Конституційний суд Польщі визнав зміни до закону про Інститут національної пам’яті (ІНП) РП, що стосуються положень про “українських націоналістів” та “Східну Малопольщу” такими, що суперечать Конституції країни. Про це повідомляє Укрінформ.
Відповідне рішення вже опублікували на сайті Конституційного суду.
Також інформацію про це оприлюднив на своїй facebook-сторінці президент України Петро Порошенко. Він подякував президентові Польщі Анджею Дуді за ініціювання провадження та привітав рішення суду.
Неконституційність цього положення закону обґрунтовує суддя КС Анджей Зельонацький: “Закон про ІНП взагалі не деталізує, чи під терміном “українські націоналісти” слід розуміти організовані політичні та парамілітарні структури, члени яких брали участь у діях, спрямованих проти державної влади і цивільного населення або кожного, хто, ідентифікуючи себе з ідеями українського національного руху, діяв проти польської держави і її громадян під час існування Другої Речі Посполитої (1918-1939 рр.), Другої світової війни і в післявоєнний період”.
Він додав, що термін “українські націоналісти” є також у польському законі про ветеранів. Однак і в ньому, як і в законі про ІНП, “законодавець знехтував визначенням цього поняття”.
Справу розглядав склад суддів КС у кількості п’яти осіб на чолі з головою суду Юлією Пшилембською.
Читайте також: Закон розбрату: як Закон Про Інститут національної пам’яті (ІНП) розсварив Варшаву з Києвом та Єрусалимом
Як повідомлялося, зміни до закону про ІНП Польщі, який був ухвалений у парламенті наприкінці січня минулого року і підписаний президентом на початку лютого, набув чинності 1 березня 2018 року. Ним передбачалося, зокрема, покарання штрафом і тюремним ув’язненням до трьох років осіб, у тому числі іноземців, які звинувачуватимуть Польщу і польський народ у злочинах нацистів у роки Другої світової війни. Ця поправка викликала різку критику в Ізраїлі та США. Також законом передбачалося кримінальне переслідування за заперечення “злочинів українських націоналістів” проти громадян Польщі в період з 1925-го по 1950 роки, що полягало у “застосуванні насилля, терору чи інших форм порушення прав людини щодо окремих людей чи населення”. Ці положення також передбачали, що цим злочином був “геноцид проти громадян Другої Речі Посполитої на Волині та у Східній Малопольщі”.
Ця поправка викликала негативну реакцію в Україні. Президент Польщі Анджей Дуда в лютому попросив Конституційний суд РП вивчити конституційність у тому числі й “української” поправки.
У результаті тривалих переговорів між Польщею та Ізраїлем польський парламент наприкінці червня змінив, а президент Дуда підписав нову версію закону про ІНП країни. У ній змінено положення, які найбільше критикував Ізраїль та США. Зокрема, скасовано пункт щодо кримінального переслідування осіб, у тому числі й іноземців, за “публічне і всупереч фактам” звинувачення Польщі і польського народу у злочинах нацистів у роки Другої світової війни. Натомість у законі залишилася “українська” поправка, яка передбачала згадку про “злочини українських націоналістів і членів українських формацій, які були колаборантами німецького третього рейху”, а також визначення, чим є “злочини українських націоналістів” та регіон “Східна Малопольща”.
Термін оголошення рішення у цій справі кілька разів відкладався.