Жінки в Польщі вкотре шикуються боронити свої права. Попри посилені епідеміологічні заходи, тисячі людей виходять на вулиці міст. 22 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення заборонити проводити аборти у випадках невиліковної хвороби плоду.
«Польща сьогодні – минуле в стилі диктатури Чаушеску»
«78% польських жінок i чоловіків вважають, що у випадку найважчих природжених вад розвитку, що полягають у відсутності внутрішніх органів, відсутності хребта чи мозку, коли дитина не має шансів на життя або засуджена лише до болю, жінок не слід примушувати народжувати. Це має бути вибір. Рішення сім’ї, яка має сили та засоби для вирішення такого виклику», – звертається до читачів та читачок уповноважена мера міста Вроцлава у справах мешканців українського походження Ольга Хребор. І продовжує: «Тим не менше, на прохання певних депутатів Сейму, без дебатів, у розпал пандемії, хочуть приректи батьків в Польщі на немислимі страждання. Судді, відомі з публічних виступів проти абортів, мають вирішити справу, сподіваючись, що ми не помітимо цього в безлічі інших подій. Вони тихо хочуть засудити жінок на фізичні та психічні тортури».
Йдеться про засідання Конституційного суду 22 жовтня у справі визнання неконституційним положення закону від 1993 року про допустимість проведення аборту в випадках, якщо перинатальні обстеження покажуть високу ймовірність важкого і невідворотного дефекту плоду або невиліковної хвороби, яка загрожує його життю. З відповідним проханням звернулись 119 депутатів сейму, які представляють праві й консервативні партії (Закон і справедливість, Конфедерація i Польська селянська партія-Кукіз’15). Вони стверджують, що це положення порушує право ненародженої дитини на життя і гідність особи, а саму процедуру розглядають у контексті євгеніки*.
«Я скажу українським жінкам. Те, що відбувається сьогодні в Польщі – це повернення до минулого в стилі диктатури Чаушеску, а також кошмар з футуристичних сторінок “Оповіді служниці” Маргарет Етвуд. Розкажіть світові про те, що вони намагаються зробити в Польщі, ми живемо тут разом – те, що сьогодні відбувається в Конституційному суді, означає повну заборону абортів у Польщі!» – цей допис на сторінці facebook Ольги Хребор з’явився за кілька годин до оголошення офіційного рішення суду.
З двох боків поліцейського кордону
Уповноважена мера міста Вроцлава у справах мешканців українського походження не єдина, хто намагається надати цьому питанню розголос. Активісти та активістки б’ють на сполох. Стурбовані тим, що таке важливе питання розглядають поспіхом, і в контексті пандемії ця тема може не отримати належної суспільної уваги, вони збираються під стінами суду.
З іншого боку поліцейського кордону біля суду – прихильники заборони абортів. Вони тримають у руках вервички та транспаранти: «Судді забороніть аборти» та «Так життю». Видно людей із гомофобськими плакатами: «Зона вільна від ЛГБТ+».
У другій половині дня, ближче до вечора виголошено рішення: 11 з 13 суддів Конституційного суду Польщі визнали неконституційними положення, які дозволяли переривати вагітність у випадках наявності у плоду вад. Відтак, аборти з цієї причини у Польщі будуть заборонені. Рішення вступить в дію одразу після його публікації у «Віснику законів», тобто найближчими днями.
Частина присутніх під судом скандує: «Дякуємо» та «Перемогли!» Інша – протестуватиме до глибокої ночі. Їх розганятимуть сльозогінним газом. Частину пікетувальників та пікетувальниць затримають.
Польща та аборти
Ще до рішення суду 22 жовтня, польське законодавство щодо абортів вважалось одним з найсуворіших в Європі. У законі 1993 року передбачені лише три умови легальності аборту: якщо вагітність виникла в результаті кримінальних дій (зґвалтування); якщо вагітність загрожує життю або здоров’ю матері; якщо медичний огляд покаже наявність у плоду важкого і незворотного дефекту або невиліковної хвороби, яка загрожує його життю.
