Українці, які живуть у Польщі, досягають успіху в багатьох царинах: у підприємницькій діяльності, науці, мистецтві… А от сьогодні я хотів би розповісти про успіхи українських спортсменів у Польщі: їх чимало. Починаючи від студентів аж до професійних спортсменів та тренерів різних видів спорту, від шахмат до боксу.
Досягнення наших спортсменів, котрі зрозуміли, що на батьківщині їх нічого не чекає, роблять враження не тільки на наших співвітчизників. Спортсмени – як ніхто інший – дають найкращий приклад того, як брати справу в свої руки, будучи закордоном, показують, що лише власною працею можна досягти успіху.
Пропоную інтерв’ю з двома спортсменами: чемпіонкою України та Польщі з півмарафону (21 097 м) Ольгою ОХАЛЬ та переможцем міжнародного боксерского турніру ім. Фелікса Штамма, боксером супертяжкої ваги (+91 кг) Сергієм ВЕРВЕЙКОМ.
«НВ»: Як ви починали?
СВ: Мій батько займався боксом, як кажуть, «для себе»: у нього був перший розряд. Вуйко мав майстра спорту СРСР з боксу. Спорт завжди був у родині.
ОО: Моя спортивна кар’єра почалася в місті Вінниця, де я народилася та жила до 2007 року. Почала бігати в школі: спочатку в шкільних змаганнях, пізніше в клубі «Колос», де досягала успіхів.
Як ви потрапили до Польщі ?
СВ: Я приїхав працювати на будівництві в Плонську. Не переставав тренуватися й тут, уранці завжди бігаю. Через деякий час переїхав до Варшави, спитав у начальника на будівництві: чи він може мені порекомендувати якийсь спортзал? Почали говорити, виявилося, що в нього був знайомий тренер з боксу, пан Даріуш Мaруз, у клубі «Legia». Наступного дня мене запросили на тренування, тренер сказав, що я маю потенціал. Нещодавно запросили до участі в турнірі гігантів у місті Кельце. На жаль, я програв на пункти у фіналі в Патрика Бжезького. Хотів взяти реванш у нього на турнірі ім. Фелікса Штамма, але дізнався, що Патрик Бжезький перейшов у професіонали.
ОО: До Польщі я потрапила в 2006 році, приїхала на змагання, мені сподобалося, тому що можна було заробити на життя. Через рік знову приїхала. Hа одному зі змагань познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. У 2008 році вийшла заміж, почала жити й тренуватися в Польщі. У 2011 році отримала польське громадянство, на змаганнях тепер представляю Польщу.
Cкільки годин на тиждень ви присвячуєте тренуванням?
СВ: Щоденно 3–4 години до та після роботи. Хотів би мати 2 тренування щоденно.
ОО: Коли готуюсь до марафону, тренуюся біля 30 годин на тиждень (7 днів на тиждень, тренування двічі на день). Виходить 180–200 км бігу протягом тижня.
Які у вас досягнення в спорті?
СВ: У 1999 році, коли мені було 13 років, я виграв свій перший турнір у Луганській області. Займався боксом також у міст Краснодон. Коли навчався у Луганському училищі фізичної культури, зайняв друге місце на чемпіонаті України. Був у національних збірних кадетів та юніорів. У квітні цього року я переміг на турнірі ім. Фелікса Штамма в Польщі.
ОО: Я була чемпіонкою України на 20 км (м. Дніпропетровськ), бронзовою медалісткою кросу (м. Кіровоград). Маю також срібну та бронзову медалі за змагання в манежі (кубок та чемпіонат України), бронзову медаль з військових змагань у Парижі. Я чемпіонка з півмарафону у Варшаві (21 097 м), маю багато інших міжнародних успіхів.
Які ваші цілі?
СВ: Як у кожного боксера – потрапити до професійного боксу. Перемогти на Олімпійських іграх, чемпіонаті Європи, світу, здобути медалі.
ОО: У 2012 році мені небагато забракло, щоб виступити на Олімпійських іграх у Лондоні. Ціль на майбутнє – виступити на Олімпійських іграх у 2016 році. Окрім цього, маю багато інших цілей – покращувати свої результати та займати якнайкращі місця на змаганнях.
Коли відбудеться ваше наступне змагання ?
СВ: На це питання відповість тренер, я маю тренуватися. У клубі мене підтримує, зокрема, Павел Настуля, та інші спортсмени.
ОО: На сьогодні – відпочинок. Набираюсь сил на осінні змагання. Чекають на мене 2 нелегкі турніри (Чемпіонат Європи і Чемпіонат світу для військових), збираюся під них будувати спортивну форму.
Фото: bieganie.pl
Володимир ЛИХОТА