Упродовж останніх шести місяців у західних аналітичних оцінках війни в Україні спостерігається зростання песимізму. Хоча останній саміт НАТО завершився для Києва досить добре, погіршення настроїв пов’язане, перш за все, з поставою Вашингтона. У цій ситуації ключовими питаннями є те, чи здатна Україна продовжувати ефективно протистояти Росії та що можуть зробити інші її партнери. Йдеться не лише про збільшення та прискорення допомоги, але й про те, щоб переконати Трампа змінити свою позицію.
Останній саміт НАТО в Гаазі принципово відрізнявся від попередніх, і йшлося не лише про Україну. Завданням номер один було зацікавити президента США взяти в ньому участь. Адже раніше ходили чутки, що за несприятливої ситуації Дональд Трамп може не приїхати. Плюс, потрібно було зробити Трампа задоволеним, щоби він підтримав основні питання, які обговорювалися під час зустрічі.
З цією метою навіть скоротили тривалість засідань. Секретар НАТО Марк Рютте раніше надіслав листа американському президенту, в якому не шкодував компліментів. Залучено також королівську сім’ю, з якою Трамп вечеряв і провів ніч у королівському палаці. Той факт, що гостей саміту перевозили гольфкарами, також не був випадковістю і апелював до любові американського лідера до цього виду спорту.
Порівняно з попередніми зустрічами такого рангу різниця була помітна, перш за все, у підсумковому документі. Його обсяг вкрай мінімалістичний і складається лише з п’яти пунктів. Сам саміт був фактично присвячений одній темі – збільшенню оборонних витрат країн НАТО до 5 % ВВП.
Відповідно, тема України також була «маргіналізована» у порівнянні з попередніми самітами. І, звичайно, це було пов’язано з позицією нинішньої адміністрації у Вашингтоні. Однак, варто одразу зазначити, що в результаті саміт завершився для України досить добре. Звичайно, враховуючи нинішні реалії.
Попередні саміти були без прориву, натомість давали більше надії
Різниця між самітом у Гаазі та попередніми зустрічами також проявилась у реакції Президента України Володимира Зеленського. Фактично, після повернення до країни він особисто не коментував детальніше цю зустріч й свою участь.
У 2023 році українці очікували, що саміт НАТО у Вільнюсі принесе історичне рішення – Україна отримає запрошення до Альянсу. Звичайно, ніхто не припускав, що сам процес може розпочатися під час війни, що триває, але такий символічний жест був очікуваним.
Сталося, натомість, інакше, оскільки проти виступили насамперед США. У відповідь на це, ще по дорозі до Вільнюса Зеленський опублікував гнівний твіт, в якому написав, що серед держав-членів НАТО немає наразі готовності ані запросити Україну до НАТО, ані надати їй членство.
«Безпрецедентно й абсурдно – коли немає жодних часових рамок і для запрошення, і для членства України; і коли натомість додається якесь дивне формулювання про “умови” навіть для запрошення України», – вказав Зеленський.
Українські експерти оцінили відсутність рішення з боку НАТО як поразку як для України, так і для самого Альянсу. Але Україна все ж була однією з головних тем саміту. В цілому Україна багато чого досягла, перш за все, запевнення у подальшій підтримці, зокрема з боку США. Це змусило самого Зеленського змінити тон вже на другий день саміту.
Наступний саміт НАТО у 2024 році відбувся у Вашингтоні. Існували побоювання, що поточна виборча кампанія може негативно вплинути на її результати. Також зростало занепокоєння щодо самих результатів виборів, експерти припускали, що перемога Трампа принесе проблеми Україні.
Зеленський поїхав до Вашингтона у більш оптимістичному настрої, ніж до Вільнюса роком раніше. Можливо, через те, що від початку було зрозуміло, що Україна не отримає запрошення. Очікування української сторони були пов’язані, перш за все, з конкретними рішеннями стосовно подальшої допомоги. І в цьому плані результати саміту більшість українських експертів вважало задовільними. У декларації також йшлося про майбутнє членство України в НАТО.
«Ми продовжуватимемо підтримувати Україну на незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включаючи членство в НАТО. Ми ще раз підтверджуємо, що ми зможемо надіслати Україні запрошення приєднатися до альянсу, коли члени альянсу погодяться і умови будуть виконані», – записано у підсумковому документі.
Гаага 2025: визнання загрози з боку Росії та допомога Україні
Рік потому, у декларації Гаазького саміту не було жодного слова про шлях України до членства в НАТО. Що було передбачувано, враховуючи позицію Трампа, який давно заявляв, що для України немає місця в НАТО.
Тим не менш, коротку декларацію можна оцінити позитивно з точки зору України. По-перше, було зазначено, що Росія є головною «довгостроковою загрозою для євроатлантичної безпеки». І Вашингтон не опирався цій формулі.
По-друге, у декларації, окрім Росії, згадувалася лише одна країна поза Альянсом – Україна. Йдеться про пункт документа, який фактично санкціонує подальшу військову допомогу Україні з боку країн НАТО як елемент зміцнення власної безпеки Альянсу.
«Союзники підтверджують незмінність своїх суверенних зобов’язань надавати підтримку Україні, безпека якої є внеском до нашої безпеки, і з цією метою включатимуть свої прямі пожертви на оборону України та внески у її оборонну промисловість до підрахунку власних витрат на оборону», – стверджується у документі.
Раніше, під час спільної конференції Зеленського та Рютте, президент України подякував Заходу за допомогу. Секретар НАТО зазначив, що європейські союзники та Канада пообіцяли виділити Україні понад 35 мільярдів євро.
