2018 рік – особливий в історії України, Польщі, Європи і світу загалом. 11 листопада 1918 року закінчилися бойові дії Першої світової війни, а Польща визнала цей день днем відновлення незалежності. 100-та річниця виповнилася цього року і новітній українській державі – 22 січня Українська Народна Республіка проголосила свою незалежність. Саме тому Коло аспірантів «Ucrainica», яке діє при Українському домі, вирішило провести науковий захід 14–15 квітня під патронатом Посольства України в Польщі.
Члени кола та учасники мали унікальну можливість приєднатися до широкого кола заходів, які відзначають українці всього світу, аналізуючи та вивчаючи події Української революції 1917–1921 років, а також органічно долучитися до польських заходів, присвячених століттю відновлення незалежності. Український фактор для молодої польської держави був одним із визначних, так само як польське питання належало до провідних у політиці новоствореної української держави.
Досвід українського та польського народів за століття, що минає, мав багато відмінностей, однак багато в чому схожий. Його оцінка, а також бачення українсько-польських стосунків вимагають виваженого наукового підходу, який мусить стати на заваді маніпуляціям і перекрученням.
Конференція була розподілена на сім панелей. Перша з них присвячена міжнародним стосункам України сьогодні та в історичній перспективі. Ігор Лутчин із ЛНУ ім. Івана Франка висвітлив українсько-румунські міждержавні відносини періоду Української революції, Олександр Шевченко з Варшавського університету (УВ) розкрив погляди українського науковця й політика-емігранта Михайла Сосновського на післявоєнну міжнародну діяльність українського уряду в екзилі. Роберт Завальский зі Щецінського університету схарактеризував марність Будапештського меморандуму для безпеки України, а Патрик Буковський з УВ – вплив геополітичного положення України на її сучасний стан. Гостя з Казахстану Салтанат Кузембаєва наголосила на основних моментах торговельного обміну України і Казахстану. Дискутантом панелі був доктор наук Анджей Шептицький – викладач Інституту міжнародних відносин Варшавського університету.
Друга панель присвячувалася політичним питанням. Юлія Бевз із Донецького національного університету ім. Василя Стуса у Вінниці виголосила доповідь про відповідальність українських політичних партій за невиконання своїх програм, а Віталія Кліментьєва з Національного університету «Острозька академія» – про формування та розвиток української національної ідентичності. Олексій Ліончук з Ягелонського університету в Кракові представив своє дослідження про українську еліту та суспільство пострадянського періоду. Ольга Ткаченко (УВ) розповіла про речників українсько-польського порозуміння: Єжи Гедройця, Юзефа Маєвського, Юзефа Лободовського, Юліуша Мєрошевського та інших. Про українську політичну еліту «зсередини» розповіла Олександра Іванюк з Університету Марії Склодовської-Кюрі в Любліні, а доповідь про погляди діяча української революції Богдана Кістяківського на українську державність виголосив Марцін Єндрисяк з Вроцлавського університету. Дискутувала з панелістами доктор наук Йоанна Конєчна-Саламатін – викладач Інституту соціології Варшавського університету.
На панелі з питань міграції виступили представниці Варшавського університету. Іванна Килюшик зупинилася на висвітленні моделей еміграції українців і труднощів, які чекають на українського мігранта в Польщі. Йоанна Степанюк на прикладі українських мігранток у Польщі проаналізувала проблеми, пов’язані з їх соціальним статусом та ідентичністю. Юлія Лащук представила доповідь про особливості міграції українок, чиє життя пов’язане з мистецтвом. Дебатувала з учасницями міграційної панелі доктор Олена Бабакова – журналістка, що спеціалізується на питаннях міграції, польсько-українських стосунках та політиці історичної пам’яті.
У неділю мистецьку тематику продовжили Христина Голубінка з Дрогобицького педагогічного університету, представивши творчий доробок Богдана-Юрія Янівського. Еміль Хруль з Люблінського університету ім. Склодовської-Кюрі проаналізував творчість українського Театру переселенця, а Жанна Осікович з Педагогічного університету в Кракові – культурну мистецьку співпрацю України та Польщі на рівні міністерств. Дискутувала з учасниками Юлія Лащук – культуролог, менеджер культури і дослідниця Варшавського університету.
Учасники наступної панелі досліджують різноманітні питання, пов’язані з національною політикою та ідентичністю. Олександр Пустовий із Варшавського університету представив основні напрямки та проблеми діяльності Міжшкільного пункту навчання української меншини у Варшаві, казахський дослідник Жандос Карінбаєв – історію і сучасний етнокультурний розвиток українців Казахстану, а Тетяна Оуергі проаналізувала питання національної ідентичності в ситуації двомовності. Сергій Козленко з Українського католицького університету у Львові розповів про церкву та релігію в ідеології Фронту національної єдності, а Євген Мацелюх з УВ охарактеризував роль і місце українського питання в польському праворадикальному дискурсі міжвоєнного періоду. Опонувала і коментувала виступи Ольга Попович – аналітик Центру аналізу пропаганди і дезінформації, член ради фонду «Наш вибір».
Літературні аспекти розглянули Леся Коростатевич з Польської академії наук, показавши образ України як «Дикого Сходу» у творчості Зимовита Щерека; Дезидери Барловський з Ягелонського університету висвітлив події Єврореволюції у літературі сучасних українських письменників молодшого покоління. Міхал Колаковський з УВ проаналізував ставлення до української революції у творі Булгакова «Біла гвардія», а Анеля Радецка показала історичну нарацію в романі Оксани Забужко «Музей покинутих секретів». Своїми думками та зауваженнями з панелістами ділилася перекладач, редактор та есеїст Наталя Римська.
Інформації, способах її трактування та маніпуляції була присвячена остання панель конференції. Денис Куценко з Гуманітарної академії в Пултуську представив відображення подій Євромайдану в комунальній пресі східних областей України на прикладі Харківської області. Наталя Ткачик із Польської академії наук розкрила аспекти польського погляду на Станіславів (Івано-Франківськ). Аліна Завада з УВ охарактеризувала перелік суспільно-економічних проблем на шпальтах газети «Діло» у 1928–1935 роках. Аналізував та коментував виступи учасників доктор Казимир Вуйціцький – публіцист, журналіст, історик та політик.
Питання, порушені у виступах дослідників, викликали жваві обговорення в перервах конференції та зацікавлення гостей заходу. У результаті обговорень та дискусій учасники вдосконалять тексти своїх доповідей для планованої конференційної публікації.
Щиро дякую членам Кола аспірантів «Ucrainica» Іванні Килюшик, Євгену Мацелюху та Емілю Хрулю за організацію конференції, Посольству України в Польщі за патронат, Фонду «Наш вибір» за надане приміщення. Дякую дискутантам за присвячений час та влучні зауваження й коментарі, а учасникам – за цікаві доповіді.
Олександр Пустовий,
голова Кола аспірантів «Ucrainica».
Фото з facebook.com/PhDUcrainica