Уряд Польщі хоче запровадити надзвичайний стан на 30 днів на прикордонній територій Підляського та Люблінського воєводств. Причина – криза на польсько-білоруському кордоні. Відповідний документ уже скерували до президента Польщі Анджея Дуди. Правозахисники переконані, запровадження надзвичайного стану створить перешкоди у доступі до інформації щодо того, що насправді відбувається на східному кордоні Польщі. Більше про ситуацію дізнаємось з Газети виборчої.
Рада міністрів Польщі у вівторок, 31 серпня, скерувала до президента Анджея Дуди резолюцію, у якій закликає запровадити надзвичайний стан на території частині Підляського та Люблінського воєводств. Ще сьогодні документ потрапить на стіл президента. Він набуде чинності одразу, як тільки президент його підпише.
Згідно з документом, надзвичайний стан має запроваджуватись на 30 днів та охоплювати тільки прикордонну смугу. Йдеться про територію 3 кілометри в глиб Польщі від кордону (весь відрізок польсько-білоруського кордону має 418 км). У Підляському воєводстві надзвичайний стан поширюватиметься на 115 населених пунктів, Люблінського – на 68.
Надзвичайний стан в Польщі. Де?
У Підляському воєводстві надзвичайний стан поширюватиметься на таких населенних пунктів: Біловежа, Більськ Підляський, Черемха, Дубічи Церковні, Гіби, Грудек, Кринкі, Кужніца, Ліпськ, Гайнівка, Клешчеле, Міхалово, Наревка, Новий Двір, Нужец Стація, Пласка, Мєльнік, Сідра, Сємятичі, Сокулка, Шудзялово (Уснаж Гурни).
У Люблінському воєводстві надзвичайний стан поширюватиметься такі населенні пункти: Ганна, Янув Підляський, Кодень, Констянтинів, Рокітно, Славатичі, Влодава, Тересполь, Залєсє.
«Ми маємо стримати ці агресивні гібридні дії, сценарій яких написаний у Мінську»
Під час сьогоднішньої прес-конференції прем’єр-міністр Матеуш Моравецький зазначив: «Ситуація на білорусько-польському кордоні є кризовою, напруженою. Це трапилось тому, що режим Лукашенка вирішив, під час перевезення людей, в основному з Іраку, випхати їх на території Польщі, Литви та Латвії. Це відбувається для дестабілізації ситуації на території наших держав.»
Він зазначив: «Ми маємо стримати ці агресивні гібридні дії, сценарій яких написаний у Мінську».
Як повідомив міністр, у зв’язку з надзвичайним станом має бути запроваджений список обмежень (який окреслюватиметься окремими розпорядженнями), однак вони не повинні зашкодити професійній діяльності місцевих мешканців, зокрема тих, хто займається сільським господарством.
Міністр внутрішніх справ та адміністрації Маріуш Камінський проінформував, що на території, де поширюватиметься надзвичайний стан, будуть заборонені екскурсії та заборонено буде проводити різноманітні «акції та гепенінги».
«Обмеження будуть по-мінімуму стосуватись мешканців населених пунктів цієї території, натомість будуть суттєвими для осіб ззовні», – додав міністр.
Він зазначив: «10 вересня розпочинається активна фаза військових маневрів російської армії. Вони будуть відбуватись, зокрема, в Білорусі. Ми повинні враховувати можливість різного роду провокацій».
«Розуміємо співчуття, але не можемо створювати жодних прецедентів»
У неділю, 29 серпня, недалеко населеного пункту Шимакі на польсько-білоруському кордоні кільканадцять активістів в знак протесту щодо нелюдського трактування біженців, що знаходились недалеко Уснажа Гурного, розрізали два мотки дроту на плоті на прикордонній лінії.
Камінський назвав скандалом дії, активістів, які зламали паркан, та їх спроби наблизитись до самого кордону. Він назвав їх такими, що «можуть закінчитись трагедією». Міністр припустив, можливість того, що у таких осіб можуть стріляти білоруські прикордонники.
Зі свого боку Моравецький визнав, що дії активістів на кордоні також вплинули на рішення запровадження надзвичайного стану.
