З вересня українських студентів-чоловіків не випускають за кордон. Ось що відбувається зараз  - Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

З вересня українських студентів-чоловіків не випускають за кордон. Ось що відбувається зараз 

0

З 14 вересня українська прикордонна служба не випускає за кордон студентів-чоловіків, які вступили до іноземних вишів. Прикордонники пояснювали це рішення тим, що багато чоловіків підробляли документи про навчання, аби виїхати з країни і таким чином уникнути мобілізації. Однак самі студенти і структури, які допомагають їм у Польщі кажуть, що через таку заборону реальні слухачі іноземних вишів не з’явилися на навчання, відповідно, їх відрахували. Студенти створили петицію до президента Володимира Зеленського з проханням вирішити цю ситуацію. Президент відреагував і передав питання Кабінету міністрів, але ситуація досі не змінилася. Українська журналістка Юліана Скібіцька розповідає, що зараз відбувається в цій історії.


22-річний Сергій Глотов — киянин, студент Київського національного університету Тараса Шевченка. 10 лютого цього року він подав заявку на стипендію програми Erasmus Mundus і у квітні отримав схвальну відповідь.

«Всього стипендіатів у цьому році була рекордна кількість, — каже Сергій. — На 10 місць було приблизно 600 претендентів».

Поїхати на навчання Сергій так і не зміг. 24 лютого в Україні ввели воєнний стан через повномасштабне вторгнення Росії. Чоловікам від 18 до 60 років заборонили виїзд з країни. Є перелік винятків для чоловіків цього віку, які хочуть виїхати, і навчання в іноземних вишах туди входило. Але з 14 вересня українська Державна прикордонна служба перестала випускати студентів-чоловіків за кордон. Навчання Сергія мало розпочатися 16 вересня, виїжджав він після 14 вересня, тому прикордонники його не пропустили.

«Це вже другий раз в мене така ситуація, — скрушно каже Сергій. — У 2019 році я виграв стипендію Mitacs в Канаді, отримав візу для навчання, однак через ковід все скасувалося».

Що було до 14 вересня

24 березня 2022 року головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний скерував листа Держприкордонслужбі, в якому військкомати отримали розпорядження дозволяти перетинати кордон тим студентам, що вступили в іноземні виші до повномасштабного вторгнення. В травні прикордонники опублікували перелік документів, який необхідний чоловікам-студентам для перетину кордону:

  • студентський квиток або студентська віза;
  • перекладені та нотаріально завірені документи про зарахування / навчання особи у закордонному виші;
  • військово-облікові документи із записом про надання їм відстрочки від призову (призову за мобілізацією);
  • довідка, видана територіальним центром комплектування та соціальної підтримки для виїзду за кордон для здобувачів фахової перед вищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти.

Координаторка консультаційної лінії Українського дому у Варшаві Оксана Пестрикова каже, що влітку отримувала багато звернень із питаннями, що потрібно чоловікам-студентам для того, аби перетнути кордон. Вона зауважує, що до серпня студенти ще вільно виїжджали, якщо мали документи, що підтверджують факт навчання чи вступу. Але в серпні ситуація змінилася.

«Нам дзвонили з кордону і говорили, що українська прикордонна служба не пропускає. Прикордонники стверджували, що листа від вишу про те, що людина туди вступила, недостатньо, потрібна „легітимація” — тобто, студентський квиток. Але проблема в тому, що студентський квиток можна отримати тільки якщо з’явитися у виш та підписати договір про навчання. А для цього потрібно виїхати з країни», — каже Пестрикова.

Сергій Глотов теж підтверджує, що саме в серпні прикордонники почали не випускати студентів за кордон. Але остаточно заборона вступила в силу 14 вересня. Як пояснив тоді речник прикордонної служби Андрій Демченко, причиною стала масова підробка документів. За його словами, лише за липень – серпень на кордоні виявили близько 600 осіб, які використали підроблені документи про навчання у закордонних навчальних закладах. Від того часу кордон для всіх студентів-чоловіків закритий.

