У Перемишлі більше не має вулиці імені українського священика Йосафата Коциловського

0

Під час засідання міської ради польського Перемишля 28 листопада було прийнято постанову про скасування вулиці, що носила ім’я Перемиського єпископа УГКЦ Йосафата Коциловського. На це рішення вже відреагувало Посольство України у Польщі та Львівська міська влада.

Детально про ситуацію пише Історична правда з посиланням на видання української меншини у Польщі “Наше слово”.

Повідомляється, що вулицю офіційноприєднали до прилеглої вулиці Івана Снігурського. За постанову проголосувало 6 депутатів, утрималося 9, також 4 не були присутні та 4 не голосували. Ніхто з депутатів не був проти зміни назви вулиці.

“Це мав бути крок на шляху до нормалізації польсько-українських відносин в місті”

Зазначається, що вулицю Коциловського виділили з двох крайніх точок вулиць Кафедральної та Снігурського в червні 2013 року. Зробити це захотіли мешканці міста – кількасот людей підписалися під зверненням про створення вулиці. Їх підтримала також греко-католицька курія. Було подано проект, за який проголосували тодішні депутати міської ради.

“Це мав бути крок на шляху до нормалізації польсько-українських відносин в місті,” – говорить ініціатор ідеї, колишній голова міської ради, багаторічний активіст “Солідарності”, а також останній перемиський воєвода –Ян Бартмінський.

“Не може існувати назви вулиці, яка спричиняє настільки серйозні суперечки з огляду на освітній та виховничний аспект”

Проте далеко не всі мешканці Перемишля поділяли думку Бартмінського, тому майже одразу після появи вулиці з’явилися противники назви. Вже тоді подавали громадський проект про скасування постанови – проте міська рада його не розглянула.

Одним із головних закидів проти блаженного була нібито нелояльність щодо польської держави та співпраця з німецьким окупантом.

Як зазначали ініціатори змін, “у Перемишлі в публічному просторі не може існувати назви вулиці, яка спричиняє настільки серйозні суперечки з огляду на освітній та виховничний аспект, а також конституційні правила вірності громадян Республіки Польща, особливо під час війни”.

Ідея відміни назви вулиці Коциловського була одним із виборчих постулатів кандидатів від партії “Kukiz’15” на місцевих виборах 2018 року – своєрідна обіцянка для виборців правих поглядів. У якості компромісу пропонувалося перейменувати вулицю на честь іншого єпископа УГКЦ – Григорія Хомишина.

Прибічники імені Коциловського нагалошували, що Папа Римський Іоанн Павло ІІ після довгих та детальних перевірок з боку Ватикану проголосив єпископа блаженним. Крім того, вони нагадували про внесок Коциловського у порятунок кількадесяти єврейських дітей у Перемишлі за часів німецької окупації.

“Треба дбати про добрі взаємини з українцями, які живуть в Перемишлі”

Перед самим голосування слово взяв депутат Войцех Блаховіч (“Громадянська платформа”, РО), який зазначив, що треба дбати про добрі взаємини з українцями, які живуть в Перемишлі, а справа вулиці – це безпосередня зона їхніх інтересів.

Він висловив невдоволення тим, що з цього питання не відбулася суттєва дискусія, в якій могли б взяти участь обидві сторони суперечки. Пан Войцех закликав не піддаватися бажанню “реваншу” або демонстрації позиції сили.

“Нам не потрібна ескалація конфлікту, це не допоможе нам, полякам і українцям, спокійно жити поруч”, – сказав він.

Депутат Януш Запотоцький (“Союз демократичних лівих сил”, SLD) також наголосив на відсутності можливості почути обидві сторони та додав:”Разом живемо в цьому місті і разом можемо будувати його добробут, тому повинні про це думати”.

Обидва депутати були серед тих, хто утримався від голосування.