Камінський додав, що він «розуміє співчуття» для тих 32 афганців, які понад 3 тижні кочують недалеко Усанажа Гурного, але ствердив, що польський уряд «не можемо створювати жодних прецедентів».
«Якщо ми нелегально впустимо цих біженців у нашу державу, ми отримаємо не один, а багато таких «уснажів» на кордні, а це спричинить додаткові страждання цих людей на кордоні», – переконаний Камінський.
За його словами біженці в Уснажі не голодують, адже їжу їм постачають білоруські служби, а це йому відомо від «білоруських прикордонників, які це бачать».
На його думку ніхто в ЄС не прагне приймати сотні тисяч біженців, а подібне рішення щодо надзвичайного стану уже запроваджено у прикордонних зонах Білорусі з Литвою та Латвією.
Надзвичайний стан у Польщі. Обмеження
Деталі щодо правил під час надзвичайного стану окреслює закон від 21 червня 2002 року. Згідно з ним, під час надзвичайного стану може бути запроваджено обов’язок: залишатися або залишати визначені місця, приміщуватись по території у погоджений час, отримувати дозвіл від органів державної адміністрації на зміну місця постійного та тимчасового проживання, повідомляти про прибуття органам реєстрації населення або поліції у встановлений термін, а також, зокрема, заборона фіксувати за допомогою технічних засобів зовнішній вигляд чи інші деталі конкретних місць, предметів чи територій, а також обов’язок ізоляції для осіб старше 18 років, щодо яких існує обґрунтована підозра, що, перебуваючи на волі, вони можуть проводити заходи, що загрожують громадському порядку або їх ізоляція є необхідною для запобігання вчиненню злочинів. Окрем цього, може бути запроваджено превентивну цензуру.
Рішення, які ухвалюють органи влади під час надзвичайного стану є обов’язковими до негайного виконання.
«Ми не будемо знати реальної ситуації біля кордону»
Професор Вітольд Клаус з Товариства правової допомоги переконаний, що рішення про надзвичайний стан обмежить можливість перебувати на цій території особам, там не живуть, тобто заборонить приїжджати активістам та активісткам.
«Досі ми могли принаймні моніторити цю ситуацію, та демонструвати іншим, що відбувається. Запровадження надзвичайного стану може стати причиною того, що ми не будемо знати, що відбувається біля кордону», – цитує Газета виборча правозахисника.
Окрім цього Клаус висловив острах щодо ескалації насилля, оскільки у ситуації, коли ніхто не буде контролювати дії прикордонників, ситуація може розвиватись по-різному.
Він говорить, що залишається відкритим питання: що робити з доступом до місць на кодоні, де відбувається так званий «push-back» – виштовхування назад. Прикордонники, говорить правозахисник, не працюють згідно з законом: осіб, які просять про міжнародний захист, випихають за кордон.
«Присутні журналісти та журналістки роблять дуже важливу роботу – інформують суспільство про те, що насправді відбувається на кордоні. Ми не маємо такого впливу. Тільки під час спільної роботи, ми в стані демонструвати, що уряд обманює. Неможливість представникам ЗМІ перебувати на кордоні може стати величезною проблемою», – переконаний правозахисник.
Він зазначає, що нарація про загрозу для держави, це велике перебільшення. «Уряд іде війною на невелику групу людей – не лише в Уснажі, але загалом на кордоні. Я не говорю, що немає загрози того, що таких людей може стати більше, але зараз немає. Ті, які є, вони нікому не загрожують. Немає випадків насильства, їх контакти з місцевим населенням є дружніми. Ця нарація війни та загрози є неправдивою. Запровадження надзвичайного стану має на меті приховати реальні дії уряду на кордоні таким чином, щоб вони могли проводити нелегальні операції», – переконаний Клаус.
Згідно з даними прикордонної служби у серпні нелегально намагались перетнути польсько-білоруський кордон 3,2 тисячі іноземців.
У вівторок, 31 серпня прикордонні служби повідомили, що 30 серпня вони унеможливили 50 спроб нелегального перетину кордону. Затримано 21 нелегальний мігрант – 9 громадян Іраку, 4 з Сирії, 4 з Афганістану, 3 Єгипту, 1 Лівану та 1 Вірменії за допомогу у нелегальному перетині кодону.