У Польщі мережею шириться інформація про те, що у Варшаві збудували будинок, у якому соціальні квартири призначені виключно для українців. Один з таких дописів у мережі X зібрав вже понад 20 тисяч переглядів й декілька сотень поширень. А у коментарях з’являються численні ворожі висловлювання у бік українців. Проте інформація щодо соціального будинку, у якому житло надають виключно громадянам України, не відповідає дійсності. Розповідаємо більше.
Допис у мережі X про те, що у Варшаві для українців побудовано соціальний будинок
29 липня на платформі X був опублікований допис, у якому повідомляється, що у Варшаві збудували соціальний будинок, у якому 90% мешканців – це українці. Автор публікації підкріплює свої слова посиланням на відеоролик у YouTube. «Поляки роками чекають на житло, а українці отримують його з рук у руки», – пише автор в описі.
Допис зібрав вже 26,5 тисяч переглядів, а також майже 500 поширень. У коментарях є численні висловлювання у бік українців – здебільшого ворожі. «Поляки мають платити кредити, а українці отримують просто так. Цікаво, це все ще Польща чи, може, Україноленд?», «Там, мабуть, поселяють літніх або бідніших українців, бо решта купує квартири в Польщі за готівку з махінацій в Україні», «У Варшаві українці мають пріоритет у комуналках. Це усі знають», – такими є коментарі до публікації.
Публікацію також прокоментував варшавський осередок партії «Конфедерація корони польської» – Korona Warszawska. «Тепер зрозуміло, чому ліваки так кричать, щоб уряд будував соціальне житло?», – ідеться у коментарі.
Відеоролик у YouTube про соціальне житло для українців
Аналогічною є ситуація з відеороликом у YouTube, посилання на який надав автор. Він з’явився на платформі днем раніше – 28 липня. Відеозапис називається «Варшава. Соціальний будинок тільки для українців. А як же поляки?» і триває 9,5 хвилин. Це – нарізка кадрів, які не завжди пов’язані з Варшавою та українськими біженцями. Серед кадрів – панорама Варшави та Києва, а також зображення людей різних расових груп. Деякі кадри схожі на ті, що генерує штучний інтелект.
Відеозапис супроводжується англійським начитуванням з польськими субтитрами. Диктор розповідає аудиторії про нібито скрутну ситуацію поляків на ринку соціального житла у Варшаві. «Все частіше можна почути про нові соціальні будинки у Варшаві, збудовані спеціально для українців. У ЗМІ показують сучасні квартири, щойно відремонтовані під’їзди, дитячі майданчики, а в коридорах чути виключно українську мову. Місцева влада пояснює, що це “вияв солідарності” та “потреба моменту”. Але де у всьому цьому поляки?» – з таких слів починається відеоролик.
Впродовж відео диктор неодноразово посилається на місцеву владу. Він наголошує, що часто життєва ситуація українців не перевіряється й тому вони мають легший доступ до цієї допомоги, тоді як поляки роками чекають на соціальне житло. «Ходять чутки, що деякі українці приїжджають до Польщі, декларують відсутність доходів і одразу отримують допомогу. Поляки ж мають подати стос документів, і все одно їх відправляють ні з чим», – ідеться у відеоролику.
Далі наводиться життєвий приклад польки, яка є самотньою матір’ю двох дітей і не може отримати соціальне житло. Вона нібито чекає на нього 5 років. «Нещодавно вона дізналася, що недалеко неї побудований новий будинок, проте вона не відповідає критеріям, бо…не є біженкою», – говорить диктор.
Українцям також приписують зловживання польською допомогою, стверджуючи, нібито вони отримують соціальне житло від Польщі, а натомість винаймають його іншим українцям. Натомість урядовців звинувачують у тому, що вони надають перевагу іноземцям, а не громадянам країни.
Відеоролик зібрав 17 тисяч переглядів і понад 700 коментарів. Більшість з них – це ворожі висловлювання у бік українців. Деякі коментатори звинувачують польський уряд у тому, що він не дбає про інтереси власних громадян. Однак трапляються також коментарі, де зазначається, що відеоролик є пропагандою.
Чому ця інформація – маніпуляція
Допис у мережі X, а також відеоролик у YouTube проаналізували фахівці фактчекінгової платформи Konkret24. Як зазначається в аналізі, на те, що ця інформація є маніпулятивною вказують декілька факторів.
