Польща змінила правила ввезення тварин в країну. Що тепер треба зробити? Короткий розбір – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Польща змінила правила ввезення тварин в країну. Що тепер треба зробити? Короткий розбір

Юліана Скібіцька
2 Жовтня 2023
Польща змінила правила ввезення тварин в країну. Що тепер треба зробити? Короткий розбір
Юліана Скібіцька
Юліана Скібіцька

З початку повномасштабної війни Польща, як і деякі інші країни, значно спростила правила в’їзду українців з домашніми тваринами. Але з 27 березня цього року ці правила знову ускладнилися. Розповідаємо, як тепер можна заїхати з улюбленцем у Польщу і як підготуватися до цієї поїздки (спойлер — готуйте гроші та час). 


У Євросоюзі діють суворі правила з приводу ввезення домашніх тварин. Коли Росія відкрито вторглася в Україну 24 лютого 2022 року, більшість країни їх скасовували. В українців, які тікали від війни в Польщу, не вимагали жодних документів, але якщо улюбленець не відповідав ветеринарним вимогам ЄС, про це потрібно було повідомити польській прикордонній службі, щоб тварину змогли мікрочипувати та безплатно вакцинувати в Польщі. Вже у липні були впроваджені пені обмеження, а у березні цього року правила повернулися до тих, які діяли до 24 лютого 2022 року. Відтепер готуватися до переїзду треба принаймні за чотири місяці. 

У тварини має бути міжнародний ветеринарний паспорт. У ньому має бути вклеєно фото вашого улюбленця у віці 12 місяців, кличка, особисті прикмети, відомості про господаря, відмітка про комплексну вакцинацію, та відмітки про обробку від ектопаразитів. Це важливо, бо часто господарі забувають їх вказувати. Препарат має бути сертифікованим в ЄС, це може бути, наприклад, Simparica. 

Ще один важливий момент — міжнародний паспорт видають тільки в державних ветклініках. «На цьому дуже легко прогоріти, — розповідає Катерина Бан, яка нещодавно виїхала з котом до Польщі. — Кожна клініка, коли видає паспорт, каже, що він міжнародний. Але насправді, це не так. А на кордоні тоді вас просто не пропустять». В Києві міжнародний паспорт можна зробити, зокрема, в клініці на вулиці Волинська, 12. 

Тварина має бути чипованою. Чипування — це поширена практика в більшості західних країн. Вона дозволяє ідентифікувати домашніх улюбленців і таким чином контролювати їхніх власників — аби ті не викидали тварин на вулицю. Процедура не шкідлива для тварини та безболісна. Чипувати можна в будь-якій клініці. Ще важливо — мікрочип тварини має бути зареєстрований у міжнародній базі Animal ID. Це може зробити ветлікар або ви самі. 

Вакцинація. Тварина повинна мати комплексне щеплення. Це препарат, що створює імунітет проти кількох видів інфекційних хвороб: D — чума м’ясоїдних; H — гепатит; P — парвовірусна інфекція; Pi — парагрип; L (Lepto) — лептоспіроз; R — сказ. Таку вакцинацію власники мають робити раз рік. Для виїзду за кордон важливо, щоб вакцинацію провели не менше ніж за 4 місяці до виїзду (враховуємо, що для перетину кордону за 30 днів після дати вакцинації та принаймні за три місяці до поїздки слід також взяти аналіз на титри) і не більше ніж за рік (адже вакцинація проти сказу проводиться щорічно).

Аналіз на титри. Він показує, чи є в крові тварини антитіла до вірусу сказу. Забір крові беруть не раніше ніж за місяць після щеплення. Аналіз можуть взяти і в державній, і в приватній клініці. А от досліджують матеріал тільки в сертифікованих лабораторіях. Туди треба надіслати кров в спеціальному контейнері. Дослідження роблять від трьох тижнів, але по факту, строк довший. «Цих лабораторій дуже мало, — каже Катерина Бан. — Чекати доведеться три місяці, тому що в цей час діє карантин, навіть якщо результати прийдуть раніше». Тому цей строк обов’язково треба враховувати і закладати при підготовці переїзду. 

Свідоцтво ВЕТ-1 або сертифікат здоров’я. Цей документ також можна отримати виключно в державній клініці і не пізніше, ніж за дві доби до від’їзду. На кордоні його замінюють на міжнародний ветеринарний сертифікат, затверджений регламентом Європейського Союзу. 

Довідка про те, що тварина не має племінної цінності. Документ видають офіційно зареєстровані кінологічні (для собак) і фелінологічні (для котів) клуби за місцем проживання.

На що ще варто звернути увагу?