Згідно зі статистикою, у 2019 році зі 1100 легальних абортів, проведених у Польщі, аж 1074 (це майже 98 відсотків усіх процедур) – були проведені саме з причин вад плоду. Відтак, ухвалене рішення означає фактично повну заборону абортів у Польщі.
«Абортне підпілля»
В опублікованій у 1949 році праці «Друга стать», присвяченій проблемам жіночих прав та гендерної нерівності, її авторка, філософиня та феміністка Сімона де Бовуар розглядає питання абортів як фундаментальне право жінки: «…Законодавство вперто представляє його (аборт) як злочин: воно вимагає, аби ця делікатна операція проводилась підпільно. <…> Навпаки, саме у відсутності легалізації абортів є великий ризик. Недостатня компетентність жінок, що незаконно роблять аборти та умови в яких проводиться операція – це все породжує масу нещасних випадків, іноді зі смертельним фіналом».
Як і у середини минулого століття, активісти та правозахисники наголошують на тих самих аргументах – наслідком такого рішення суду стане подальше наростання в Польщі так званого «абортного підпілля», жертвами нелегальних абортів можуть стати тисячі польських жінок.
«Юридична заборона абортів ні не припинить аборти, ні не зменшать їх кількість. Вона лише стане причиною нанесення шкоди здоров’ю жінок через витіснення абортів у підпілля або змушуватиме їх виїжджати в інші країни з метою отримати доступ до медичної опіки, якої потребують і на яку мають право», – висловилась з приводу ухвалених змін правозахисна організація Amnesty International Polska.
Тим часом у Польщі посилюються епідеміологічні заходи. Із 24 жовтня вся країна входить у «червону» зону, що фактично унеможливлює проведення масових протестів, які досі були чи не єдиною зброєю жінок у відстоюванні своїх прав.
«Це війна»
Рішення суддів від 22 жовтня може стати остаточною крапкою у багаторазових спробах уряду делегалізувати аборти у Польщі. Досі такі намагання були неуспішними.
Ще у 2016 році польський сейм у першому читанні ухвалив проєкт змін до закону «Про планування родини, охорону плоду і умовах допустимості переривання вагітності» та Кримінального кодексу Польщі, який передбачав повну заборону абортів у країні. Як відповідь у цілій Польщі вибухнули багатотисячні акції «чорні протести». Учасниці одягалась у чорне та висловлювати спротив втручанню політиків у їхнє особисте життя. Тоді жінки змусили уряд відступити від розгляду цього питання.
Подібний проєкт було подано на розгляд вже наступного року, однак до цього питання уряд взявся з новим завзяттям лиш у квітні 2020, вже під час пандемії. Попри ізоляцію, спричинену коронавірусом, польські жінки і тоді знайшли способи виступити проти потенційних змін під гаслом «Пекло для жінок».
Теперішні акції незгоди «Це війна» розпочалися у день оголошення рішення під стінами Конституційного суду 22 жовтня. Натовп перейшов під садибу партії «Закон і справедливість», згодом – під будинок Ярослава Качинського, де зустрівся із поліцейським кордоном. Поліція заявила, що протестувальники жбурляли у них каміння. У відповідь вони застосували сльозогінний газ. Кільканадцять осіб було затримано.
Та протести не планують згортати. Вже зараз тривають нові масові акції у низці польських міст. Їх буде ще більше.
Акції солідарності з жінками Польщі заплановано також в Україні на 26 жовтня в Києві та Харкові.
Всі фото AP.ART
О.К.
*Термін, запропонований на означення наукового напряму вивчення чинників, що зумовлюють порушення спадковості людини, з метою покращення її фізичних та розумових властивостей шляхом накопичення корисних ознак і скорочення (виключення) шкідливих. З кінця 20-х рр. XX ст. популярність євгеніки значно знизилась внаслідок активного залучення її концепцій для ідеологічного обґрунтування ідей расизму, соціодарвінізму, технократичних методик маніпулювання генофондом людини (концепція “расової гігієни” у фашистській Німеччині).