У Польщі вийшла книжка української дослідниці про кримських татар – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

У Польщі вийшла книжка української дослідниці про кримських татар

16 Квітня 2019
У Польщі вийшла книжка української дослідниці про кримських татар

Доктор наук Оксана Войтюк видала книжку «Tatarzy Krymscy. Sytuacja narodu w warunkach zmieniajacych się państwowości». Авторка закінчила Волинський (зараз Східноєвропейський) національний університет ім. Лесі Українки в Луцьку, кандидатську дисертацію захистила в УМКС в Любліні. Зараз працює в Інституті історії та політичних наук Університету в Білостоці.

Вийшла друком Ваша монографія, присвячена кримським татарам. Звідки зацікавлення цією темою?

Зацікавлення з’явилося, коли я вчилася в аспірантурі в Любліні. Зі мною навчався студент із Криму, і він розповідав про кримських татар. На той час, а це був 2005 рік, узагалі мало хто знав про їхню долю, культуру, традиції, виселення. Поляки та українці мали загальні, найчастіше спотворені, відомості з історичних книжок про монголо-татарську навалу. Я тоді займалася зовсім іншою темою – енергетичною безпекою, але подумала, що, можливо, в майбутньому, коли я буду робити докторську дисертацію, виберу цю тему. Так і сталося, хоча початково концепція роботи була зовсім інша. Анексія Криму змусила мене внести корективи.

Який був початковий задум книги та що Ви поміняли?

Спочатку я хотіла написати про ситуацію кримських татар після того, як вони з 1989 року почали повертатися з місць виселення в Крим. Показати, як відроджувалася їхня культура, релігія, мова, традиції, описати, які проблеми спіткали кримських татар на батьківщині (самозахоплення земель, отримання громадянства, створення шкіл із кримськотатарською мовою тощо), тобто показати ситуацію кримських татар в умовах незалежності України. Коли дійшло до анексії Криму, концепція змінилася. Я сягнула до коренів проблеми. Пояснюю, хто такі кримські татари, їхнє походження. Розповідаю про заснування Кримського ханства та його внутрішню й зовнішню політику, про першу анексію Криму 1783 року та проводжу певні паралелі з анексією 2014 року, потім плавно описую депортації і виселення, роблячи особливий акцент на депортації 1944 року. Важливе місце в роботі займає опис зародження кримськотатарського національного руху та боротьби за повернення в Україну. Багато проблем я показала в дещо іншому світлі, в контексті другої анексії. Так, власне, й вийшла досить об’ємна книжка.

Взагалі монографію можна поділити на дві частини – історичну та сучасну. У першій я тільки зосередилася на історичних фактах, тобто не працювала в архіві, але систематизувала інформацію на основі виданої фахової літератури. Натомість друга частина, сучасна, – це мій власний вклад, моє бачення проблеми кримських татар сьогодні. Щоб максимально висвітлити тему, я працювала в Кримськотатарській бібліотеці в Сімферополі, читала газети, журнали, дуже багато дивилася інтерв’ю з лідерами кримськотатарського руху.

Чи тема кримських татар відома?

Коли я починала писати книжку, в польських джерелах було дуже мало інформації. Фактично, якщо говорити про монографічний матеріал, то видання Селіма Хазбієвича та Леха Подгородецького, мабуть, основні. Траплялися поодинокі статті, але їх було небагато.

Якщо подивимося на всю літературу, яка стосується історії кримських татар, то це переважно російські видання, незначна кількість англомовних, а також дослідження українських і кримськотатарських науковців, видані в часи незалежної України. В останні кілька років у Польщі з’являються статті на цю тему, книжки, але їх небагато.

Що, на Вашу думку, люди повинні знати про долю й сучасність кримських татар?

Насамперед, що в XV ст. була заснована кримськотатарська держава – Кримське ханство, яка за часів династії Ґіреїв мала вплив на ситуацію в північному Чорномор’ї. Другий важливий факт – це підступна анексія Криму Російською імперією наприкінці XVIII ст. Третє – трагічна доля кримських татар після цієї анексії, коли вони почали мігрувати до Османської імперії. Важливо також, що в міжвоєнний період кримські татари намагалися створити власну державу, але, на жаль, їм це не вдалося.

Найбільш трагічна сторінка історії кримських татар – це депортація 1944 року, коли їх виселили до Середньої Азії, переважно до Узбекистану. Взагалі варто почитати спогади, щоб зрозуміти глибину й трагічність цієї проблеми. Ще й досі живуть свідки цієї трагедії, які згадують, як їх перевозили в нелюдських умовах у вагонах для тварин до Середньої Азії.

Період боротьби за повернення теж заслуговує на увагу у зв’язку зі створенням кримськотатарського національного руху. Дуже важливо, що він був мирний: татари боролися за повернення відчайдушно, але в мирний спосіб. Після анексії Криму в 2014 році цей рух набрав нового забарвлення. Нині Російська Федерація намагається показати кримських татар як сепаратистів, екстремістів чи релігійних фанатиків. Це неправда, тому що ідея їхнього руху – це мирна боротьба за власні права, яка не суперечить правам людини.

Важливо, щоб читачі знали, як відбувалася друга анексія Криму Росією та яка тепер ситуація кримських татар. У Криму відбувається порушення прав людини, багато кримських татар зникло безвісти, багато з них знайдено мертвими. Це стосується не тільки кримських татар, але й українців, які живуть у Криму. Переслідування, кримінальні справи, дуже часто надумані, мають політичний підтекст. Зараз це гаряча тема, яка привертає увагу багатьох.

Дякую за розмову!

Розмовляла Людмила ЛАБОВИЧ

Oksana Voytyuk. Tatarzy Krymscy. Sytuacja narodu w warunkach zmieniajacych się państwowości, Instytut Badań nad Dziedzictwem Kulturowym Europy. Białystok, 2018. 527 s.

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись