У серпні 2023 року користувачі українських соцмереж були шоковані естонським законопроєктом, який передбачав тимчасово забрати право голосу на місцевих виборах у громадян Росії та Білорусі, причому причиною шоку стала не сама заборона, а той факт, що таке право в них було. Українська політична культура поки що не передбачає виборчого права для іноземців, і багатьом громадянам України незвично або взагалі невідомо, що чимала кількість країн Європи та світу дозволяють іноземцям голосувати щонайменше на місцевих виборах. Тим часом це вже доволі давній елемент міграційної політики, особливо у Європі, який дозволяє брати участь у житті громади чи регіону всім, хто там постійно проживає.
Виборча статистика свідчить, що не тільки українці, а й інші іноземці в країнах ЄС часто не знають про таке своє право, або не використовують його. Там, де це дозволено, явка іноземців на виборах часто суттєво нижча за середню по країні та складає лише 12-20%.
Тим часом участь у виборах для іноземців – це не лише важливе особисте право, а й дієвий інструмент інтеграції у місцеву спільноту, а також – потенційний засіб впливу на риторику і програми місцевих політиків. Наявність громадян України серед виборців може, до прикладу, знизити бажання кандидатів-популістів займатися пропагандою ворожнечі щодо українців. І поки в одних європейських країнах все ще триває внутрішньополітична дискусія про доцільність суфражу (прав голосу) для іноземців, важливо бути поінформованими про вже наявні можливості демократичної участі, якими можуть скористатися громадяни України за кордоном.
Право голосу іноземців у Європі
З 1992 року право голосу на місцевих виборах є безумовним правом громадян країн-членів ЄС, які мешкають в інших країнах ЄС. Також громадяни країн-членів ЄС мають право балотуватися на місцевих виборах в усіх інших країнах-членах, якщо постійно там проживають.
Всі громадяни України отримають таке право тільки після вступу України до ЄС. Хоча не варто забувати про те, що за даними Євростату, з 2010 року близько 200 тисяч українців отримали громадянство однієї з країн-членів ЄС і, таким чином, вони вже зараз можуть застосувати своє право голосу в разі переїзду в іншу країну Євросоюзу.
Політика країн ЄС, Шенгену і Британії щодо участі у виборах іноземців, які не є громадянами ЄС (так звані громадяни третіх країн), суттєво відрізняється. 13 країн – Австрія, Болгарія, Хорватія, Кіпр, Чехія, Франція, Німеччина, Греція, Італія, Латвія, Мальта, Польща, Румунія – обмежилися наданням права голосу ексклюзивно громадянам ЄС. Ще дві – Іспанія та Португалія – сповідують підхід взаємності, і крім громадян ЄС, дозволяють участь у місцевих виборах резидентам із низки країн, з якими уклали спеціальні двосторонні угоди.
Так, у Португалії, окрім громадян країн-членів ЄС, на місцевих виборах можуть голосувати громадяни Аргентини, Чилі, Колумбії, Ісландії, Норвегії, Нової Зеландії, Перу, Уругваю та Венесуели, які понад три роки легально прожили в Португалії, а також громадяни Бразилії і Кабо-Верде з досвідом проживання понад два роки та британці, які постійно проживали в Португалії до Брекзиту.
Де і коли можуть голосувати громадяни України сьогодні
На кінець 2023 року громадяни України можуть взяти участь у регіональних/місцевих виборах щонайменше в 16 країнах Європи. У більшості випадків необхідною умовою участі є статус і/або ценз осілості – потрібно мати чинний дозвіл на постійне проживання і/або прожити в цій країні певну кількість часу, зазвичай від 2 до 5 років. Такі вимоги у Фінляндії, Швеції, Естонії, Норвегії, Словаччини тощо.
У абсолютній більшості випадків тимчасовий захист не є постійним проживанням і не дає права голосу на місцевих виборах. Винятком є Ірландія – єдина наразі країна ЄС, де представники органів влади повідомили, що українці з тимчасовим захистом зможуть взяти участь у найближчих місцевих виборах навесні 2024 року. Оскільки в Ірландії висока частка українців з тимчасовим захистом відносно кількості населення (9-те місце в ЄС), місцева преса припускає, що українські голоси можуть вплинути на результати виборів у деяких округах. Також право голосувати на місцевих виборах мають українці в Шотландії та Вельсі, які переїхали в рамах «кризової» візи (Ukrainian Sponsorship Scheme).
У Швейцарії та Сполученому Королівстві українці можуть мати доступ до участі тільки в деяких виборах. Так, законодавство Швейцарії варіюється від кантону до кантону, а в Британії на виборах у Шотландії та Вельсі можуть голосувати всі іноземці віком від 16 років, які легально там проживають, тоді як в Англії та Північній Ірландії українці такої можливості не мають.
