Як би це дивно не звучало в контексті «віртуальної дійсності», то часом говориться: якщо чогось немає в Інтернеті, то це просто не існує. Мабуть, з подібного коріння виростали колись жарти на кшталт: коли сучасну дитину запитати про адресу, то вона свою відповідь правдоподібно почне з… катруся@дім.com.
І хоч це все – очевидне перебільшення, то воно не змінює факту, що всесвітнє комп’ютерне павутиння використовуємо у роботі, науці, для пізнавально-розважальних потреб та сотень інших функцій. Досить швидко у «надвіслянський Інтернет» потрапили також місцеві українці – на сьогодні віртуальна пропозиція по суті віддзеркалює реальний стан громади. Тому говоритимемо про Інтернет-сторінки громадських організацій, засобів масової інформації, церковних структур, музичних ансамблів, навчальних закладів тощо. Їхня кількість, звичайно, унеможливлює повне представлення у короткому тексті, проте спробуємо зробити хоч якусь характеристику.
Оскільки «своя сорочка ближча до тіла», то почнемо із ЗМІ, а оскільки тіло пов’язане з двома проектами, то якось не випадає не почати з заохочення відвідувати сайти «Нашого вибору» та «Нашого слова» (відповідно www.naszwybir.pl та www.nasze-slowo.pl). Новини, події, спорт, репортажі, культура, дискусії чи анонси українських заходів – це лише деякі теми, розвинення яких читач знайде за вказаними адресами. Свої потреби на інформацію можна також задовольнити на сайті Української служби Польського радіо (www.polradio.pl/5), яке українською мовою повідомляє про події в Польщі, польсько-українські відносини, культуру тощо. Свою сторінку в Інтернеті має єдина українська загальнопольська телепередача «Теленовини». Якщо сьогодні перший український портал у Польщі – www.harazd.net – радше мало чим може приваблювати, то сюди варто заглядати з огляду на регулярно актуалізований «календарій події» з українськими заходами у всій Польщі. Шанувальники або просто зацікавлені історією українців у Польщі та польсько-українськими історичним відносинами багато цікавого знайдуть на сайтах: www.uitp.net.pl, www.apokryfruski.org, www.akcjawisla.net, www.los.org.pl чи www.cerkiew1938.pl. Проблемою у випадку згадуваних сайтів може бути те, що багато матеріалу подається виключно польською мовою.
Віртуальний світ можна також використати для задоволення спраги спілкування з рідним словом у традиційному паперовому вигляді. Для цього принагідно згадаймо пригодиться про варшавське українське видавництво «Тирса» (www.tyrsa.pl) та краківську книгарню «Нестор» (www.nestor.cracow.pl). Завдяки одному з телевізійних музичних шоу дуже популярними стали у Польщі гурти «Еней» та «Лемон», до складу яких входять представники української громади і які в своєму репертуарі мають, зокрема, українські пісні. Послухати їх, ширше ознайомитись з гуртами та перевірити їхній актуальний графік концертів можна на сайтах www.enej.pl та www.lem-on.pl. Проте ці, хоч і найяскравіші колективи, абсолютно не вичерпують українських музичних пропозицій. Можна у цьому переконатись, вписуючи у пошукову систему Google (може власник бренду за рекламу «кине щось» на наш видавничий фонд?) назви таких виконавців, як «Горпина», «Беркут», «Країна мрій», «Серенча», «The Ukrainian folk», «Журавлі» (хор), «Відимо» тощо. Свої сайти мають також найбільші місцеві організації – Об’єднання українців у Польщі, Союз українців Підляшшя, Об’єднання лемків чи Українське товариство. Їхні веб-адреси (знов кланяється пошукова система) напевно дозволять познайомитись з профілем діяльності, проте «не грішать» графічним оформленням та темпом і частотою оновлювання даних. Слід також відзначити, що найчастіше кожен зі згадуваних сайтів має папку з посиланням на інші, що варто використати, досліджуючи віртуальне українство над Віслою.
Зовсім окремим питанням є соцмережа Facеbook. Те, наскільки цікаве й корисне є це знаряддя, показує, що українці, як і мільйони інших її користувачів, намагаються вирішувати свої професійні чи житлові проблеми, дізнаються про культурні події, скликують на громадські акції і також повідомляють про вільне місце в машині до Львова. Слід згадати сторінки такі сторінки: «Наш вибір – українська газета», «Наше слово», «Молодіжні зустрічі у Варшаві», «Українці в Польщі», «Українці Варшави» тощо. Силу мережі Facеbook якийсь час тому ефективно і швидко було використано для боротьби з хамськими жартами двох польських журналістів стосовно українських жінок, які працюють у Польщі.
Отже, український Інтернет у Польщі є – і хоч це віртуальне утворення, то однак з зовсім реальними інформаційно-інтеграційними користями. З огляду на них можна також пробачити нерідку бідність графічного оформлення чи невстигання за актуальними подіями. Напевно не пошкодило б, щоб у цьому просторі появився якийсь один сильний суб’єкт, а точніше веб-адреса, під якою опинилося б усе те, чого сьогодні слід шукати в різних місця українського надвіслянського Інтернет-павутиння.
Григорій СПОДАРИК