В Польщі все більше українців потерпають від шахраїв. Як себе захистити? - Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

В Польщі все більше українців потерпають від шахраїв. Як себе захистити?

0

У Польщі спостерігається значна активізація шахраїв, які в різний спосіб виманюють в людей гроші. З початком війни в Україні і вимушеним масовим переїздом до сусідньої країни мільйонів українців, аферисти отримали ще більше «можливостей». Біженці з України, серед яких переважно жінки, діти та люди похилого віку, розгублені, втомлені, у постійному стресі, часто без знання мов і досвіду життя за кордоном – вони стають легкою здобиччю для шахраїв. Та «повестись» на обман може кожен. Від цього не застрахує ні освіта, ні знання мов. Допомогти може хіба що досвід, і не обов’язково власний.


«Доброго дня, чи я розмовляю з пані Оленою? Мене звати Олексій. Я представник банку…» – звична фраза, з якої можуть початись великі проблеми. 

Олена – молода українка, співробітниця одного з українських університетів, вільно володіє кількома іноземними мовами, у тому числі польською, часто виїжджала за кордон. Після початку повномасштабної війни Олена, як і багато її співгромадян, змушена була виїхати за межі України. Швидко облаштувалась в Польщі, отримала необхідні документи для легального перебування, відкрила банківський рахунок, знайшла роботу… І одного дня отримала дзвінок з польського номеру.

Олена як волонтерка та людина, яка допомагає іншим біженцям з України, вже звикла отримувати дзвінки з непідписаних номерів. Тому і на цей раз довірливо взяла слухавку. Звідти пролунав чоловічий голос (мову оригіналу збережено): «Доброго дня, чи я розмовляю з Оленою [прізвище]. Мене звати Олексій, я представник відділу безпеки банку. Щойно на вашому рахунку помітили підозрілі дій. Хтось намагається зняти з вашого рахунку кошти. Чи здійснювали ви останнім часом будь-які дії на вашому рахунку?… Чи відома вам наступна особа [будь-яке прізвище та ім’я, яке ви точно не знаєте]».

Те, що співробітник банку розмовляв українською, не здивувало Олену. Польські банки зараз активно приймають україно- та російськомовних працівників, особливо для таких телефонних консультацій. А те, що звернулись по імені, ще більше заспокоїло. Звісно, Олена жодних транзакцій не здійснювала, і ім’я людини чула вперше. Про що і сказала так званому «представнику банку». Але занепокоїлась. Напередодні тільки отримала першу зарплату, жодного разу польською банківською карткою не користувалися. Страх опанував дівчину. Вона засумнівалась і попалась на гачок. Це особливо легко зробити, коли протягом останніх місяців в чужій країні отримував від незнайомих людей у величезних масштабах лише допомогу та підтримку.

А далі – відпрацьована схема. Чоловік заспокоює, говорить, що служба безпеки банку все виправить і зараз з Оленою зв’яжеться ще один співробітник. За хвилину наступний дзвінок –  цього разу жінка, російськомовна. Повторює знайому історію про спробу зламати рахунок, вивести з нього кошти.

«Співробітниця банку» просить Олену перевірити стан рахунку, зайшовши в додаток на телефоні. Дівчина виконує прохання, з полегшенням констатує факт: все добре – гроші на місці. У відповідь чує, що в додатку усувають якісь неполадки, гроші з рахунку вже пішли, однак ще є шанс їх врятувати – перевести на резервний рахунок банку, звідки вони повернуться до своєї власниці за добу.

Для цього необхідно зробити лише декілька простих дій у мобільному додатку. Олену просять згенерувати код Blik (спеціальний платіжний метод, що діє в Польщі; одноразовий номер, який дозволяє в тому числі зняти гроші з банкомату не маючи картки) та повідомити його (чого в жодному разі не можна робити!). І ось з рахунку вже зняті перші кошти.

Далі в Олени випитують дані про її номер картки, коди, що приходять у повідомленнях від банку. Шахрайка настійливо просить не користуватись карткою та мобільним додатком щонайменше 24 годин. На питання про те, чи може Олена прийти до банку, їй повідомляють, що для цього необхідний попередній запис і її будуть чекати у найближчому відділені наступного дня о 14:00. На цьому розмова закінчується.

Дівчина поволі приходить до тями і розуміє, що стала жертвою шахраїв.

Мене ошукали. Що робити далі?

Гроші, що зникли з рахунку Олени, очевидно, що потрапили не на резервний рахунок банку, а одразу до кишені аферистів. Перше, що необхідно зробити, після відкриття пропажі грошей –  заблокувати банківську картку й особисто звернутись до найближчого відділення банку та до поліції.

