеку нашої території, а також були б вигідні Україні», – говорить Станіслав Кожєй.
Генерал Кожєй також нагадує, що Західна Україна певною мірою інтегрована з хабом на Підкарпатті, звідки в Україну надходить військова та гуманітарна допомога. На його думку, про те, що НАТО хоче здійснювати охорону цих територій України, потрібно оголосити публічно, «щоб Росія знала, чого чекати».
«Звичайно, визначення такої зони вимагало б зміни процедур реагування війська, у тому числі НАТО. Зараз Альянс працює в мирному режимі. Потрібні будуть законодавчі зміни, щоб дозволити збивати іноземні ракети чи безпілотники», – пояснює генерал та додає, що також потрібно бути вирішити з Україною, хто нестиме витрати за будь-які збитки, завдані збитими ракетами.
Видання Rzeczpospolita звернулось також за коментарем до Міністерства оборони Польщі. Так запевнили, що «всі національні та союзницькі системи як ті, що відповідають за оповіщення, так і за бойову готовність наземних і повітряних елементів системи протиповітряної оборони діють згідно з процедурами та становлять основу для забезпечення безпеки повітряного простору Польщі». У міністерстві нагадали, що зараз триває процес розширення польської системи ППО.
«У відповідь на значне погіршення безпекової ситуації на нашому східному кордоні у зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії в Україну ми прагнемо систематично зміцнювати нашу протиповітряну та протиракетну оборону. Це посилення також здійснюється через присутність союзників на території Республіки Польща», – додають представники Міноборони. Відповідаючи на питання про поширення роботи польської ППО на прикордонної території України, пояснюють, що «згідно з нинішньою позицією Альянсу та Польщі, не можна безпосередньо вступати у збройний конфлікт на території України».
«Поширення ППО союзників на частину території України є надзвичайно складним питанням. З одного боку, це вимагало б, ймовірно, важких політичних домовленостей в рамках НАТО. Це спричинить багато юридичних та міжнародних проблем, особливо щодо наслідків перехоплення об’єктів в українському повітряному просторі. З іншого боку, це створить низку військових та оперативних проблем. Водночас слід зазначити, що країни Альянсу активно підтримують розвиток можливостей протиповітряної оборони України», – говорять у Міністерстві оборони.
А.В.
Джерело: Rzeczpospolita