17 грудня в Польському театрі у Варшаві відкрили виставку «Плюс 1», присвячену загиблим на Донбасі військовослужбовцям. Її вперше показують за кордоном.
В описі до події читаємо: «Плюс одна людина, плюс один українець, плюс один син, батько, які воюють на східному фронті. Це плюс одна сестра, дружина, донька на вогневих рубежах визвольних змагань. Плюс один захисник. Плюс один воїн. Плюс одна втрата. Це плюс одна по-справжньому демократична країна».
Виставка «Плюс 1» складається із 22 експозиційних фотостендів з авторськими фотографіями французького фотографа українського походження Юрія Білака. На світлинах Юрія – історії українських родин, які втратили на війні з Росією своїх рідних. Кожна сім’я обрала одну сімейну реліквію – річ, яка найбільше нагадувала про найближчих: батьківська куртка, гітара, лицарські обладунки, книжки. Предмети показують своєрідне продовження відсутньої на фото людини. Щоб додати історіям художнє обрамлення, українські інтелектуали, письменники, митці та мисткині, журналісти створили художні тексти про кожну з історій. Серед них: Юрій Андрухович, Олександр Ірванець, Ярослав Грицак, Лариса Денисенко, Олександр Михед і ще 17 авторів. Герої експозиції – непрофесійні військові: колишні вчителі, журналісти, будівельники, програмісти, моряки, студенти.
«Виставка складається з двох частин. Це виставкові фотостенди і сайт, де зібрані всі історії, які ми фізично не можемо показати, коли їздимо в тури з виставкою. Автором фотографій є французький фотограф українського походження Юрій Білак. Він народився й живе у Франції. Мені важливо було запросити до проєкту когось із діаспори, хто по-своєму переживає події, які відбуваються в Україні, підтримує Україну. Юрій є сином українського комбатанта, який залишився в Європі. Війна фактично присутня в його житті з народження. Друга частина складається з публіцистичних текстів. Ми з колегами запрошували істориків, журналістів, інтелектуалів, знайомили їх з кожною сім’єю, і вони писали художній есей. У цих текстах розкривається ціла історія, цілий фонтан емоцій. Цей проєкт – наша спроба розповісти бодай два десятки історій. Якщо ми претендуємо на те, щоб бути гуманним суспільством, то не повинні забувати тих, завдяки кому ми маємо мир і спокій. Також не повинні говорити про загиблих військових як про цифри та в минулому часі. Проєктом „Плюс 1” я пробую показати певний феномен, який створився в українському суспільстві, коли непрофесійні кадрові військові, такі, наприклад, як Василь Сліпак, котрий був співаком Паризької національної опери, чи 19-річний хлопець, який вчився на японіста, взяли зброю в руки та пішли захищати свою державу. Мені здається, про цей феномен мали б більше говорити; мені хотілося б, щоб нас перестали жаліти й цінували те, що ми воюємо, можливо, з третьою найсильнішою армією у світі вже восьмий рік поспіль. Ми досі тримаємося, і це, як на мене, заслуговує колосальної поваги. Мені б хотілося, щоб у світі українців розуміли саме так, через ці історії. Ми відкрили цей проєкт півтора року тому в Україні, і зараз, завдяки українському посольству у Варшаві, нам вдалося частину стендів переробити польською та англійською мовами. Ми плануємо показати виставку ще в кількох великих столицях Європи. Ми хотіли показати більше історій, обов’язково історію кримського татарина, історію загиблих на війні жінок. Поки що нам не вистачає можливостей зачепити ці теми. Моя мета, по-перше, це вшанування пам’яті, бо людям, які втратили своїх близьких на війні, все ще – як мені здається, бо я вже працюю над цим проєктом сьомий рік, – потрібна емпатія. Коли вони розуміють, що не самі з цим горем та болем, їм стає легше. По друге, мені б хотілося створювати певний міф – міф українців як такого народу, який вміє воювати, сильної нації. Третє – це об’єднати світ проти російської агресії, політики Російської Федерації, загрози, яку вона несе цивілізованому світу», – розповідає автор і керівник проєкту Мар’ян Присяжнюк.
За допомогою QR-кодів, якими позначені родинні реліквії, кожен глядач може перейти на сайт проєкту www.plusone.org.ua.
Іванна БЕРЧАК
Фото надано Мар’яном Присяжнюком