Як повідомляють банківські працівники, в останні тижні все більше українців звертаються до них з подібними історіями. Проте, на жаль, власними силами банки не в стані повернути кошти. Особа, яку ошукали, має право залишити скаргу – це запропонують зробити в співробітники банку.

Ще одним важливим кроком є звернення до поліції та відкриття провадження. У поліції відверто попереджають, що шанси зловити шахраїв дуже малі. Зазвичай злочини вчиняють добре підготовлені організовані групи, що діють з декількох міст, а навіть з-за кордону. Вони ретельно обирають банкомати, де знімати готівку та вміють не попадатись на камери. Номери телефонів зазвичай використовують тимчасові або змінюють їх таким чином, що на дисплеї того, кому дзвонять висвітлюється назва і номер банку. Незважаючи на це, звертатись до поліції необхідно. Якщо вже з вами трапилась така ситуація, обов’язково повідомте про це відповідні органи. Чим більше  про подібні ситуації буде відомо, тим більше шансів застергети інших та спіймати злочинців.

Не банком єдиним. Які ще бувають схеми шахрайств?

Аналітичний центр агенції з міжнародного працевлаштування  Gremi Personal зібрав розповсюджені схеми шахрайства, жертвами яких стають українці в Польщі.

Крім банківських афер, значно активізувались шахрайства пов’язані з працевлаштуванням. Найпоширеніші афери:

  • невиплата зарплати. Агенції з працевлаштування, окремі посередники, безпосередньо роботодавці обіцяють працівникам з України вищі зарплати, ніж на ринку. Але при цьому не оформлюють легально документи. Багато хто погоджується на такі підробітки, ризикуючи після місяця роботи взагалі не отримати жодної копійки;
  • погані умови праці та проживання. Пропонують привабливу вакансію з гарною зарплатою та житлом. Після того, як людина погоджується на пропозицію, виявляється, що запропонованої роботи немає, а реальні умови далекі від обіцяних. Тоді українцям пропонують влаштуватись на іншу посаду, менш оплачувану та з гіршими умовами;
  • нелегальна робота в інших країнах ЄС. Формально українців працевлаштовують в Польщі, але фактично відправляють їх на роботу до інших країн Євросоюзу – Німеччини або Чехії. При цьому, необхідних документів не оформлюють, змушуючи українців працювати там нелегально. Заробітчанам це загрожує великими штрафами та депортацією. Крім того, агенції чи посередники, що пропонують таку роботу, часто не виплачують зарплати.

Ще одним поширеним видом шахрайства є афери пов’язані з орендою житла. Схема доволі проста. Ви хочете винайняти житло, відповідаєте на оголошення. Шахрай вимагає від вас у якості підтвердження заздалегідь перерахувати певну суму грошей на його рахунок. І вже після цього з’ясовується, що житла взагалі немає, або в нього інші власники.

Як себе захистити?

Жертвою шахрайства може стати кожен та кожна. Однак знаючи і дотримуючись наступних правил та рекомендації, легше викрити афериста і зберегти свої гроші, майно та здоров’я.

  • Ніколи не повідомляйте стороннім особам свої особисті дані, номер паспорт, номер ідентифікаційного коду, номер PESEL. Особливо, якщо про такі речі у вас питають через телефон!
  • Ніколи не передавайте неперевіреним третім особам оригінали або копії ваших документів, що посвідчують особу. Не залишайте свій паспорт в громадських місцях, агенція працевлаштування тощо.
  • Ніколи під час телефонних розмов не повідомляйте номер вашого банківського рахунку, номер картки, термін її дії, код CVV, пін-код, номер BLIK, паролі до мобільних додатків, кодові слова. Запам’ятайте, працівник банку НЕ МАЄ ПРАВА питати у вас про таку інформацію ні особисто, ні, тим паче, під час телефонної розмови.
  • Якщо під час телефонної розмови з банківським працівником у вас виникає найменша підозра, що щось йде не так –  одразу кладіть слухавку. Без пояснень, без вибачень. Кладіть слухавку. Далі обов’язково зателефонуйте на офіційну інфолінію банку або прийдіть у відділення особисто і перевірте, чи дійсно дзвонили вони, а не шахраї.
  • Ніколи не встановлюйте на телефон додатки невідомого походження, особливо якщо вас просять це зробити «співробітники банку» під час телефонної розмови.
  • Не переходьте за сумнівними посиланнями, які можете отримати в СМС-повідомленні або електронною поштою.

 

Анастасія ВЕРХОВЕЦЬКА

Share.