Спробуємо домовитися. Інтерв’ю з радіоведучими Яною Стемпнєвич і Марціном Матушевським – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Спробуємо домовитися. Інтерв’ю з радіоведучими Яною Стемпнєвич і Марціном Матушевським

24 Квітня 2023
Спробуємо домовитися. Інтерв’ю з радіоведучими Яною Стемпнєвич і Марціном Матушевським

Materiał ten jest dostępny również w języku polskim/
Цей текст також можна прочитати польською мовою

Від січня 2023 року на хвилях Польського радіо для України виходить двомовна польсько-українська програма «Spróbujmy się dogadać / Спробуємо домовитися». Ми зустрілись з її ведучими Яною Стемпнєвич і Марціном «Дуже Пе» Матушевським поговорити про кар’єру на радіо і поза ним, мовні бар’єри і музику як один із шляхів їх подолання.


Ну що, спробуємо домовитись? Якою мовою говоритимемо?

Марцін (сміється): Насправді, я не аж так добре розумію українську і зовсім нею не говорю. В програмі трохи інакше, бо ми, звісно ж, перед початком узгоджуємо якісь основні теми, про що говоритимемо. Я можу скоріше вгадати загальний сенс за деякими словами, які я впізнаю. Якщо ж йдеться про складніші речення не про конкретну музику і без продуманих реплік, то, мабуть, мені це буде заскладно.

Яна: Ну якщо не будеш чогось розуміти, ми тобі перекладемо (сміється).

Марцін: Я просто сигналізую, що моє знання української мови – нульове. Усе, що мені вдається, основане на швидкості зіставлення фактів і схожості мов, але саме знання мови абсолютне відсутнє.

У студії Польського радіо для України, 13 квітня 2023. Фото: Дар’я Лобанова

Так чи інакше, нумо знайомитись. Як такі різні ви, з різним досвідом, різними мовами, опинились разом в одній студії, в одній програмі? Якщо коротко – яким був ваш шлях до цього «тут і зараз»?

Яна: Я десь від четвертого, може п’ятого року життя мріяла працювати на радіо. Коли я була маленькою дівчинкою, у нас вдома був такий старий радіоприймач, в ньому було віконечко, через яке видно лампочку. Я малою заглядала в це віконечко, тому що була переконана, що там всередині сидять люди. Дуже хотілося бути з цими людьми. Так що радіо десь від самого дитинства з’явилось в уяві. Для більшості моїх колег радіожурналістів радіо – це ситуація, яка з’явилась у житті випадково, і так вже залишилось. У мене радіо не було випадковим, це скоріше кохання всього життя, моя професія, те, що я насправді люблю робити.

Марцін: Ох, у мене все набагато складніше, бо я займаюсь багатьма речами. Мене звати Марцін Матушевський, але більш широко я відомий під псевдонімом Дуже Пе / Duże Pe. Я починав як репер, і десь через ці двері мені вдалось увійти на музичну сцену, проте пізніше, хоч реп форма десь лишилась, але жанрово моя музика значно розширилась. Я працював у цілій низці музичних гуртів, таких як Masala Soundsystem чи Cinq G, але теж сольно як Дуже Пе. Власне, під цим псевдонімом від 2005 року я почав працювати на діджейській сцені в варшавських клубах. Зрештою, все це я роблю і до сьогодні, просто дещо менш інтенсивно, ніж раніше. З гуртом Masala ми влаштовували мультикультурні вечірки, де були представлені мотиви найрізноманітніших культур: Індії, Близького Сходу, від Південної Америки до пострадянських країн, Африки. У такому форматі в різних складах я зіграв понад 1000 концертів-вечірок, з яких понад 100 поза Польщею: від Чехії, Словаччини, Німеччини, скандинавських країн, до Афганістану, Японії, Південної Кореї, Індії. Ну і десь там у 2006 році мій друг з колективу Cinq G, який готував демо для IV станції Польського радіо [Czwórka, Четвірка, Четвертий канал –  загальнопольська суспільна радіостанція, профіль – розваги, музика, спорт, – авт.], попросив мене удати гостя його пілотної програми. Врешті, це виявилось настільки весело, що нас обох запросили бути  ведучими власних програм. Так, вже 17 років з нетривалими перервами я веду програми на Четвірці. Ну а від початку січня 2023 року співпрацюю теж з Польським радіо для України.

Яна і Марцін в студії Польського радіо для України, 13 квітня 2023. Фото: Дар’я Лобанова

Як серед цього різноманіття досвіду ви зустрілись? З чого почалась ваша спільна програма?

Марцін: Схоже, знову я (сміється).

Яна: Я тільки коротко скажу, що Марцін мені впав з неба. Щойно почула про його ідею, сказала – беру!

