Варшавські силуети: Ніл Хасевич

0

Nil_KhasevychСеред видатних українців, які проживали в минулому у Варшаві, були відомі митці. Частині з них, з огляду на історичні події, не довелося зазнати лаврів слави, зате часто їм приходилося страждати та навіть гинути. Знаковою серед трагічних доль творчих людей був талан знаменитого художника Ніла Хасевича.

Він народився у 1905 р. в селі Дюксин біля містечка Деражне на Волині. В 13 років, унаслідок нещасного випадку, став калікою, втративши ліву ногу. У Варшаві Хасевич опинився 1925 р., екстерном отримав атестат зрілості й став студентом Школи мистецтв (поль. Szkoły Sztuk Pięknych), якa з 1932 р. стала зватися Академією мистецтв. У період навчання вирізнявся талантом, за що його неодноразово нагороджували (за малюнки й малярство). За досягнення в науці його звільнили від оплати за навчання, що для сироти, який проживав у чужому місті, мало неабияке значення.

Ніл Хасевич друзями під час варшавських студій. 1930-ті роки.

Ніл Хасевич друзями під час варшавських студій. 1930-ті роки.

За роки навчання у Варшаві Н. Хасевич був активним членом українського мистецького життя столиці Польщі, зокрема, був секретарем гуртка «Спокій». Цей гурток, який нараховував кількадесят членів, орендував приміщення на вулиці Вільчій, 45/3. У 1933 р. гурток організував, зокрема, у Варшаві виставки власних художніх робіт (біля 11 заходів), влаштовувалися також переносні виставки, які у 1935 р. представлялися в Луцьку, Рівному.

Роботи Хасевича ставали відомими й поза межами Польщі. Проте 1939 р. початок II Світової війни приніс кінець сподівань митців. Н. Хасевич, закінчивши навчання у Варшаві, повернувся на Волинь, де працював графіком газет «Волинь» у Рівному й «Шлях» у Луцьку – проте до історії України й історії мистецтва Н. Хасевич увійшов як графік українських підпільних видань.

У 1943 р. він став вояком УПА (де вживав такі псевдо, як-от «Бей», «Зот», «Рибак»), був активним членом крайової референтури пропаганди ОУН. В умовах постійної небезпеки – у бункерах, землянках і криївках, – будучи інвалідом, маючи вкрай обмежений доступ до матеріалів, він створив 150 графічних композицій і понад 90 графічних творів. Його стиль помітний у всіх видах видавничої продукції українського підпілля 40-их років.

Художник вишколив також ряд учнів-послідовників. Частину його робіт вдалося передати на Захід, де вони використовувалися еміграційними виданнями. Роботи Хасевича високо цінувалися керівництвом українського підпілля, а серед них командиром УПА Василем Куком-«Лемешем» та Василем Галасою-«Орланом» та… Москвою. Унаслідок погроз з центру органи репресії більш наполегливо почали розшукувати підпільного митця, справу на якого завели ще в 1945 р.

Ніл Хасевич загинув разом зі своїми співробітниками 4 березня 1952 р. у бункері, що знаходився на хуторі у селі Сухівці Клеванського району Волині. Частина його робіт – листівки, портрети, зразки оформлення підпільних видань, проекти хрестів, медалей і відзнак – збереглася до наших днів. Ці праці свідчать про великий мистецький талант автора. Графіка Хасевича – унікальне явище не тільки в українському мистецтві, але й у творчості повстанців і підпільників Європи.

Окремим, вельми цікавим явищем є активність і доля членів гуртка «Спокій», що їх студентські стежки звели у Варшаві.

Петро ТИМА

Share.