Нещодавно Посольство України у Польщі опублікувало допис, де закликає батьків, чиї діти навчаються у польських школах, звертатись до директорів та місцевих органів освіти з проханням ввести в школах українську як другу іноземну. Підтримують ініціативу посольства і у варшавській громадській організації фонд «Український дім». Там наголошують, що подача таких заявок може допомогти краще зрозуміти масштаби потреби вивчення української у польських школах, що, своєю чергою, дасть додаткові аргументи у переговорах з Міністерством освіти Польщі. Пояснюємо, коли у Польщі діти починають вивчати другу іноземну, яку саме мову там можна обрати, що слід зробити, щоб цією мовою була українська, а також які труднощі можуть чекати батьків і школярів.
Як зазначають на сторінці Посольства України у Польщі, «відповідно до польського освітнього законодавства, учні, які прибули до Польщі після 24 лютого 2022 року, мають можливість вивчати українську мову як одну з іноземних мов у польських школах».
Згідно з основною програмою навчання у польських школах, у початковій школі (1-8 класи) діти мають обовʼязок вивчати дві сучасні іноземні мови. Першу іноземну мову вивчають з першого класу, тоді як друга іноземна вводиться у 7 класі. За сьомий та восьмий клас діти повинні опанувати другу іноземну мову на початковому рівні – A1 та A1+.
«Перша з іноземних мов у школі – це майже завжди англійська. А щодо другої, то тут школи та батьки мають право обирати. Про бажання вивчати конкретну мову як другу іноземну, діти та батьки мають повідомити заздалегідь. Однак на практиці цього ніхто ніколи не робив», – пояснює у коментарі для «Нашого вибору» директор української суботньої школи Українського дому у Варшаві Олександр Пустовий.
Як пояснюють у Посольстві, для того, щоб українська мова стала частиною навчального процесу як друга іноземна, зацікавлені батьки мають самостійно ініціювати її впровадження. Для цього батьки або представники учнів подають відповідний запит до керівництва школи.
Однак, як наголошує Олександр Пустовий, слід розуміти, що кінцеве рішення про другу іноземну мову абсолютно не залежить від волі батьків. «Відповідно до польського законодавства, питання введення другої іноземної мови залежить від рішення директора школи, рішення педагогічної ради школи і найголовніше – органу, який фінансує школу та відповідальний за її організацію. У переважній кількості випадків, якщо ми говоримо про державні школи, такою установою є орган місцевого самоврядування, який визначає яким буде бюджет школи і, відповідно, скільки вчителів там працюватиме. І саме орган місцевого самоврядування (міська, районна рада, рада гміни) разом з директором та педагогічною радою школи вирішує, яка мова буде введена як друга іноземна. Ніщо не зобов’язує ані школу, ані директора, ані орган, який провадить школу, визнати якусь конкретну мову як другу іноземну. Тобто батьки можуть піти написати заяву, але немає якоїсь певної кількості звернень – скажімо, 13 заяв від батьків (за кількістю половини учнів у класі) – які б гарантували відкриття групи для ще однієї іноземної мови», – зазначає директор суботньої школи.
Чому важливо звернутись до директора школи з проханням про введення української як другої іноземної?
«Я переконаний, що більшість директорів шкіл, до яких батьки звертатимуться з подібними заявами, відмовлять їм. Через те, що розгубляться, не знатимуть, що з цим робити далі», – зазначає Олександр Пустовий.
Попри те, що заяви батьків до директора школи можуть не принести очікуваних результатів – введення української як другої іноземної – Посольство України у Польщі все одно закликає це робити. Цю ініціативу підтримує також фонд «Український дім» у Варшаві – одна з найбільших громадських організацій у Польщі, яка займається допомогою українцям в цій країні.
«Подача батьками відповідних заявок дозволить діагностувати наскільки популярним є ідея навчання рідною мовою серед громадян України, що проживають в Польщі, що своєю чергою може бути додатковим аргументом у справі допомоги держави в організації суботніх шкіл», – зазначає у коментарі для «Нашого вибору» Олександр Пестриков, представник відділу моніторингу і адвокації Українського дому.
Дослідження рівня зацікавлення вивченням української як другої іноземної у школах може також допомогти у перемовинах з польським Міністерством освіти про повернення можливості складання цією мовою іспиту восьмикласника. Цей іспит є обов’язковими для завершення початкової школи у Польщі, а його результати (разом з оцінками атестата) впливають на те, куди піде навчатись учень після 8 класу.