На пункті пропуску обов’язково має бути ветеринар, інакше тварину не пропустять — її просто не буде кому перевірити. Якщо ви їдете потягом, можна не хвилюватися, бо тварину оглянуть у будь-якому випадку. Але якщо ваш транспорт — автобус, пункт пропуску треба перевірити на наявність ветеринара. 

З великим собакою поїхати в автобусі навряд чи вдасться, а от з маленьким песиком чи котом — скоріше за все, так. Для тварини краще викупити додаткове місце, навіть якщо вона сидить у переносці. Так буде комфортніше і вам, і улюбленцю. Переноска має відповідати стандартам IATA — тобто, мати розміри 79х65х59 см. Інакше на кордоні можуть бути проблеми. 

Для поїздки потягом з дрібними собаками та котом потрібно купити квиток на улюбленця. «Я, наприклад, цього не знала, і в касі мені про це не сказали, — розповідає Катерина Бан. — Провідниця мене пустила, але сказала, що в потязі на українській території можуть бути перевірки, тому краще мені сховати кота. Тож я півночі його ховала і це був сильний стрес». 

Якщо ви їдете з великою собакою — доведеться викупити все купе. Також у собаки має бути намордник і, звісно, нашийник і повідець. 

Улюбленця треба підготувати до дороги, щоб він не сильно стресував. Взяти воду і корм, запастися пелюшками і памперсами, бо бувають моменти, коли немає можливості вигуляти собаку. Для кота, відповідно, краще взяти лоток. Якщо тварина неспокійна або це її перша поїздка, то за два тижні варто почати давати заспокійливі препарати. Також є ліки швидкої дії, що наносяться на морду безпосередньо перед поїздкою. Такі препарати може порадити ветлікар чи у ветеринарній аптеці. Заспокійливі краще взяти і в дорогу. «Мій кіт нервував, кричав, хотів вийти з купе, — згадує Катерина Бан. — Без заспокійливих ми би просто не справилися». Дівчина додає, що сама процедура перевірки на кордоні доволі швидка і проста. «Спочатку зайшов український ветеринар, взяв дані і подивився документи, — розповідає вона. — Потім зайшов польський, зчитав сканером дані мікрочипа і перевірив документи. Все було дуже швидко і спокійно». 

Що буде, якщо не виконати всі правила?

Нічого доброго. Вам можуть відмовити у в’їзді, це найбільш очевидний наслідок. Тварину можуть помістити на карантин на певний термін, якщо ви не дотримались вимоги до вакцинації або здоров’я тварини. Це може бути як домашній карантин, так і в спеціальних установах. У крайньому разі тварину можуть конфіскувати, якщо вирішать, що вона становить загрозу здоров’ю інших. Можливо, вас змусять повернутися в країну відправлення розв’язувати всі питання, перш ніж ви зможете перетнути кордон.

Що робити, коли вже приїхав в Польщу з твариною?

Все залежить від того, як надовго ви їдете. Якщо до трьох місяців, то нічого робити не потрібно. Але якщо ви приїдете з собакою надовго, то вам треба зареєструвати пса. Це робить  Towarzystwo opieki nad zwierzętami / Товариство опіки над тваринами, його представництво є в кожному польському місті. Собаці видадуть спеціальну бирку на нашийник, якщо її не носити — загружує штраф у 150 злотих. Якщо ваш пес породистий та має родову, його треба реєструвати у Związek kynologiczny / Об’єднанні кінологів — членство обійдеться у 70 злотих на рік. 

Обов’язково вивчіть правила для власників собак в Польщі. Власник має забезпечити собаці приміщення, де буде тепло та світло, давати вільний доступ до води та їжі. Не можна тримати тварину прив’язаною понад 12 годин на добу. Довжина ціпка має бути не менше трьох метрів. 

В громадських місцях собака обов’язково має бути на повідку, навіть якщо вона маленька та спокійна. Інакше можуть оштрафувати на 500 злотих. Взагалі, в Польщі є багато штрафів для недбалих власників. За цькування тварини — до тисячі злотих, стільки ж — за неналежне утримання. Якщо ви не прибираєте за своїм собакою на вулиці, можуть оштрафувати на 500 злотих. А цькування собаки на інших людей взагалі карається обмеженням волі. 

З січня 2022 року в Польщі почав діяти спеціальний податок для власників собак. Його максимальний розмір — 135 злотих на рік. Цей податок можуть не платити люди у віці від 65 років, які є власниками одного пса, літні особи, які самотужки займаються домашнім господарством, та особи з інвалідністю, для яких тварина — помічник. Найкраще про податки дізнатися в органах місцевого самоврядування, де вам повідомлять, які саме правила оподаткування  діють у гміні, де ви живете.

Юліана Скібіцька

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись