Спрощення доступу до «регульованих» професій у Польщі. Чи теж для мігрантів?

0

Міністр юстиції Польщі Ярослав Ґовін розпочав хвилю дискусій через проект т.зв. «дерегуляційної» реформи. Проект занепокоїв деякі професійні групи і дав надію молоді, яка найбільше постраждала від кризи.

Суть реформи – спростити доступ до багатьох професій, саме тому нововведення викликає досить різнорідну реакцію (передбачається, наприклад, скасування обов’язкового екзамену для таксистів зі знання міста). Коли Центр вивчення громадської думки (пол. СВОS) у червні запитав поляків про їхнє ставлення до запропонованих змін, то стало відомо, що аж 65% респондентів оцінюють їх позитивно, 18% – не мають власної думки, і тільки 17% – проти нововведення. За даними CBOS, «дерегуляційну» реформу підтримують представники абсолютно всіх соціально-демографічних прошарків. Найбільшою підтримкою проект реформи тішиться серед наймолодшої групи – аж 73% (опитані у віці 18–24 років). Серед позитивних наслідків реформи 51% респондентів очікує зменшення цін на послуги, а 47% вважає, що вона допоможе зменшити безробіття. За останніми даними, безробіття серед молоді до 25 років у Польщі сягає близько 26%.

Противники знаходять нові причини критики реформ, запропонованих Я. Ґовінoм. Одна з них – це те, що потрібно буде змінити близько 300 законів і 600 розпоряджень Ради Міністрів, які блокують вільний доступ до професій зі «списку Ґовіна». А це – величезний обсяг роботи. Міністр юстиції хоче «звільнити» близько 200–300 професій, які регулюються правом: як-от адвокат, агент нерухомості, нотаріус, судовий пристав, секретар суду й прокуратури, геодезійний інспектор, бібліотекар, зварювальник, охоронець, таксист, тренер, інструктор, гід, інструктор водіння, моряк, корабельний механік, шкіпер, боцман, капітан. 

Польща, як член Євроспільноти, повинна пристосовувати своє право до законодавства ЄС – а в ньому чітко сказано: якщо фахівець має право вільно виконувати певний рід занять в одній країні ЄС, то це ж право мусить діяти в іншій країні ЄС.

Це означає не тільки збільшення шансів на отримання праці на території Європейського Союзу для громадян ЄС, але теж і для заробітчан з України. Нині навіть дуже досвідчені працівники з інших країн не мають доступу до певних професій: від них вимагають закінчення курсів, здачі екзаменів тощо, а це додаткові гроші й час; також, щоб здати екзамени, необхідне добре знання польської мови – а цього, зазвичай, у пересічного іммігранта немає. Виходить так, що фахівець, часом пропрацювавши півжиття в якійсь сфері, після приїзду до Польщі повинен знову йти вчитися. Це призводить до абсурдних ситуацій – на польському ринку праці протягом довгого часу не можуть знайти працівника для виконання кваліфікованої роботи, і в цей самий час фахівці-заробітчани за копійки працюють на низькокваліфікованих тимчасових роботах. У такій ситуації в роботодавця є вибір – або нести суттєві фінансові втрати, або прийняти працівника нелегально. У кожному з цих випадків втрачає бюджет Польщі, роботодавець, а також працівник.

Деякі професії зі списку – особливо цікаві для мігрантів: наприклад зварювальник, гід, охоронець, таксист, моряк. Тут знання польської мови не дуже важливе, але вміння та практика – цінується. Вимоги доступу до професій зміняться залежно від фаху. У кожному конкретному випадку зміни будуть відповідні у співвідношенні до відповідальності та рівня необхідних знань і практики. Зміни, які спричинить реформа, можуть допомогти студентам-іноземцям, які щойно приїхали на навчання і хочуть підробити (наприклад, гідом, розповідаючи іноземним туристам на російській або ж англійській мові про красу деяких туристичних місць). Не варто забувати і про випускників польських ВНЗ, які приїхали з різних країн і не мають фінансової підтримки зі сторони рідні. Цій групі мігрантів теж дуже важко знайти кошти на закінчення додаткових курсів та отримання сертифікатів.

Дерегуляція приведе до лібералізації ринку, зменшить кількість перепон для відкриття нових фірм. Автор реформи вважає, що найсильніше користі від реформи відчує малий та середній бізнес. Нововведення покликані зменшити бюрократію – а за тим іде зменшення коштів на ведення бізнесу, мінімалізація витрат з боку держави на проведення реєстрації, що повинно зменшити безробіття, особливо серед молоді.

Після реформи міністр юстиції очікує 100 тис. додаткових місць праці. «Звільнення» професій спричинить збільшення зайнятості у кожній сфері приблизно на 15% – принаймні так відбувалося в інших країнах ЄС. На сьогодні в Польщі 380 професій піддаються спеціальній правовій регуляції, тоді як в інших країнах Європейського Союзу їх удвічі-втричі менше.

«Дерегуляційна реформа» поволі торує собі дорогу вперед. Проект вже скеровано до Постійного комітету Ради Міністрів, який проведе дебати на його тему, відтак закон потрапить на розгляд до уряду. Нині відомо, що комітет зможе зайнятись проектом під кінець серпня. Тим часом Міністерство юстиції працює над новим списком професій.

 

Володимир ЛИХОТА

Share.