Країни та умови доступу до місцевих виборів для іноземців з-поза ЄС
| Країна | Умови |
| Бельгія | 5 років проживання (муніципальні та регіональні вибори). |
| Данія | 4 роки постійного проживання. |
| Естонія | Проживати в Естонії на підставі постійного дозволу на проживання, вік від 16 років. |
| Фінляндія | 2 роки проживання станом на час за 51 день до виборів. |
| Угорщина | Всі іноземці зі статусом іммігранта, резидента та визнані біженці. |
| Ірландія | Всі зареєстровані у списку виборців іноземці незалежно від типу постійного проживання, у тому числі шукачі притулку та українці під тимчасовим захистом. |
| Литва | Іноземці з постійним дозволом на проживання, який можна отримати після 5 років проживання у Литві або раніше як член родини громадянина Литви. |
| Люксембург | Усі іноземці, які мають чинний дозвіл на проживання і проживають у місці голосування. Прикметно, що до 2022 року був також ценз осілості – потрібно було прожити в Люксембурзі принаймні 5 років, але його скасували, щоб спростити залучення іноземців у вибори. |
| Нідерланди | 5 років легального проживання (з дозволом на проживання). Також іноземці можуть брати участь у виборах Водної Влади – спеціального органу влади. |
| Португалія | На засадах взаємності – окремі країни. |
| Словаччина | Усі іноземці від 18 років, які мають постійне проживання (trvaly pobyt). |
| Словенія | Усі іноземці від 18 років, які мають дозвіл на постійне проживання (permanent residence permit). |
| Іспанія | На засадах взаємності – окремі країни. |
| Швеція | Усі іноземці, зареєстровані в Демографічному Реєстрі, які безперервно прожили у Швеції принаймні три роки. |
| Ісландія | Усі іноземці, які безперервно прожили в Ісландії принаймні три роки. |
| Норвегія | Усі іноземці, які безперервно прожили в Норвегії та були зареєстровані в Центральному демографічному реєстрі принаймні три роки. |
| Швейцарія | Різні кантони мають різну політику. |
| Сполучене Королівство | Всі іноземці, які легально проживають в Шотландії та Вельсі, можуть голосувати на місцевих виборах, з 16 років. Також можуть голосувати громадяни ЄС, які постійно проживають в Сполученому Королівстві. |
Право голосу для іноземців: за і проти
Розмаїття підходів до голосування іноземців з-поза ЄС у Європі доволі парадоксальне.
На міжнародних майданчиках всі наче погоджуються, що це ефективний спосіб забезпечення інтеграції мігрантів-резидентів, дотримання прав людини і сприяння ефективнішій місцевій політиці. Тут можна згадати численні доповіді та рекомендації Парламентської асамблеї Ради Європи та інших міжнародних організацій у 1990-х-2000-х роках.
Натомість у внутрішній політиці все інакше. У Франції тривають дискусії вже 40 років. Пункт про надання права голосу іноземцям-резидентам був ще у передвиборчій програмі Франсуа Міттерана в кампанії 1981 року, і відтоді регулярно з’являвся на порядку денному кожної нової каденції політиків, однак безрезультатно. Найчастіше такому рішенню опонують представники правих і ультраправих політичних сил, висуваючи два аргументи: суфраж має бути привілеєм громадянина, і надання такого права іноземцям може суттєво вплинути на підсумки виборів у муніципалітетах і регіонах з великою часткою іммігрантів.
Обговорювали це питання і в Польщі. У 2018 році в Українському домі відбулися тематичні дебати, організовані Фондом «Наш вибір» (зараз фонд «Український дім») і варшавським радіо Kolor учасники яких дійшли висновку, що надання суфражу членам спільноти, які прожили в ній певний час і мають з нею тісні зв’язки, є логічним і корисним кроком. Зокрема, таку думку висловив колишній голова Конституційного суду Польщі Єжи Стемпєнь. Пункт про надання іноземцям права голосу містився в проєкті засад нової Міграційної стратегії Польщі, розробленому групою дослідників з неурядових організацій у 2021 році. Проте в цілому питання виборчих прав іммігрантів на місцевих виборах у Польщі лишається прерогативою академічних публікацій і роботи спеціалізованих дослідницьких центрів або неурядових організацій, і не стоїть на порядку денному чільних політичних сил.
Боротьба за право голосу для іноземців відбувається також в Німеччині, Іспанії та інших країнах Європи.
Інша картина там, де іноземці вже можуть голосувати. У Швеції виборче право для іноземців налічує майже 50 років мирної історії – з 1975 року. Люксембург є унікальною країною, де іммігранти становлять майже половину (48%) населення, однак їхні виборчі права не тільки не обмежують, а й усіляко просувають, і у 2022 році для збільшення залучення іноземців у місцеві вибори було скасовано ценз осілості, який раніше становив 5 років.
Досвід цих країн, які давно й інтенсивно практикують демократичну участь іммігрантів, свідчить про відсутність серйозних загроз від такої політики для держави та суспільства за розумного і збалансованого підходу.
Павло Кравчук