Кілька сотень злотих за 350 годин роботи – так оплачували тяжку роботу українців та білорусів у варшавських ресторанах. Про заручників процесу працевлаштування через посередників-злочинців пише Rzeczpospolita у матеріалі “Раби у варшавських закладах”.
Українці та білоруси, що працювали у низці варшавських ресторанів, повинні були заробляти у Польщі 8-9 злотих за годину. Замість цього за тяжку працю кільканадцять годин на добу отримували 800 злотих на місяць. Решту забирали “посередники”, які вербували їх на роботу.
“Це приклад сучасного рабства,” – говорить один зі слідчих варшавської прокуратури, яка викрила злочинну групу, що торгувала людьми.
45-літній Мирослав К. за освітою автомеханік, знайшов легкий спосіб отримати великі гроші за рахунок праці інших людей – іноземців з-за східного кордону, які шукали роботу в Польщі. Допомагав йому у 33-річний Борис С., громадянин України, інформатик і фінансист, який сам колись починав працювали для К. у одному з ресторанів.
Обіцяли потенційним робітникам багато. На місці виявлялось, що обіцяні умови праці відрізняються від тих, у яких змушені були працювати іноземці.
СУЧАСНІ РАБИ
На думку прокуратури Мирослав К. та Борис С. шукали за кордоном людей у складній життєвій і фінансовій ситуації, які не знали польських процедур щодо працевлаштування іноземців чи легалізації їх перебування. “Потрапляли до закладів харчування на території Варшави, де їх використовували до багатогодинної роботи, більше 350 годин на місяць,” – говорить прокурор Лукаш Лапчинські, речник Окружної прокуратури у Варшаві.
Мирослав К. ошукував робітників із заробітною платнею: або не платив вчасно, або його виплата залежала від згоди на подальшу роботу. Це призводило до того, що робітники не могли звільнитись, бо втратили би цей “борг”, який Мирослав К. мав їм виплатити.
К. і С. використовували щодо робітників психологічний тиск, погрози і навіть фінансове покарання, якщо ті не підпорядковувались встановленим правилам. Погрожували скасувати освідчення про працевлаштування і заповнити вексельні бланки та взяти позики на їх особові дані.
Як підкреслює прокурор Лапчинські: “Особи, що були завербовані на роботу, проживали в робітничих готелях та приватних помешканнях на території Варшави, які винаймали посередники, що робило життя працівників з-за східного кордону повністю підконтрольним.”
ЗЛОЧИН І КАРА
Цей процес тривав з липня 2015 року до жовтня 2016 року. У пастку Мирослава К. та Бориса С потрапили понад 15 громадян України та Білорусі. Це вдалось з’ясувати працівникам прикордонної служби Варшаа-Окєнцє у співпраці з прокуратурою.
Мирослав К був затриманий у жовтні 2016 року – чекає на суд під арештом.
Борис С. пішов на співпрацю з прокуратурою – зізнався у злочині і склав пояснення, в яких описав деталі процесу. Виявилось, що сам був жертвою К., працювати на якого почав у 2015 році – спочатку як фізичний робітник у ресторані. За якийсь час роботодавець запропонував йому наглядати за іншими робітниками та вербувати нових осіб на роботу.
Обох обвинувачено у злочині торгівлі людьми і примусі до підписання документів, що економічно узалежнюють жертву від обвинуваченого.
За злочини їм загрожує позбавлення свободи від 3 до 15 років.
Бориса С. також звинувачують у привласненні паспортів інших осіб та приховування документів, а Мірослава К. у примусі надавати фальшиві свічення.
Мирослав К. не визнав себе винним і скористався правом відмовити давати покази.
Серед ресторанів, де працювали робітники, є дуже відомі. Але, як запевняє прокуратура, їх власники не знали, що Мирослав К. не платить працівникам за роботу і трактує їх як рабів.