Деякі чоловіки намагалися сховатися в іноземних вишах від мобілізації, але постраждали і реальні студенти

Ще одна причина, якою неофіційно пояснювали необхідність заборони виїзду для студентів-чоловіків — те, що чоловіки призовного віку почали масово подавати документи в іноземні виші, щоб не потрапити під мобілізацію. Про це, зокрема, не під запис говорили представники військкоматів. Оксана Пестрикова каже, що влітку, якраз під час вступної кампанії, на їхню лінію надійшло багато запитів про вступ до польських вишів. Питали, зокрема, як вступити, в яких вишах не треба здавати іспити, де для навчання не потрібна польська мова. Особливою популярністю користувалися виші, в які достатньо було лише записатися, щоб потім вступити на платне навчання.

Менеджерка освітніх програм  агенції-посередника зі вступу до польських закладів вищої освіти Slavic Languages Center Оксана Шульц теж підтверджує, що отримувала багато запитів від людей, яким було потрібно не навчання, а лише вступ для виїзду за кордон. «Але ми з такими людьми не працювали, бо не хотіли витрачати свій час та час університетів», — пояснює вона. І додає, що через заборону постраждало багато реальних студентів — тільки в них було близько 20 подібних випадків.

«Надзвичайно прикра історія була з нашим вступником 19 років, який безплатно вступив на бакалаврат до Варшавського університету, пройшов величезний конкурс і не зміг виїхати на навчання, — каже Шульц. — Людей просто затримували на 4-8 годин очікування, а потім відмовляли у перетині кордону. Інколи, навіть усно, інколи письмово. Деякі приватні університети писали до [українського] міністерства освіти, до Державної прикордонної служби, висилали списки студентів на кордон, були готові організовано забрати студентів з кордону, але все це ігнорувалося».

Студенти почали боротися за право виїзду за кордон. Сергій Глотов став одним з таких активістів. Але нічого не допомогло.

«Я звертався до Міноборони та ДПСУ, вони перекидали відповідальність і посилались один на одного, — згадує хлопець. — Я пробував дзвонити на гарячу лінію ДПСУ та  писати на пошту. Відповідь була негативною, по телефону мені тричі повторили, що студентам виїзд заборонений, і продовжувати діалог було неможливо».

Університети, відповідно, почали відраховувати студентів, які не з’явилися на навчання. Сергій Глотов каже, що тільки за його програмою відрахували 4 з 16 чоловіків, які вступили. «Все залежить від правил та бюрократичних механізмів кожного відповідного європейського університету, — пояснює він. — Мені пощастило, що мій університет максимально йде на зустріч, тому до останнього не відраховує, але якщо я так і не з’явлюся, то вже не буде іншого виходу». Деякі університети, за словами Оксани Шульц, запропонували студентам, які не можуть виїхати, онлайн-форму навчання.

Студенти створили петицію, яка набрала достатню кількість голосів — але ситуація так і не змінилася

На початку жовтня петиція від студентів з проханням дозволити їм виїзд за кордон набрала необхідні 25 000 голосів — тому її мав розглянути президент. Володимир Зеленський доручив Кабміну вирішити це питання. Міністр освіти Сергій Шкарлет в жовтні говорив, що кожну ситуацію зі студентом-чоловіком потрібно розглядати окремо. Однак з того часу нічого не змінилося — студентам виїзд досі заборонено.

Тим часом студенти іноземних вишів почали вигравати перші судові справи проти Державної прикордонної служби та отримувати рішення про скасування заборони на перетин кордону. Проте механізму, за яким суд міг би зобов’язати прикордонну службу випустити студента, немає, відтак, гарантій, як діятимуть прикордонники під час чергової спроби виїхати за межі України, теж немає.

Державна прикордонна служба в листопаді пояснювала, що чекає відповідних змін в постанові від українського уряду. Поки їх немає, заборона залишається.

Оксана Пестрикова каже, що з жовтня кількість запитів від студентів-чоловіків сильно знизилася і зараз їх майже немає. Вона прогнозує, що в лютому, коли у польських вишах почнеться другий семестр, кількість таких запитів знову виросте.

«Про питання студентів забули, а на фоні обстрілів інфраструктури наше питання перестало мати увагу, — каже Сергій Глотов. — Тому воно втратило значення для людей, що мали б його вирішувати». Він додає, що не полишає надії все ж таки потрапити на навчання і відпрацювати все пропущене.

Юліана Скібіцька

Share.