Цієї осені в традиційних медіа, а також у соцмережах відбувалася жвава дискусія на тему того, чи поляки багато працюють. Лунали думки, що для більшості поляків робота перестає бути примусом. Все частіше у Польщі ставляться до неї як до важливої складової свого життя та особистого розвитку. Польські соціологи оприлюднили результати довготривалих досліджень, згідно з якими щораз більше осіб вважає, що досягти успіху легше тяжкою працею, ніж завдяки хорошій освіті.
Польське панельне опитування POLPAN проводиться безперервно протягом 33 років і зосереджується власне на соціальній структурі. Кожні 5 років науковці Інституту філософії та соціології Польської академії наук проводять індивідуальні опитування. Шостий етап дослідження проводився з квітня по грудень 2018 року. Ті самі люди регулярно беруть участь у панельній частині дослідження (деякі навіть з самого початку). Це дозволяє проаналізувати долю респондентів у довгостроковій перспективі.
Науковці проводили дослідження на 12 різних тем. Однією з них було питання: що нам потрібно для досягнення життєвого успіху. Науковці порівняли відповіді отримані в 1988 році та 2018.
У 1988 році віра у значення наполегливої праці для досягнення успіху була дуже низькою. Лише 37 відсотків респондентів висловили думку, що наполеглива праця необхідна або дуже важлива, щоб досягнути успіху в житті. Цей песимістичний погляд поступово змінювався. І в 2018 році майже вдвічі більше, а саме 67% респондентів, визнали важку працю важливим фактором успіху.
Дещо інакше виглядає ситуація з важливістю освіти. Думку про те, що для успіху важлива хороша освіта, в 1988 році підтримало 60% поляків. У наступні роки цей відсоток зростав. І наприкінці 90-х на початку 2000-х років становив приблизно 80%. Нині близько 69% респондентів вважають, що хороша освіта важлива для успішного життя.
«Дослідження показало, що досвід покоління має значний вплив на сприйняття факторів успіху», – цитує Радіо Гданськ дослідницю докторку Ілону Висмулек. (Прим. редакції: Ад’юнкт у дослідницькій групі порівняльного аналізу соціальних нерівностей в інституті філософії та соціології Польської академії наук докторка Ілона Висмулек є українкою, вищу освіту здобула у Національному університеті «Острозька академія», згодом закінчила магістерську програму Польської академії наук та Ланкастерського університету та захистила докторську дисертацію у Інституті філософії та соціології Польської академії наук).
За словами науковиці покоління «кризи» (народжені у 1956-1959 роках), яке вступило у доросле життя під час політичної та економічної кризи 1980-х років, демонструє більшу недовіру, ніж інші, до ролі індивідуальних дій, зусиль та особистих здібностей. Цікаво, що покоління «трансформації» (1968-1971 р.н.) демонструє ще менше віри в меритократію (соціальну систему, де позиція людини залежить від індивідуальних зусил і компетенцій), ніж найстаріше покоління «маленької стабілізації» (1940-1944 р.н.) і наймолодше покоління «відкритих кордонів» (народжених близько 1986 року).
С.С.
Джерело: radiogdansk.pl