Працюючи або навчаючись у Польщі, варто пам’ятати про існування на її території «українського життя»: воно пульсує при церквах, у громадських організаціях, українських мас-медіа тощо.
Літо особливо багате на різноманітні концерти, «Ватри», зустрічі, менші та більші фестивалі, що трапляються практично щотижня. Єдина умова – треба побувати в різних куточках країни. Адже 65 років тому український пульс вирішили «зупинити». Польська влада в рамках акції «Вісла» депортувала етнічних українців з південно-східних регіонів та розпорошила їх по всій державі. Травматичних наслідків цього сьогодні не бракує, але вигнання з рідних земель довело до появи українського духу як у Вроцлаві, так і в Щецині, Ґданську, Ольштині, Варшаві та безлічі інших міст, містечок і сіл.
Цей пульс б’ється також у Перемишлі, який розташований поряд із польсько-українським кордоном. Місто завжди залишалось важливим центром українства. Був період, коли тут діяла українська духовна та вчительська семінарії, низка початкових та професійних шкіл, школа іконопису, український кредитний банк, театр, було багато церков та організацій. Вулицями Перемишля ходив Іван Франко, з містом пов’язаний автор музики до гімну України о. Михайло Вербицький (неподалік у Млинах знаходиться його могила). Аж до часу демократичних змін у Польщі все, що українське, у Перемишлі намагалися стерти. Процес не завершився успіхом. Від 90-их років український Перемишль поступово відроджується. Миряни знову можуть ходити до своїх церков, учні – навчатись у школі ім. Маркіяна Шашкевича, а в липні в жителів міста з’явилась можливість розважатись у рамках свята «Ніч на Івана Купала». Нещодавно в Перемишлі почав працювати почесний консул України, яким став представник місцевої української громади, – Олександр Бачик. Тут діє ряд українських організації, серед яких, зокрема, перемиський відділ Об’єднання українців у Польщі та товариство «Український народний дім». Останнє – однойменне з будинком, який більше ста років тому побудували українці і який щойно в 2011 р. повернувся до своїх власників. Зараз триває його відбудова та відродження, на що жертвують українці всього світу. Ідея: у театральний зал будинку знов повернути українські вистави, а безліч його приміщень служитиме українству загалом та польсько-українському співробітництву.
Якщо звернутись до згаданих перемиських організацій, напевно можна домовитись, щоб особисто побачити будинок Народного дому. Там теж підкажуть, коли у місті відбуваються українські заходи або що варто побачити. Звичайно, найкращим способом пошуку найсвіжішого «пульсу українського життя» – не тільки в Перемишлі, але й у Польщі – є Інтернет. Актуалізований календар подій можна знайти на сайті – www.harazd.net. У пошуку інформацій варто відвідувати також сторінки українського тижневика «Наше слово» (www.nslowo.pl) та сайт Об’єднання українців у Польщі (www.oup.ukraina.com.pl). Там, зокрема, можна знайти посилання та координати низки інших українських структур Польщі. Варто брати участь у їхніх ініціативах, не лише щоб відпочити від буднів, але й для того, щоб український пульс над Віслою, історичною та географічною, бивсь усе сильніше.
Григорій СПОДАРИК