Іспит восьмикласника складається з трьох предметів – польської мови, математики та іноземної мови. На вибір учням дається англійська, німецька, російська, французька, іспанська та італійська. Як зазначав раніше Олександр Пустовий, у 2017-2022 роках існувала також можливість складати іспит з української мови як іноземної.
«У 2022 році цю можливість скасували, пояснюючи це малою кількістю охочих – близько 40 осіб. Однак варто памʼятати, що право обрати на іспиті українську мали лише ті учні, які мали українську мову в школах як обовʼязковий предмет. І таких дітей дійсно могло бути небагато. Але уряд не враховував тисячі дітей з України, – пояснює Олександр Пустовий та додає: – Існує аргумент, що це була б фікція, якби українці писали іспит з української мови як іноземної. Але одночасно з цим ніхто не контролює доступ дітей інших національностей до цього іспиту. Наприклад, росіяни можуть без жодних обмежень писати іспит з російської як іноземної. Те саме стосується дітей з Великобританії чи США, які пишуть іспит з англійської, і ніхто не стає їм на заваді. Але якщо говоримо про дітей з України, то тут вже існують перешкоди».
Українська мова в польських школах – стан та проблеми
За словами Олександра Пустового, наразі українська мова як іноземна у польській школі викладається на рівні 30-50 учнів щороку на цілу країну. Разом з цим Міністерство освіти Польщі не надає актуальних даних щодо того, скільки учнів вивчають українську як обовʼязкову другу іноземну. «Річ у тім що у польській школі можна вивчати будь-яку іноземну мову як факультативний предмет. Тому важко сказати, скільки осіб вивчає українську саме як другу іноземну мову, яка є обовʼязковою», – пояснює Пустовий.
Слід зазначити, що тут не враховані дані з викладання української, як мови національної меншини. Такі уроки доступні лише в окремих школах для громадян Польщі українського походження.
За словами Олександра Пустового, запровадження української мови як іноземної може стикнутись з низкою труднощів. «Якщо ми відкинемо ідеологічні та політичні питання, залишається ще одне завжди актуальне і важливе – фінансування. Для органів місцевого самоврядування набагато легше усіх дітей записати на одну другу іноземну мову. Не потрібно шукати нового вчителя, давати додаткових годин і оплачувати їх, для школи – не треба складати додаткову програму, вносити заняття в розклад», – говорить директор суботньої школи.
Ще одне питання – це пошук відповідних вчителів. Як пояснює Пустовий, вчителем може бути людина яка відповідає трьом критеріям: має вищу освіту (українську або польську); закінчила в Україні або школу, або вищий навчальний заклад з українською мовою викладання; та має відповідну педагогічну підготовку, визнану у Польщі.
«Де знайти цих людей? У першу чергу, це, звичайно, могли б бути міжкультурні асистенти, які вже працевлаштовані у школі. Вони вже мають в школі години, тому знайти для них, ще 1/9 ставки не було б проблемою. Також ці люди, як правило, вже мають педагогічну освіту та українські дипломи», – відповідає Олександр Пустовий.
Проблемним є також відсутність навчальної програми та стандартів викладання, а що за цим йде – також відсутність підручників та робочих зошитів. «Пів біди, якщо на заняття запишуться лише українці, але поляки також мають на це право. І як в одній групі 7-класників навчати дітей з України та поляків, для яких українська повністю нова?», – наголошує Пустовий.
Фонд «Український дім» збирає інформацію про зацікавлених вивчати українську як другу іноземну
Український дім у Варшаві закликає батьків, які подали заявку до директора школи про введення там української як другої іноземної, та отримали відмову, повідомляти про це фонд. Для цього слід написати листа на пошту [email protected]. У листі просять описати свою ситуацію.
«Повідомляти Український дім про випадки відмови важливо з двох причин. По-перше, ми як організація є членом спеціальної групи при польському Міністерстві освіти щодо питань навчання українських дітей. Під час дискусії з чиновниками міністерства варто мати не загальні відомості, що “проблеми є”, а чіткі приклади, що у конкретній школі, конкретний директор відмовляється шукати вчителя української мови. По-друге, ми також можемо долучитися до скарги і як позаурядова організація виступити з запитами до куратора освіти у тому чи іншому воєводстві або до міністерства про причини відмови», – зазначає Олександр Пестриков.
Анастасія Верховецька