Президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на зміни до «українського спецзакону», що регулює права та перебування українців у країні. Чинна редакція закону діє лише до 30 вересня 2025 року, після чого статус українських біженців може опиниться під питанням. Громадські організації, UNHCRThe United Nations Human Rights Council / Рада ООН у справах біженців та Посольство України у Польщі закликають українців не ухвалювати поспішних рішень щодо зміни статусу та радять консультуватися з юристами.
25 серпня 2025 року Президент Республіки Польща Кароль Навроцький оголосив, що відмовився підписати закон про внесення змін до акту від 12 березня 2022 року про допомогу громадянам України у зв’язку з війною в цій країні, відомого як «український спецзакон». Документ повернуто на повторний розгляд до Сейму. Водночас Президент подав власний законопроєкт.
Як повідомляє Onet, Міністерство внутрішніх справ і адміністрації (MSWiA) розкритикувало рішення Навроцького і вже розпочало підготовку нових рішень, які мали б гарантувати подальший захист українців у Польщі. У відомстві розробили кілька сценаріїв, які винесено на засідання уряду. Тепер Рада Міністрів має ухвалити рішення, як розв’язати проблему, що виникла внаслідок президентського вето.
Згідно зі ст. 122 Конституції Польщі, Сейм може подолати вето більшістю 3/5 голосів. Якщо цього не станеться, а також до 30 вересня не буде ухвалено іншу версію спецзакону25 серпня до Сейму РП надійшов президентський проєкт новелізації спеціального закону про допомогу громадянам України. Наразі проєкт перебуває на етапі публічних консультацій, які, згідно з повідомленням на сайті Сейму, мають тривати до 25 вересня 2025 року. Проєкт, запропонований Президентом РП, здебільшого повторює рішення, передбачені в законі, ухваленому 5 серпня, зокрема передбачає продовження дії основних положень спецзакону до 4 березня 2026 року. Найважливіші відмінності, що безпосередньо стосуються громадян України: ➡︎ Право на доступ до виплати 800+. Воно буде збережене лише для осіб, застрахованих у ZUS (однак не стосуватиметься осіб, застрахованих як безробітні), причому загальна база для сплати внесків має становити щонайменше 50% мінімальної заробітної плати. Проєкт Президента не передбачає жодних винятків для вразливих категорій осіб. Набуття чинності заплановано на 1 грудня 2025 року. ➡︎ Право на користування соціальною опікою залишиться лише для осіб, застрахованих у NFZ. Це рішення також не передбачає винятків. Воно має набути чинності 1 січня 2026 року. ➡︎ Не будуть продовжені положення статті 100d спецзакону про Україну – буде відновлено стандартні строки розгляду справ, пов’язаних із різними видами карт перебування. ➡︎ Інші зміни стосуються, зокрема, правил фінансування Фонду допомоги, а також новелізації Кримінального кодексу, закону про ІНП та закону про польське громадянство, які безпосередньо не стосуються українських біженців. (Джерело: УД), то з кінця вересня 2025 року втратять чинність ключові положення чинного акта. Це означатиме, зокрема, що перебування громадян України на підставі PESEL UKR, а також віз і карт побиту, продовжених за спецзаконом, більше не буде вважатися легальним; припиниться спрощений механізм працевлаштування; ймовірно буде зупинено фінансування центрів колективного розміщення (OZZ); буде відкликано дозволи на ведення одноосібної господарської діяльності, видані на підставі спецзакону, а також зупиниться соцдопомога 800+, що також виплачувалась на підставі спецзакону.
Громадські організації відреагували на рішення глави держави
Водночас правозахисні центри нагадують, що до 30 вересня 2025 року чинна редакція спецзакону діє в повному обсязі. Українці в Польщі зберігають право на легальне проживання, роботу, медичне обслуговування та освіту. Також діє директива ЄС про тимчасовий захист, яка продовжена до 4 березня 2027 року і поширюється на територію Польщі.
Громадські організації, зокрема фонд Український дім, Centrum Pomocy Prawnej im. Haliny Nieć, а також UNHCR закликають українців не робити поспішних кроків щодо зміни свого статусу, а перед поданням заяв обов’язково консультуватися з юристами.
«Звертаємо вашу увагу, що відхилення поправок не означає, що ви втратили свої права. Вони залишаються чинними – зокрема ваше право на законне перебування, доступ до медичної допомоги, працевлаштування та освіти. Спеціальний закон діятиме у Польщі до 30 вересня 2025 року, а Директива ЄС про тимчасовий захист (яка є основою ваших прав у Польщі) – до 4 березня 2027 року. Законодавство ЄС є безпосередньо чинним і обов’язковим у Польщі, а захист, передбачений згаданою Директивою, залишається дійсним», – йдеться у повідомленні UNHCR.
Посольство України у республіці Польща: «Радимо утриматися від поспішних рішень, зокрема щодо зміни правового статусу в Республіці Польща».
У зв’язку з вето Президента Польщі на зміни до «українського спецзакону» Посольство України у республіці Польща також опублікувало інформацію у якій нагадує, що чинний закон діє до 30 вересня 2025 року, а режим тимчасового захисту, продовжений Рішенням Ради ЄС до 4 березня 2027 року, залишається обов’язковим і на території Польщі.
Посольство закликає українців не ухвалювати поспішних рішень щодо зміни свого правового статусу та радить у кожному випадку консультуватися з юристом, щоб правильно оцінити всі доступні можливості. Повідомляється, що представники дипмісії перебувають у постійному контакті з польською владою і своєчасно інформуватимуть про всі офіційні рішення.
Інші можливості легалізації
Водночас юристи з Товариства правової допомоги / Srowarzyszenia interwencji prawnej нагадують, що для українськіх утікачів від війни існують альтернативні варіанти легалізації перебування. Серед них:
- подання заяви на міжнародний захист (процес тривалий і з невизначеним результатом);
- звернення за довідкою про тимчасовий захист через Управління у справах іноземців (такий вид легалізації має обмежений пакет соціальної підтримки та виключає можливість отримати карту перебування / karta pobytu);
- очікування запуску сайту для спрощеної легалізації перебування (карта CUKR);
- подання заяви на карту перебування на підставі працевлаштування, підприємництва або возз’єднання з членом сім’ї (процедура довга через перевантаженість воєводських управлінь). На практиці вільні місця на особисту подачу документів є в середньому за 2-3 місяці. Можливий варіант – це подати документи поштою.
Більше інформації можна отримати на інформаційній лінії Фонду Український дім: +48 727 805 764, а також на інфолінії для громадян України від Сentrum Pomocy Prawnej im. Haliny Nieć: +48 725 449 374.
Ред.
