У Польщі 25 жовтня відбулися вибори до парламенту, а в Україні в цей же день пройшов перший тур місцевих виборів. Децентралізація влади та реформа місцевого самоврядування – важливий елемент будівництва нового політичного устрою в Україні. Хоча муніципальна реформа там щойно втілюється, нещодавні локальні вибори запам’ятаються новизною.
Український парламент в липні проголосував за новий закон про місцеві вибори, а останні зміни до нього вносились у вересні. До «прогалин» закону можна віднести неврахування права голосування тих, хто змушений був змінити місце проживання. З початком окупації Криму Росією та війни в частині Донецької та Луганської областей в Україні змінилася структура територіальних громад. Вимушені внутрішні біженці надовго стануть частиною міст та сіл в різних областях України, куди вони переселилися. Саме їхнє право вибору українські законотворці не врахували.
Черговий недолік – не всі виборчі округи отримують свого кандидата в новообраних радах. До місцевих рад з населенням від 90 тис. мешканців обираються кандидати тільки за партійними списками з 5-відсотковим прохідним бар’єром. Введено поняття «виборчої квоти» – тобто згідно з тим, скільки відсотків набрала партія-переможець, вираховується, скільки місць у раді вона отримує. Якщо інша партія долає бар’єр у 5%, але загалом отримує меншу кількість голосів виборців, ніж передбачає виборча квота, то вона не отримує жодного місця. Така ситуація найбільш загрозлива для маленьких рад. Відтак деякі округи у місцевій раді можуть мати по два і більше депутатів, а деякі не матимуть жодного. Цілком можливо, що недоліки нового законодавства, які проявилися після останніх виборів, змусять законодавців відшліфувати цей закон.
Є й позитиви нововведень, серед яких – «гендерна квота», згідно з якою до своїх виборчих списків політичні партії мають включити не менше 30% осіб одної статі.
У виборах міських голів у містах з населенням понад 90 тис. мешканців перемагав той кандидат, який набрав більше 50% голосів виборців. Там, де жоден кандидат не набрав необхідної кількості голосів, оголошено другий тур, у якому перемагав той кандидат, який набрав звичайну більшість. В інших населених пунктах голови обирались на основі відносної більшості голосів у першому турі.
Найбільшою явка на місцевих виборах була в західних областях, найменшою – у південних та східних, загалом по Україні вона склала 46,61% (на попередніх локальних виборах у 2010 р. явка була на рівні 52,24%).
Цьогорічні вибори показали, що ні одна з політичних партій не користується абсолютною підтримкою виборців – ніде жодна не набрала 40% голосів виборців. Для порівняння: у 2010 році Партія регіонів отримала понад 50% голосів в обласних радах аж 13 областей та в Криму. Зараз у багатьох регіонах перше місце посіла пропрезидентська партія БПП «Солідарність»: це мало місце у Вінницькій, Київській, Житомирській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Львівській, Полтавській, Рівненській, Тернопільській, Херсонській, Черкаській, Чернівецькій та Чернігівській обласних радах.
Партія «Опозиційний блок» здобула більшість голосів у Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській та Одеській обласних радах. Один з відламків Партії регіонів – Партія «Відродження» – найбільшу кількість голосів набрала в Харківській обласній раді. У Сумській перше місце між собою розділили партії БПП «Солідарність» та Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Українське об’єднання патріотів «Укроп» набрало більшість у Волинській облраді, партія Віктора Балоги «Єдиний Центр» – у Закарпатській, а партія екс-регіонала Олександра Гереги «За конкретні справи» – у Хмельницькій.
Результати виборів до міських рад дещо відрізнялись від вподобань на рівні областей. Наприклад, перемогу до Львівської міської ради отримала партія Андрія Садового «Самопоміч», він же переміг конкурента з партії «Свобода» Руслана Кошулинського в другому турі мерських виборів. У Харкові переобрано Генадія Кернеса з «Відродження», депутати цієї ж партії з результатом 67% голосів потрапили до міської ради. На другому місці з майже 16% голосів у Харкові опинилася «львівська» партія «Самопоміч», що може свідчити про суттєві зміни в електоральних вподобаннях харків’ян.
До міської ради Івано-Франківська найбільше потрапило депутатів від партії «Свобода», а міським головою цього міста теж став висуванець «Свободи» Руслан Марцінків. У Дніпропетровську міським головою обрано члена партії «Укроп» Бориса Філатова, а головою в Одесі став екс-регіонал Генадій Труханов. Київ переобрав Віталія Кличка, а міська рада отримала переможцем партію БПП «Солідарність», друге місце – за партією «Самопоміч».
Лише в трьох обласних центрах міського голову обрано в першому турі – це Одеса, Харків і Тернопіль, вони ж переобрали чинних міських голів. У решті обласних центрів вибори проходили у два тури. Другий тур виборів приніс перемогу для проєвропейського кандидата на посаду міського голови в Миколаєві: там перемогу над колишніми регіоналом здобув кандидат від «Самопомочі». Натомість аж у 22 обласних центрах балотувалися чинні міські голови.
Результати місцевих виборів показують, що політична карта в областях дещо змінилась. Зміцнили свої позиції партії як «Свобода» та Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина». Непогані результати отримала пропрезидентська партія. Популістська Радикальна партія Ляшка не отримала бажаних результатів, а от «Опозиційний блок» зміцнив свої позиції в Запорізькій області. У Сватовому, Красноармійську та Лисичанську місцеві вибори визнані такими, що не відбулись, також не проведено виборів у Маріуполі – це ті міста східної України, де були побоювання зриву виборів. Із завершенням реформи місцевого самоврядування Україну чекають нові локальні вибори, тож нинішні стали підготовкою до наступних. Для декого вони були тестом «успішності» чи «неуспішності» політичних партій перед можливими позачерговими виборами до парламенту.
Ольга ПОПОВИЧ
У ілюстрації використано фотографії проекту Вимушено безголосі та зі сторінок 24tv.ua, espreso.tv, prostir.ua