Марцін:  Насправді, від моменту початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію України, я дуже спонтанно, за власною ініціативою почав на Четвірці музичний протест, який згодом отримав повну підтримку керівництва станції. Від 24 лютого і до кінця 2022 року абсолютно всі треки в усіх моїх програмах були від артистів українського походження, крім окремих композицій, наприклад, з «Альбому тижня», які були заплановані редакцією. Я ставив багато треків Los Colorados, Село і Люди, RotFront, Юрія Гуржи й багатьох інших, мав теж уявлення, звідки взявся гурт Gogol Bordello і ще кілька інших всесвітньо відомих колективів з українським корінням. У своїх програмах я старався не підходити до музики формально, не хотілось ставити будь-що тільки тому, що це українське. Я обирав ті треки, які мені насправді подобались, які я б включив до своєї програми навіть без огляду на походження виконавців. В якийсь момент я подумав, що цей низовий музичний протест має перерости в якусь більш офіційну історію, щоб ці треки грали в основному ефірі протягом всієї доби, а не тільки в моїх програмах. Проте, реалізувати це в Четвірці виявилось досить складно знову ж таки, з огляду на те, що ані я, ані інші співробітники не говоримо українською і не можемо повною мірою відбирати музичний контент. При цьому для нас було важливо відповідально ставитись до відбору музики, щоб не включати в ефір артистів, що записували треки в російських студіях після 2014 року чи, наприклад, виступали в окупованому Криму. Тоді продюсерка моєї програми і розповіла про мене в українській редакції. Це збіглося з розширенням ефірного часу Польського радіо для України, тож з’явилось місце для музично-розважальної програми. Антон [Марчинський, керівник Польського радіо для України – авт.] одразу згодився на ідею шоу в парі з українськомовним ведучим, вибір співведучого теж був досить швидким Яна, власне, була першою кандидатурою, тож 5 січня 2023 року вже вийшов перший ефір «Spróbujmy się dogadać / Спробуємо домовитися».

Яна і Марцін в студії Польського радіо для України, 13 квітня 2023. Фото: Дар’я Лобанова

Яна: Я дуже люблю працювати в парі, тож зі свого боку задумувалась над такою польсько-українською передачею, щоб звучали обидві мови. Мені здається, що наша основна аудиторія це люди, що приїхали до Польщі після 24 лютого, тож, для них з одного боку є цінним зберігати зв’язок зі своїм культурним середовищем, слухати українську музику, бути в курсі новинок. З іншого ж боку знайомитись із польською культурою, мовою, в тому числі через музику і мову. До певного моменту я навіть не знала, що ми можемо говорити польською в ефірі радіо для України, проте, коли певної миті дізналась про існування польськомовної людини, що добре знається на українській музиці одразу подумала «я входжу в це, це для мене». 

Марцін: При цьому, ми хотіли бути таким прикладом, що, навіть не говорячи взагалі українською, я в стані з контексту щось зрозуміти, поставити питання, почути відповідь. Що не треба боятись, треба пробувати розмовляти, і що порозуміння це питання скоріше щирого бажання в ситуації таких близьких культур як польська та українська. 

Яна: Саме тому ми в ефірі не перекладаємо одне одного. Йдеться про те, що, розмовляючи різними мовами, ми знаходимо способи порозумітись і домовитись.

Щодо порозуміння. Яке співвідношення сценарію і імпровізації в програмі? В ефірі все звучить дуже органічно, як жива розмова, проте, на відміну від телебачення, ми не можемо вас побачити, тож залишається простір для фантазії.

Марцін: Ну, по-перше, я загалом на радіо провів понад 3000 передач, з яких понад 2000 в парі, і всі з них наживо, тож маю це вже десь закодоване відчуття партнера, вміння підлаштовуватись й імпровізувати. Ну і крім досвіду на радіо, я згадую про початки моєї музичної кар’єри, себто хіп-хоп, а саме фристайл. Це такі виступи без підготовки, коли ти чуєш біт і маєш швидко на льоту придумувати фрази, рими, поєднувати їх у цільний текст. Крім того, ми насправді дуже добре зігрались у партнерстві з Яною.

Яна: Тут важливий момент. Марцін має кільканадцять років досвіду роботи наживо. Натомість я тільки починаю цей шлях, бо досі ми більшість програм робили в записі, де була можливість читання з листа, дублю, доведення до ідеалу. Тут такого немає, плюс це наш перший спільний досвід. Ми дійсно не маємо покрокового сценарію. Я маю видруковану інформацію про виконавців, які звучатимуть в ефірі, завдяки Марціну, я теж відкриваю для себе багато українських і польських гуртів, шукаю цікаві факти про них. 

