У Варшаві встановлено меморіальний камінь українцеві Петру Григоренку

28 Квітня 2015

Варшавський «Сад Праведників» – місце пам’яті людей, які виступали проти тоталітаризму та захищали людську гідність, – поповнився новими іменами. Серед них – українець Петро Григоренко.

Відкриття меморіальних каменів та посадка дерев у «Саду Праведників» – щорічна церемонія, під час якої у Варшаві вшановують людей, що у XX і XXI століттях виступали проти тоталітаризму, масових убивств і порушень прав людини. Разом з українцем Петром Григоренком цьогоріч відзначили південноафриканського правозахисника Нельсона Манделу та турецького губернатора Анкари Гасана Мазгара, який відмовився брати участь у переслідуванні вірмен під час геноциду 1915–1917 років. Імена нових праведників оголосили ще у березні під час церемонії в Музеї історії польських євреїв POLIN, а встановлення меморіальних каменів і посадка дерев 27 квітня стали завершенням урочистостей.

Генерал-майор Петро Григоренко увійшов в історію передусім як один із найвідоміших захисників кримських татар та інших депортованих народів у СРСР. За критику радянської влади, сталінізму та правозахисну діяльність його у 1964 році позбавили генеральського звання, державних нагород і пенсії. Григоренко пройшов через радянські тюрми, табори та примусове психіатричне лікування.

«Всупереч державній політиці Петро Григоренко почав підтримувати кримських татар, з якими дуже брутально повелася радянська система і які зазнали жорстоких репресій. У певному сенсі Петро Григоренко переміг цю радянську державу, бо відтоді почав діяти дисидентський рух. Завдяки його прикладу люди почали ставати на захист свобод», – говорив про українця Збіґнєв Ґлюза, голова Фонду осередку «Карта» та комітету варшавського «Саду Праведників».

Таблицю з ім’ям Петра Григоренка відкрила журналістка Польського радіо та мешканка Варшави Маша Макарова.

«Я народилася в той самий рік, коли помер Петро Григоренко. Це символічний момент, що я, росіянка, відкриваю камінь українця саме тоді, коли Росія веде війну проти України. Сьогодні, коли знову точиться боротьба проти системи й культу особи, за звільнення Криму та незалежність України, нам дуже бракує таких людей. Але приклад Петра Григоренка показує, що навіть спротив однієї людини може мати велике значення», – сказала Маша Макарова.

Варшавський «Сад Праведників», розташований у сквері ім. генерала Яна Юра-Ґожеховського, – не єдине місце, де вшановано пам’ять Петра Григоренка. У Львові його ім’ям названо площу, у Києві – проспект, а в Сімферополі у 1999 році відкрили пам’ятник правозахиснику.

В урочистостях у Варшаві взяли участь представники Комітету світового «Саду Праведників» у Польщі, Посольства України в Польщі, Об’єднання українців у Польщі та інші гості. Під час церемонії також вшанували пам’ять колишнього міністра закордонних справ Польщі Владислава Бартошевського хвилиною мовчання.

Організаторами заходу були Дім зустрічей з історією, Музей історії польських євреїв POLIN, Музей історії Польщі, Італійський інститут культури у Варшаві та Комітет світового «Саду Праведників» (GARIWO).

Павло Лоза

Фото автора

Новини

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі

підписатись