По-перше, у відео відсутні конкретні дані. Автори відеоролика посилаються на інформацію ЗМІ та на життєві приклади. Проте відсутня адреса будинку, який нібито збудували для українців, немає посилань на першоджерела, а також не надано доказів, які могли б підтвердити надання пріоритету українцям на ринку соціального житла.
По-друге, у Польщі немає соціальних будинків чи блоків. Є комунальні будинки. Це нерухомість, яка є власністю гміни й призначена для задоволення житлових потреб її мешканців, особливо тих, хто не може дозволити собі купівлю або оренду житла на комерційному ринку. Саме у таких будинках знаходяться соціальні чи комунальні квартири. Комунальне житло можуть орендувати особи, які відповідають вимогам, які встановлює гміна. Зазвичай вони стосуються рівня доходів. На соціальне житло можуть розраховувати особи у кризі бездомності чи ті, хто через брак коштів не може дозволити собі винаєм житла.
Експерти також особисто звернулися до столичної мерії (Urząd Miasta Stołecznego Warszawy). Як підкреслили у коментарі представники пресслужби, жодне з тверджень, представлених у матеріалі, не відповідає дійсності.
У мерії пояснюють, що навіть попри те, що Варшаву критикують за повільні темпи будівництва комунальних будинків, жоден з них не будується спеціально для біженців. Будинки призначені для усіх мешканців Варшави. Що стосується будинку у варшавському районі Прага, то у 2024 році дійсно завершилося будівництво комунального будинку на вулиці Stolarska 6. Проте у жодній з 72 квартир будинку не мешкають громадяни України. У мерії заперечили також інформацію щодо збільшення витрат на будівництво комунальних будинків для іноземців.
Що стосується надання пріоритету українцям, а не полякам, то у мерії підкреслюють, що громадянство не є головним критерієм. Натомість пріоритет надається особам, що через певні життєві обставини перебувають у скрутному становищі. Це, зокрема, люди з інвалідністю або старші особи, що мають дуже низький дохід.
Заперечується також інформація щодо різних критеріїв для українців і поляків. У мерії наголошують, що критерії однакові для усіх, незалежно від громадянства. Однак у випадку іноземців, які мають право на тимчасове перебування, як правило, житлова допомога може надаватися лише на визначений термін. Також у відомстві підкреслили, що у Варшаві ретельно перевіряється ситуація кожного, хто подає заявку на поселення у соціальному чи комунальному житлі. Щобільше, немає можливості винайняти це житло іншій особі, оскільки в такому випадку умова оренди анулюється.
Konkret24 також звертає увагу на те, що допис на платформі X із посиланням на відео був опублікований сторінкою, яка регулярно поширює дезінформацію. «Ми знаємо цей акаунт як джерело поширення меседжів, що збігаються з кремлівською пропагандою, і вже неодноразово спростовували оприлюднену там неправдиву інформацію», – наголошують фахівці.
Які елементи маніпуляції використані у відеоролику
Як підсумовує Konktret24, посилаючись на аналіз доктора Адама Лєльонека, відеозапис містить одразу декілька технік маніпуляції. Це:
- брехня та маніпулювання фактами – подача перебільшеної або неправдивої інформації та зміна формулювань для посилення ефекту;
- дезінформація – використання фраз без джерел і доказів («у соцмережах пишуть», «медіа показують»), щоб створити ілюзію підтверджених фактів;
- проєкція – перекладання звинувачень на інших, щоб знизити довіру до влади чи інституцій;
- якір (anchoring) – подання емоційно зарядженої тези на початку, щоб задати негативний настрій перед будь-якими доказами;
- переконувальна мова та мовна маніпуляція – емоційні слова, риторичні запитання, метафори, перебільшення та створення видимості об’єктивності;
- дзеркальне відображення (mirroring) – ототожнення себе з аудиторією – наприклад, твердження «ми всі жертви системи», – щоб викликати довіру й солідарність;
- катастрофізація – перебільшення проблем і подача ситуації як значно гіршої, ніж є насправді;
- диверсія – відволікання уваги на інші теми чи території, щоб не дати глядачу об’єктивно оцінити ситуацію.
Адам Лєльонек також зазначив, що у ролику здебільшого використані загальні фото і відео, у яких відсутній польський контекст. Подібним чином можна створити відеоролик для будь-якої країни. «Подібні наративи присутні в усіх країнах Вишеградської групи, а також у Болгарії та Румунії. І на мовному рівні помітні кальки з російської», – підсумовує експерт.
Тетяна Шарапова
Джерело: Konkret24