Марцін: Яна тут казала, що я впав їй з неба, але вона сама впала мені з неба, бо дуже мені допомагала і допомагає під час ефірів і поза ними. Те, як вона чітко, неквапливо вимовляє слова, добирає їх, розставляє акценти дуже підтримує в парній роботі, допомагає зорієнтуватись і доповнити репліку цілком органічно.

Ми вже раніше трохи торкнулись цієї теми, але хочу все ж повернутись. Що ви знаєте про свою аудиторію? Хто вас слухає, що вони думають про передачу?

Яна: На жаль, ми не маємо дуже деталізованих даних про кількість і склад нашої аудиторії, проте можна робити певні припущення і висновки за тим фідбеком, який ми отримуємо. Як я й казала, це справді переважно українці, що приїхали до Польщі після 24 лютого. Часто нас питають про якісь дуже практичні речі: як отримати PESEL, як скористатись допомогою, тобто недотичні до теми нашої передачі. Насправді аудиторія всього Польського радіо для України істотно змінилась після повномасштабного вторгнення: раніше ми працювали переважно для людей, що живуть в Україні, Громадське  ретранслювало наші півгодинні інформаційні випуски. Ця співпраця збереглася, проте, саме польський ефір суттєво розширився з огляду на нових слухачів на території Польщі. При чому ми знаємо, що поляки нас теж слухають і коментують.

Марцін: Так, ми отримуємо теж фідбек від поляків. Те, як збільшилась кількість українців у Польщі протягом останніх приблизно десяти років, призводить до ситуацій, коли щораз більше людей знаходяться в польсько-українських дружніх чи романтичних стосунках. Наша програма стає такою ідеальною точкою, де кожна така особа отримує щось своєю рідною мовою. Концепцією передачі є порозуміння, є польська та українська музика, тож такі люди з польської спільноти теж стають важливою частиною нашої аудиторії, переважно через свої зв’язки з українцями.

Яна: Якщо говорити про вік, то орієнтуємось скоріше на молодь. Підбираємо більш сучасну музику. Іноді ставимо треки, прем’єра яких відбулася два дні тому, чи тиждень тому. 

Яна Стемпнєвіч в студії Польського радіо для України, 13 квітня 2023. Фото: Дар’я Лобанова

Марцін: І скоріше це альтернативна музика. Якщо беремо щось із мейнстриму, то швидше теж з його околиць, ніж найбільш очевидні треки із добірок «Best of». Наприклад, Kalush є зараз у трендах, але він опинився там не тому, що хтось його придумав і спродюсував, а скоріше вийшов органічно з реп-сцени і досяг успіхів. Так само Alyona Alyona і цілий ряд інших виконавців. 

Яна: Польська музика теж, скоріше, молодіжна. Хоча, ми робили, наприклад, передачу з лейтмотивом Cold wave, це 80-ті. Тож, немає такої чіткої межі.

Марцін: Ми відштовхуємось радше від якості музики, її цікавості, а не від конкретного жанру чи напряму. Якщо ми ставимо, наприклад, хіп-хоп, то стараємось, звісно, зберігати натуральне, невідшліфоване звучання, проте важливо теж, щоб слухачу захотілось дослухати трек до кінця, а не перемкнути частоту. Тобто, обираємо щось таке, що буде в міру небанальним, але й не відштовхне нікого від радіоприймача.

Марцін Матушевський в студії  Польського радіо для України, 13 квітня 2023. Фото: Дар’я Лобанова

Яно, зараз питання особисто до тебе. Ми багато почули, наскільки багато місця музика займає в житті Марціна. А як щодо тебе? До запуску цієї передачі і вже зараз – що для тебе музика?

Яна: Скажу так, радіо для мене завжди було словом. Для мене взагалі слова, їхнє значення, є дуже важливими. Якщо навіть слухати нашу передачу, можна помітити, що Марцін більше говорить про музику, а я в основному про зміст, про текст. Музика, звісно, завжди була десь у житті присутня, але ніколи на першому місці. Я не є музиканткою, вокалісткою, натомість люблю слухати музику, при чому дуже різножанрову. Мабуть, усе, крім диско-поло (сміється). Безперечно, набагато більше музики увійшло в моє життя від початку цієї передачі, зокрема сучасної української музики. І теж набагато більше музикантів. Марцін зазвичай позначає виконавців і авторів музики в соцмережах під постами про ефіри, а потім вони до мене пишуть, розповідають про релізи, висилають треки. Це такий взаємний обмін: я дізнаюся про них, музиканти дізнаються про те, чим є Польське радіо для України, а наш ефір і собі, збагачується новинками. 

У студії Польського радіо для України, 13 квітня 2023. Фото: Дар’я Лобанова

Якщо вже заговорили про музику, можете обидва назвати свій особистий топ список і польських, і українських треків чи виконавців, яких відкрили для себе саме під час передачі?