«Це більше, ніж минулого року. За весь минулий рік було більш ніж 50 мільярдів. Зараз, до початку липня, вже 35 мільярдів. Тож ми можемо сміливо припустити, що річна сума перевищить тогорічну. Я не можу розкрити деталі підсумкової декларації саміту, але ми можемо впевнено припустити, що в декларації будуть важливі формулювання про підтримку України, в тому числі фінансову», – сказав Рютте.
Засідання Ради Україна-НАТО, створеної у 2023 році, не відбулося, що також було поступкою Трампу. Однак зустріч Зеленського і Трампа все ж відбулася, що слід вважати успіхом.
Після зустрічі були лише поверхневі заяви з обох сторін про те, що вона пройшла у хорошій атмосфері. Ймовірно, одним з головних питань, яке порушував Зеленський, була закупівля американської зброї. Україні насамперед потрібно більше систем Patriot та ракетних боєприпасів до них.
Після вступу на посаду Трамп виступив проти продовження існуючої військової допомоги Україні. А новий бюджет США не містить жодних статей, пов’язаних з озброєнням для України.
Невідомо, чи вдалося Зеленському переконати американського президента. Однак сам Трамп у Гаазі висловився про Путіна жорсткіше, ніж зазвичай. Він назвав його «збитим зі шляху» і підкреслив, що «Володимир Путін має закінчити цю війну». Та вже 1 липня у пресі зʼявилась інформація, що США призупиняє поставку в Україну частини боєприпасів.
Кореспондентка української служби ВВС Мирослава Пеца під час пресконференції запитала американського президента, чи готові США продавати Києву системи ППО Patriot.
«Україна справді хоче мати протиракетні ракети, Patriot. Ми подивимося, чи зможемо зробити деякі з них доступними. Їх дуже складно отримати. Нам вони також потрібні. Ми постачаємо їх Ізраїлю, і вони дуже ефективні, складно повірити, наскільки вони ефективні», – відповів Дональд Трамп.
Сам Зеленський прокоментував свою розмову з Трампом й питання про покупку Patriot на пресконференції 28 червня, яка проходила у Києві спільно з президентом Польщі Анджеєм Дудою.
«З президентом Трампом була хороша зустріч, аспект тем якнайширший. Ми обговорили всі питання, які цікаві, передусім пов’язані з системами Patriot, з тим, як захистити наше небо і з іншими кроками, пов’язаними з перемовним процесом, а також санкційний напрямок, наші двосторонні відносини після підписання відповідної угоди. Тобто спектр широкий», – сказав Зеленський.
Він також додав, що, зустріч пройшла в добрій атмосфері, а подальші переговори продовжаться на урядовому рівні.
«Далі ми домовилися, що на своєму рівні будуть спілкуватись міністри оборони, держсекретар і міністр закордонних справ, голова мого офісу і також його колеги з американської сторони. По економічних питаннях наша перша віцепрем’єр – там секретар Бессент і ще є деякі колеги-американці», – підкреслив український президент.
Між дипломатією і полем бою та гольфом
На відміну від загалом позитивних оцінок саміту НАТО, західні коментатори більше стурбовані ситуацією на фронті й тим, чи виживе Україна без збільшення допомоги від своїх західних партнерів.
«За військовими оцінками, і російські, і українські війська близькі до виснаження. Але якщо Росія, ймовірно, зможе підтримувати поточний рівень операцій ще протягом року, то Україна може досягти межі протягом шести місяців – якщо не отримає значної нової військової підтримки», – написав 30 червня Гідеон Речман у колонці для Financial Times.
Останнім часом деякі західні коментатори навіть висловлювали побоювання, що Росія може спробувати окупувати Одесу, щоб повністю відрізати Україну від моря. Однак, достатньо поглянути на карту, щоб зрозуміти, що такий план навряд чи буде реалізовано.
Тим не менш, немає жодних ознак того, що щось змінилося в початкових планах Росії щодо України. Путін все ще прагне завоювати або підкорити її. Про це може свідчити хоча б його слова на Петербурзькому економічному форумі: «Там, де ступає нога російського солдата – це наше».
У статті, опублікованій 1 липня у виданні Foreign Affairs, зазначено, що, попри війну на виснаження, Україна все ще має шанс на перемогу. За умови, що відбудеться рішуча зміна підходу західних партнерів. Це означає збільшення допомоги Україні з одного боку та посилення санкцій проти Росії з іншого.
Так, Росія досі проводить інтенсивні операції на фронті, намагаючись окупувати якомога більше території. Однак їй не вдається здійснити прориву і вона зазнає величезних втрат на фронті, як у людях, так і в техніці. Тому в останні місяці Росія посилює ракетний та безпілотний терор проти мешканців українських міст й цивільної інфраструктури. Тому, одним із пріоритетних питань є посилення української протиповітряної оборони.
Парадокс нинішньої ситуації полягає в тому, що попри гучні заяви кремлівських чиновників на чолі з Путіним, Росія є найслабшою з початку своєї агресії. Перш за все, російська економіка перебуває у дедалі гіршому стані.
30 липня конгресмен Ліндсі Грем у ході телевізійної розмови зазначив, що 7 липня Сенат США повинен розглянути законопроєкт, який передбачає посилення санкції проти Росії. За словами конгресмена, йому вдалося переконати Трампа в цьому під час нещодавньої гри в гольф.
«Настав час просувати законопроєкт», – начебто сказав американський президент.
Але Трамп неодноразово демонстрував, що здатний змінити свою думку в останню хвилину. Крім того, як зазначив Грем, ухвалення законопроєкту не передбачає автоматичного запровадження нових санкцій проти Росії. Адже остаточне рішення буде за Трампом.
Пьотр Андрусечко, Київ