Символічний голос іноземців у виборах президента Польщі – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Символічний голос іноземців у виборах президента Польщі

25 Липня 2020
Символічний голос іноземців у виборах президента Польщі

24 липня в Biennale Warszawa відбулися відкриття інсталяції та показ фільму – результати проєкту «Іммігрант/іммігрантко, голосуй» міждисциплінарної художниці зі Львова Марти Романків. 


Із 22 по 28 червня, перед першим туром президентських виборів у Польщі, відбувалося символічне голосування іммігрантів та іммігранток, які ще не мають польського громадянства й відповідно не можуть брати участь у президентських виборах. Подія пройшла в рамках проєкту «Іммігрант/іммігрантко, голосуй», авторкою якого є Марта Романків – міждисциплінарна художниця, авторка інсталяцій, відеоробіт та геппененгів, студентка Академії мистецтв у Щецині. Проєкт реалізовано у співпраці з низкою інституцій мистецтв та громадських організацій, серед яких – фонд «Наш вибір» та Український дім у Варшаві.

Головною метою проєкту було привернення уваги до теми ролі іноземців у політичному житті Польщі: «Авторка торкається проблеми виключення нових мешканців та мешканок із процесу прийняття політичних рішень. Ініціюючи неможливі події, Марта Романків порушує питання про роль іммігранта в національній державі, намагаючись поставити під сумнів усталені норми та визначення. Хто є громадянином? Чи прийняті форми демократії відповідають потребам сучасного глобалізованого суспільства? Чому, попри швидкість впровадження нових змін, застарілі поділи все ще визначають сприйняття “іншого”?», – читаємо в описі проєкту.

Виключення іноземців стосується міграційної та інтеграційної політики країни, які є асиметричними: «Польща – це один зі світових лідерів у прийнятті закордонних працівників. Попри це, тут немає випрацьованої інтеграційної політики. Під час тогорічних виборчих кампаній жодна політична партія не представила розлогої програми міграційної політики. Ця тема також практично була відсутня в нинішній передвиборчій дискусії. Даючи дозвіл на проживання, система одночасно позбавляє іммігрантів можливості впливу на політику країни, у якій вони живуть. Такий механізм призводить до дискримінації та маргіналізації іноземців, ускладнюючи інтеграційні процеси», – розповідає авторка проєкту.

Символічне голосування іноземців відбулося в кількох польських містах: Білостоці, Варшаві, Ґданську, Любліні, Познані та Щецині. Воно проходило в стаціонарних пунктах при інституціях мистецтв і в публічному просторі міст біля воєводських адміністрацій, де мігранти легалізують своє перебування.

Також у рамках проєкту відбулися дві дискусії онлайн: «Національність – перешкода для демократії» та «Інше спільне життя є можливим». Учасники говорили про місце іноземних громадян у країнах, які вважають себе демократичними, але не розглядають іноземців як активних учасників свого політичного життя, та про можливості захисту іноземними громадянами своїх прав і прояву солідарності.

Урни з голосами не відкривалися, а голоси не рахувалися. За словами Марти це – символічне відображення неважливості та неврахування голосів іноземців у політичному процесі, тому немає сенсу в їхньому підрахунку. Невідкриті урни стали частиною презентованої інсталяції, а коментарі від учасників акції були зібрані у фільмі.

Артем, студент політології, який проживає в Любліні п’ять років і відчуває себе мешканцем міста, взяв участь у голосуванні. Він вважає, що іноземці повинні мати хоча б локальні політичні права: «П’ятий рік я проживаю в Польщі, і це перший раз, коли я беру участь у голосуванні. Вважаю, що мігранти можуть голосувати у виборах органів самоврядування та місцевих референдумах. Я вже давно мешкаю в Любліні та розумію це місто, відчуваю себе люблінянином, хоча є українцем. Я можу мати іншу точку зору на місто, у якому проживаю. Звичайно, іноземці не можуть вибирати президента чи уряд, хоча і в цих справах, як студент політології, я маю свої погляди, але буду їх тримати у себе в серці. Але якщо говорити про локальні вибори, локальну спільноту мешканців, то тут голос іммігрантів міг би бути врахований».

Інша учасниця голосування вважає, що таке право вибору належить кожній людині: «Це мій перший раз, коли я голосую за президента Польщі. Вважаю, що кожна людина має право вибору. Кожна людина є людиною, без різниці за походженням, громадянством чи національністю. Кожен має свободу і право вибору. Це гарна можливість бути важливим – для іншої держави і для себе. Коли я голосую за когось, висловлюю свою точку зору, відчуваю себе людиною – тією, ким я є. Проживаю в Польщі вже чотири роки, планую своє життя тут і тому хочу мати свій вибір щастя в цій країні».

Анна Домбровська, голова фонду Homo Faber (який теж був партером проєкту), у соціальній мережі  написала, що іноземці є частиною суспільства, особливо локальної спільноти, тому повинні мати право голосу в процесі прийняття рішень, які теж їх стосуються: «Невидимі мешканці не мають права голосу. Тема можливості зміни закону таким чином, щоб іммігранти та іммігрантки, які тривалий час проживали в Польщі, могли брати участь у місцевих виборах, давно обговорюється громадськими організаціями. І здається, що крім волі ніщо не стоїть на шляху такої ідеї. Вибори – це не простий акт в політичному плебісциті. Віддання голосу дає можливість людям стати тими, хто розмовляє, а не лише тими, про кого говорять і за кого вирішують. Це також почуття приналежності до спільноти та взяття на себе відповідальності за неї. Я тут є, я  я тут працюю, я тут живу, я тут голосую».

З виставкою можна ознайомитися до 31 липня в «Biennale Warszawa» за адресою вул. Marszalkowska 34/50.

Іванна Килюшик
Фото: Марта Романків

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись