Зізнаюсь щиро, я – сироманьяк, і на добрий сир реагую майже так, як миша Роккі з діснеївського мультфільму. А якось, займаючись перекладами, надибав згадки про польські регіональні сири. Сприйміть, будь ласка, цей опус, як легке спонукання до того, щоб зацікавитись, знайти й спробувати ці сири. Я вам гарантую – напевно не пожалкуєте.
З’ясувалося, наприклад, що відомі всім у Польщі осципек, редиколка, бринза чи бунц – це лише верхівонька айсберга, до того ж претензії Польщі на їхню унікальність – це тільки маркетинговий хід. Але! Є й інші – це сири традиційні, які часто мають охоронні знаки ЄС, внесені в список регіональних традиційних продуктів Міністерства рільництва та розвитку села Польщі, але попри це залишаються маловідомими в країні, не кажучи вже про закордоння. І спектр широченний – коров’ячі, козячі, овечі, молоді та зрілі, тверді й м’які, ферментні й натуральні, зі шляхетною пліснявою, зі спеціями, копчені й плавлені – усього є і на різні смаки. Коли тема в номер була затверджена, а я копнув тематику глибше, то вийшло, що опис у двох словах цих чудес сироваріння, та й тільки тих, які мені довелося скуштувати, ніяк не вміщується у відведену мені газетну шпальту. Тому дам трошки сухої статистики, тільки намічу напрямки пошуку, а далі – Інтернет вам у допомогу! Назви дам латинкою, для спрощення пошуку: korycińskie сири, kozie łomnickie, сири з господарств Ranczo Frontiera чи Kaszubska Koza, з Wiżajna чи сири Kreuzer з Познанського воєводства, камамберний Słupski Chłopczyk, дуже цікаві Pijana Koza, Kozia Chałwa чи Mazurino.
А розбавимо сухість на кінець простим рецептом домашнього сиру, який я роблю сам і який, на мою думку, затикає за пояс будь-яку магазинну фету. Тож беремо 4 літри молока (чим жирніше, тим краще), вливаємо в каструльку з товстим дном, додаємо 1 л. сметани, 6 яєць – і готуємо на середньому вогні, помішуючи. Як тільки закипить – знімаємо, проціджуємо через марлю. Добре витискаємо, завертаємо марлю та затискаємо між 2 дошками на ніч (я користуюся до затискання маленькими станинами з OBI). Наступного дня ріжемо на 2 см кубики, розкладаємо в півлітрові баночки (4–5). Підігріваємо 100 мл оливи з порізаним зубчиком часнику, перцем-горошком, чилі і травками (базилік, ореган, тим’ян, розмарин, естрагон – на смак) до появи інтенсивного запаху часнику. Доливаємо по 1 ст.л. в кожну баночку, додаємо по 1 ч.л. оцту та доливаємо до верху гарячою, соленою (1 ст.л. солі на 1 л) сироваткою, закриваємо кришками залишаємо в холодильнику на кілька днів дозрівати. А далі – у салат, до канапок на шпажках, або сам по собі з вином чи свіжим базиліком.
www.umwd.dolnyslask.pl
Юрій ГЕРАСИМЧУК