“Може так бути, що буде трохи диму. А нам треба іти далі”

Після завершення засідання депутат Мирослав Майковський (“Разом для Перемишля”, колишня Kukiz’15) закликав всіх депутатів бути стриманими у висловах та не коментувати зміну назви вулиці в соцмережах.

“Може так бути, що буде трохи диму, як це часто буває при таких справах, але це мине. А нам треба іти далі”, – сказав він.

“Рішення Міської ради у Перемишлі поспішним та необачним”

“Поспішне та необачне рішення Міської ради у Перемишлі про скасування назви вулиці Блаженного греко-католицького єпископа Йосафата Коциловського. Маніпулювання авторів резолюції аргументами, вирваними з контексту, небажання почути польських громадян української національності – рівноправних жителів Перемишля, цього разу, на жаль, перемогли. Зазіхання на добре ім’я Блаженного, а відтак на рішення Католицької Церкви та св. Івана Павла ІІ, який у 2001 році проголосив єпископа Йосафата Блаженним, є безпрецедентним явищем у Польщі і не може бути виправдане!” – так відреагували на це рішення в Посольстві України в Польщі.

Відреагували на рішення  Міської ради Перемишля і у Львові. Мер Львова Андрій Садовий закликав президента Перемишля Войцеха Бакуна повернути назву вулиці Блаженного Йосафата Коциловського. Відповідний відкритий лист Садовий зачитав сьогодні під час позачергової сесії Львівської міської ради.

“Сподівання на взаємне пошанування нашої історії виявились зайві”

Зі свого боку депутат Львівської міської ради Мирослав Данилків (Українська галицька партія) закликав міського голову та колег-депутатів повернути історичну назву – Марійська – нинішній площі Міцкевича у Львові. “Ініціюю процедуру повернення історичної назви Марійської площі замість радянської назви площа Міцкевича і закликаю львівських колег-депутатів підтримати цю пропозицію, а наших івано-франківських колег – розглянути доцільність існування площі Міцкевича в місті”, – зазначив депутат.

Він додав, що львівська влада раніше ніколи не порушувала питання повернення цій площі історичної назви, зокрема, шануючи “спільний із поляками період львівської історії та сподіваючись на взаємне пошанування нашої історії на колишніх українських етнічних територіях. Однак вчорашні події в Перемишлі показали, що наші сподівання були зайві, всупереч волі їхнього земляка святого Івана Павла II депутати міської ради Перемишля ліквідували вулицю блаженного кир Йосафата Коциловського”.

 

Довідка. Йосафат Коциловський (1876-1947) — священик, доктор філософії і теології, професор, єпископ Перемишльської єпархії УГКЦ (1917-1947).

Під час Другої світової війни до 22 червня 1941 року мешкав на території, підконтрольній Червоній армії. Потрапив у немилість радянських спецслужб, які запідозрили його в нелояльності та встановили таємний нагляд за єпископом. Допоміг урятувати кілька десятків єврейських дітей у Перемишлі, за що гітлерівці викликали його на допит і погрожували ув’язненням у концтаборі.

Владика Коциловський разом з іншими греко-католицькими ієрархами 1943 року підписав пастирське послання під назвою «Не вбивай», яке було реакцією на реальну загрозу вибуху польсько-українського конфлікту.

Після завершення війни намагався протистояти комуністичному тиску проти Церкви, і 10 вересня 1945 року навіть передав двома посланцями в американське і британське посольства інформацію про характер польсько-українського трансферу, утиски й порушення прав громадян, а також прохання про допомогу.

Після Другої світової війни арештований радянською владою, помер у Лук’янівській тюрмі.

24 квітня 2001 році у присутності Папи Івана Павла ІІ у Ватикані відбулося проголошення декрету мучеництва єпископа Йосафата Коциловського. Обряд беатифікації відбувся 27 червня 2001 року у Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі Івана Павла ІІ.

НС/ІП/polukr.net/AmbasadaUkrainywPolsce/lvivrada.gov.ua

Share.