Марцін: Ох, для мене це дуже складне питання, тому що від моменту, коли я почав професійно займатись музикою саме з радіодіджейської точки зору, мій спосіб споживання музики, якщо можна так це назвати, суттєво змінився. Тобто колись я слухав музику цілими дисками, альбомами, для задоволення. А коли вже увійшов у той режим, де я повинен відслухати 200 чи там 500 треків до наступного тижня, обрати з них певну кількість для ефіру, ще кілька тих, які відкладу до каталогів для вечірок, то відчув вже пересичення. Тож тепер не запам’ятовую аж так окремі треки, чи виконавців, чи альбоми. В цілому, українська альтернативна сцена мене дуже приємно вразила, коли я став більш детально її вивчати. Наприклад, чудові треки в гурту Electrobirds чи SadSvit. Багато насправді міг би назвати виконавців з такого пост-панк напрямку, тільки не можу зараз пригадати, які з них звучали в ефірі, а які ще ні. З тих, які точно послухав би вдома для задоволення – гурт Smurno, прослухав майже всі їхні треки. Чи гурт Kurs Valüt. Власне, багато чого саме з електро, пост-панк, синті-поп, колд вейв сцени, яка стала для мене найбільшим відкриттям, бо в Польщі такої музики майже не було. Другий момент, який хочу зазначити – це спосіб, в який українські артисти поєднують народні елементи з сучасною музикою. Не завжди на всі 100% це робиться зі смаком, але в переважній більшості це дуже круто і небанально. З таких прикладів – Gunna Chorna, таке поєднання хіп-хопу з фольклорними мотивами. Така собі менш чемна Аліна Паш (сміється).

Яна: Марцін згадав про Smurno – це один із прикладів, коли гурт вирішив з політичних причин повністю перейти у творчості на українську мову, хоча в побуті це російськомовні хлопці. Вони були в нас в ефірі й розповідали, що попри те, що не так досконало володіють українською, такий перехід був дуже свідомим рішенням. Чи, наприклад, Євген Гордєєв з Kurs Valüt. Він у 2014 році переїхав з Донецька до Дніпра і сам називає себе білінгвом, проте всі треки роблять виключно українською. Те, що вони роблять із текстами Тичини, Сковороди – просто неймовірно. Власне, відповідаючи на питання – номер один в моєму персональному топі це саме Kurs Valüt. Це мій улюблений гурт, просто най-най-най! І відкрила я його завдяки Марціну, бо він вислав мені добірку «український cold wave». Я все переслухала, а на піснях Курсу сказала «Боже, геніально!»

Яна і Марцін в студії Польського радіо для України, 13 квітня 2023. Фото: Дар’я Лобанова

Марцін: Це взагалі було дуже цікаво, тому що я, весь такий захоплений українською колд вейв, пост-панк сценою, а тут Гордєєв [фронтмен гурту Kurs Valüt авт.] каже: «та де там, у нас дуже слабо представлено цей напрям». 

Яна: Так, до речі, Smurno теж якось так казали, мовляв, та ну не те щоб у нас дуже багато такого.

Марцін: Я просто можу судити про це з польської перспективи, де таких гуртів є буквально чотири, може п’ять, які вже пару десятиліть грають те саме, а за останні десять років з’явилося максимум ще чотири, з яких може два добрі. 

Яна: А в Україні усі ці гурти з’явились вже десь після 2014 року, тобто це досить молоді команди. Той самий Kurs Valüt розповідає, як на їхні концерти в Німеччині приходить публіка так десь під 50, і для них це подих їхньої молодості, а одночасно свіжості і новизни. 

А так взагалі можете сказати, що ваші музичні смаки сходяться?

Яна: Скоріше так. Я, мабуть, люблю трохи більш спокійну музику, ніж Марцін. Наприклад, Brodka – це, до речі, про польських виконавців. Я б її могла слухати і слухати.

Марцін: Яна може й слухає спокійнішу музику, але цілком «вривається» під техно. А я так для себе слухаю трохи «міцнішу» музику, але теж можу оцінити спокійну. Але поєднує нас те, що ми обоє не ділимо музику на ґатунки, а зважаємо на якість. Яку, своєю чергою, сприймаємо все одно як мірило скоріше естетичне.

Яна: Марцін так сказав, що я веселюся під техно, і справді, я настільки відкрила для себе електронну музику, що тепер вчуся ді-джеїнгу. Теж, багато в чому завдяки нашій передачі.

Марцін: Ну все, наступного року влаштовуємо вечірку і граємо спільний сет з українською музикою!

Розмовляла Дар’я Лобанова

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись