Українські та польські студенти матимуть нову астрономічну обсерваторію.
2028 метрів над рівнем моря — саме на цій висоті розташована найвища будівля в Україні. Це колишня астрономічно-метеорологічна обсерваторія, що має 43 кімнати. На горі Піп-Іван, у Карпатах, мало не століття височіє без перебільшення унікальна споруда, яку ще в народі називають “Білий Слон”. Через налипання мокрого снігу на будівлю, утворюється монументальна скульптура слона.
Минуле
Ініціювали створення обсерваторії польські військові, а саме — Ліга протиповіртяної оборони Польщі в особі генерала Леона Бербецького. А він в свою чергу запропонував Варшавському університету облаштувати там астрономічний відділ, оскільки стара Варшавська обсерваторія вже не підходила для спостережень. У 1936 році почали будувати нову. Місце під будівництво вибирав сам генерал.
“Обсерваторія розташована у важко доступному місці. При будівництві було поставлене завдання, створити таку споруду, яка б уособлювала велич Речі Посполитої. Цей об’єкт був на кордоні і, як на мене, мав не лише наукову, а й розвідницьку місію,” – розповідає голова Львівського астрономічного товариства Любов Янків. Паралельно з астрономічними дослідженнями науковців, військові проводили метеорологічні спостереження для потреб авіації.
Будували обсерваторію місцеві українські селяни у надзвичайно складних природних умовах з каменя-пісковика, якого було вдосталь у цій місцевості. На гору камінь підвозили кіньми, а іноді – й на власних плечах. Нелегко було і з іншими потрібними для будівництва матеріалами, а також астрономічним обладнанням. Їх від залізниці на саму гору (а це близько 70 кілометрів) транспортували теж вручну.
Закінчилось будівництво у 1938 році. Однак дослідження та спостереження тут проводили недовго. Після початку Другої світової війни, поляки обладнання вивезли і об’єкт перейшов у власність радянських окупантів. А вже у 1944 році Академія наук УРСР визнала обсерваторію зруйнованою. Титанічна праця, вкладені кошти та наукові поривання надовго залишились історією.
Сьогодення
Знову цікавитися “Білим Слоном” почали зі здобуттям Україною Незалежності. Але суттєві роботи з відновлення розпочались лише у 2007 році. За проект взялись вже й польські науковці.
“Коли я вперше побував на Піп-Івані, я був шокований. Неприємно шокований, – пригадує директор Східноєвропейських студій Варшавського університету Ян Маліцький. – Легендарна споруда, про яку я стільки знав, чув, читав, стояла без даху. Дощ, сніг – все це на очах руйнувало історію. Ситуація була катастрофічною.”
Перший грант надійшов від Міністерства культури і національної спадщини РП у 2010 році. Кошти освоїли на опрацювання документації пов’язаної з консервацією об’єкту.
Як розповідає ректор Прикарпатського університету ім. В. Стефаника Ігор Цепенда, перші суттєві роботи розпочалися у 2012 році. “Замурували вікна для осушення приміщення, що на сьогодні вже завершується. Встановили постійний мідний дах над головним корпусом обсерваторії і тимчасовий дах для просушення на ротонді, де був колись телескоп.”
Пан Ігор Цепенда зауважив, що будівля була без даху більше 10 років у складних погодних умовах: “Попри те, що конструкція є надзвичайно міцна, цього року ми зіткнулись з численними проблемами. Під тягарем снігу, який налипає завтовшки півтора метра, вибивається каміння. Окрім того, роботи тут вести можна лише 5 місяців на рік.”
У лютому цього року, на Івано-Франківщині відбулась спільна конференція українських та польських науковців і фахівців, на якій було затверджено план робіт на 2015-2018 роки. Мета – відновити автентичний вигляд цього об’єкту вже до 2018-го. В конференції також взяли участь меценати, які хочуть допомогти з фінансуванням, адже проект є надзвичайно дороговартісним.
“Головне джерело фінансування – щорічний грант від польського Мінкультури. Однак потрібно розуміти, що це не є великі гроші. А університети – Варшавський та Прикарпатський – хай як вони зацікавлені в проекті, мають зовсім мізерні можливості. Саме тому ми намагаємося залучити до проекту бізнес. Насамперед поляків, які працюють в Україні.”, – підсумував Ян Маліцький.
Майбутнє
Реставрована споруда буде багатофункціональною. Тут повинна бути і астрономічна обсерваторія, і високогірний навчальний корпус, і потужна метеорологічна станція. Туристичний притулок дозволить підкорювачам Карпат перепочити чи провести тут ніч. Опорний пункт надзвичайників сприятиме проведенню високогірних рятувальних операцій.
Астрономічною обсерваторією опікуватимуться університети – Прикарпатський і Варшавський. За словами астрономів, класичні спостереження проводити тут буде проблематично. “З наукової точки зору «Білий Слон» не має шансів стати провідною обсерваторією вже хоча б тому, що на Піп-Івані дуже хмарно. Але цього й не потрібно. Адже Варшавський університет має потужну обсерваторію в Андах, в Україні також є значно кращі обсерваторії. Тут швидше йдеться про популяризацію астрономічної науки. Кожен турист, який добереться сюди, зможе помилуватися зоряним небом Карпат. Цієї обсерваторії також цілком вистачить для студентів, аби виконувати тут певні практичні роботи.”, – каже Ян Маліцький.
Слова свого польського колеги підтверджує і Любов Янків.
“Я бачу роль астрономічної обсерваторії, як науково-просвітницького центру. Вважаю, що з огляду на глибокі традиції українських астрономічних досліджень, об’єкт на горі Піп-Іван, необхідно відновити”.
Якщо ви на власні очі хочете побачити найдивовижніший спільний проект людини і природи в Україні, то вам варто занотувати такі маршрути:
Від траси Ворохта-Верховина потрібно автобусом доїхати або до села Шибене, або до села Дземброня. Далі пішки. Йдучи від Шибеного, потрібно орієнтуватися на хутір Погорілець, потім полонину Щурин і озеро Марічейка. А від Дземброні – до полонини Смотрич, тоді до гори Вухатий Камінь, а згодом – через гору Бальзатул (1851 м. над рівнем моря). Можна добиратися і з боку Рахова. До села Луги – автобусом. Подальші орієнтири – урочище Комен, полонина Вертопи і гора Васкул.
Тетяна Яворська