Листопад 2015 року увійде в історію Польщі як початок правління, ба більше – ери «Права і справедливості» (ПіС). Ця партія, за результатами парламентських виборів 25 жовтня, уперше за чвертьстолітню історію демократичної Польщі, званої Третьою Республікою, здобула абсолютну більшість у парламенті. Її достатньо для самостійного формування уряду Польщі – Ради Міністрів.
Парламент змінює політичну палітру
Якщо перемога ПіС-у була прогнозованою, то мало хто сподівався ще однієї зміни – уперше за чвертьстоліття до національного законодавчого органу не пройшли ліві сили. Набравши 7,55%, «Об’єднані ліві» не змогли подолати 8-відсоткового бар’єру, визначеного законом для блоків політичних партій. Другим аутсайдером цієї кампанії стала партія КОРВіН, яка здобула 4,76%, ледь-ледь не дотягнувшись до передбаченого для політичних партій 5-відсоткового порогу.
До Сейму восьмого скликання увійшло п’ять політичних сил: ПіС (партія влади) – 235 мандатів, головна опозиційна сила «Громадянська платформа» (ГП) – 138 місць, «Кукіз’15» – 42, «Сучасна» – 28 та Польська селянська партія (ПСП) – 16 депутатів. Одне з 460 місць займатиме представник німецької національної меншини. Українська меншина цього разу не провела до парламенту жодного представника.
Партія влади самостійно панує також у Сенаті IX скликання, де з-поміж сотні представників має 61 сенатора. Тут другою, за кількістю мандатів, політичною силою є знову Громадянська платформа з 34 місцями. Решта – четверо позапартійних народних обранців та один представник Польської селянської партії.
Інавгурація обох палат парламенту відбулася 12 листопада. Спікером Сейму РП став Марек Кухцінський з ПіС-у. Його попередниця Малґожата Кідава-Блонська (ГП) тепер буде одним із віце-спікерів. Усупереч встановленій у попередні роки традиції, згідно з якою кожна парламентська фракція мала свого віце-спікера в президії, партія влади не погодилася обрати до керівного органу Сейму представника Польської селянської партії. Таким чином, у керівництві Сейму ПіС має 3 представників, а ГП, «Кукіз’15» та «Сучасна» – по одному. Станіслав Карчевський (ПіС) майже одноголосно отримав жезл спікера Сенату, а його попередник Боґдан Борусевич (ГП) став одним із чотирьох віце-спікерів (решта троє з ПіС-у).
Стрімке перебирання влади
Нова партія влади стала рекордистом не лише за кількістю отриманих мандатів, а й за швидкістю формування свого уряду. Уже через кілька днів після початку роботи нового складу парламенту попередній уряд, коаліційний ГП-ПСП, подав у відставку.
Згідно з законом, попередній уряд має виконувати свої обов’язки щонайменше чотирнадцять днів до моменту присяги нового. Але доручивши Беаті Шидло сформувати новий кабінет 13 листопада, президент Анджей Дуда уже 16 листопада прийняв його присягу. Отримавши «портфелі», нові очільники міністерств прийняли відомства від попередників, а вже 18 листопада оголосили програму уряду та отримали вотум довіри Сейму (236 голосів – вся фракція ПіС та представник німецької меншини, який традиційно голосує з партією влади).
Уряд аудиту і трансформації державних інститутів
Голова Ради міністрів Б. Шидло була обличчям передвиборної кампанії ПіС-у, її від початку позиціонували як майбутнього прем’єр-міністра. Щоправда, після перемоги партія з деяким запізненням рекомендувала її на цю посаду.
На перший погляд, в уряді є немало нових людей . Проте серед 21 члена кабінету в ранзі міністра аж тринадцятеро займали різні посади в часи правління ПіС-у в 2005–2007 роках. З них четверо після восьмирічної «перерви» повертаються в крісла очільників міністерств юстиції, довкілля, сільського і морського господарства – їх можна назвати «новими-старими». Чергові п’ятеро нових міністрів (оборони, закордонних справ, праці і соціальної політики, енергетики, фінансів) – колишні заступники керівників відомств в уряді лідера ПіС-у Ярослава Качинського. До речі, за твердженням аналітиків, саме Я. Качинський керуватиме цією командою, йому належало вирішальне слово при визначенні складу нового уряду; на думку аналітиків, посада прем’єр-міністра буде лише номінальною.
На думку професора Рафала Хведорука з Інституту політичних наук Варшавського університету, уряд Б. Шидло – це «уряд аудиту і трансформації державних інститутів», а його основним завданням буде підготовка ґрунту для наступної Ради міністрів, саме він «буде створений, щоб здійснити найважливіші, стратегічні зміни». Після приходу до влани нові керівники відомств заявили, що спершу проведуть аудиторську оцінку діяльності своїх попередників.
Неоднозначними постатями нового уряду вважають координатора спецслужб Маріуша Камінського та міністра юстиції Збіґнева Зьобра (враховуючи їхню діяльність в уряді ПіС 2005–2007 років), а також міністра національної оборони Антоні Мацєревича, відомого, зокрема, паралельним розслідуванням Смоленської авіакатастрофи 2010 року. У свою чергу, новий глава зовнішньополітичного відомства Вітольд Ващиковський перед вступом на посаду заявив про намір надати «смоленському слідству» міжнародного статусу та використати всі дипломатичні інструменті натиску на Кремль, щоб завершити слідство та повернути уламки літака з Росії.
«Східний вектор» зовнішньої політики – не помітили?
Не виправдались надії почути щось конкретне щодо зовнішньополітичної стратегії нового уряду стосовно України. У програмній промові прем’єр-міністра в Сеймі 18 листопада не прозвучало жодних тез про реалізацію «східної політики» (так у Польщі прийнято називати політику щодо країн пострадянського простору) на найближчі чотири роки. Обнадійливими для Києва в цьому контексті можна вважати хіба що слова Б. Шидло про «рішуче відтворення політики президента Леха Качинського», який був відомий своєю активністю на українському напрямку. Брат покійного президента Я. Качинський був першим польським політиком, який протягом Революції гідності прибув на майдан Незалежності, де заявив про «підтримку прагнення українців до союзу з ЄС».
Відсутність чіткої позиції нової партії з «українського питання» викликала неоднозначні коментарів щодо «похолодання» в ставленні до українського вектору. Однак чимало питань і домислів зняв з порядку денного візит до Варшави міністра закордонних справ України Павла Клімкіна 6 листопада – український високопосадовець провів переговори з президентом А. Дудою, який 15 грудня планує відвідати Україну з офіційним візитом, та двома ключовими з точки зору зовнішньої політики Польщі чиновниками – Б. Шидло та В. Ващиковським. За словами П. Клімкіна, у ході цих зустрічей польські співрозмовники переконали його, що дружній і партнерський підхід до України залишатиметься для Варшави пріоритетним. Водночас Б. Шидло прокоментувала цю зустріч на своєму профілі у Фейсбуку дуже лаконічно: «Завжди маємо час для наших друзів».
Іван КОЗЛОВСЬКИЙ