Понад 80 польських громадських організацій, що працюють у сфері прав людини, протидії дискримінації та підтримки мігрантів, виступили зі спільним зверненням до прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска. Підписанти відкритого листа закликають уряд до рішучих дій у відповідь на зростання ксенофобії, насильства та мови ворожнечі щодо осіб з досвідом міграції та біженства, зокрема щодо біженців з України.
21 липня представники 88 польських громадських організацій, а також 479 приватних осіб надіслали до польського премʼєра Дональда Туска відкритий лист у звʼязку зі збільшенням у Польщі випадків насильства та дезінформації, що стосуються осіб з досвідом міграції та біженства. Звернення надіслали напередодні роковин трагедії на норвезькому острові Утея, де 22 липня 2011 року Андерс Брейвік застрелив 68 осіб. Ще 8 людей того ж дня загинули внаслідок вибуху бомби в Осло. Свої дії Брейвік пояснив бажанням захистити Норвегію від мусульман і лівих, керуючись ідеєю створення «етнічно чистої Європи».
Авторами листа є мережа Mapuj Pomoc та організація Nasz Rzecznik. Серед підписантів – польські громадські організації, які працюють у сфері прав людини, протидії дискримінації та підтримки мігрантів. Це, зокрема, Міграційний консорціум, фонди Polska Akcja Humanitarna, MSF – Лікарі без кордонів, Polskie Forum Migracyjne, Nigdy Więcej, Ocalenie, Feminoteka та інші. А також ті, які займаються безпосередньо підтримкою українців у Польщі – Фонд «Український дім» у Варшаві, фонд «Україна», Фундація Skovoroda і інші.
У зверненні до польського премʼєра наголошується на зростанні випадків дезінформації, яка зображує мігрантів як загрозу для польського суспільства. Автори апелюють до необхідності відповідального використання мови у публічному дискурсі та вимагають припинення стигматизації біженців, яка, за їх словами, створює небезпечне середовище та може призвести до фізичних нападів.
«Ми рішуче виступаємо проти наративів, що зображають осіб із досвідом міграції та біженства як загрозу, від якої слід захищати польських громадян. Ми спостерігаємо зростання дедалі агресивнішої ксенофобії та дезінформації, спрямованої на створення негативного образу мігрантів і біженців у Польщі. Відбуваються вербальні напади через використання української або російської мов. Українки особливо болісно відчувають наслідки дезінформації, спрямованої проти жінок, наприклад: стереотипи на кшталт «українки приїхали шукати чоловіка» або образливі коментарі на адресу лікарок — громадянок України. У публічному просторі поширюються фейкові наративи про те, що іноземці “відбирають у поляків роботу, житло і соціальні виплати”», – йдеться у відкритому листі.
Його автори наводять офіційні дані, які суперечать неправдивим наративам: 78% громадян України, які перебувають у Польщі, вже працюють або активно шукають роботу. Одночасно зменшується кількість тих, хто користується соціальними пільгами, тоді як внесок біженців у польську економіку зріс – у 2024 році їхній вклад у ВВП становив 2,7%.
Автори листа наголошують, що «фейкові наративи, які поширюються в інтернеті, школах, на робочих місцях, – не лише агресивно формують публічну дискусію, а й становлять форму насильства і можуть призвести до реальних нападів».
Далі у зверненні перераховуються останні події, які є прикладами зростання в країні ксенофобії та расизму: антиіммігрантські «громадянські патрулі» на польсько-німецькому кордоні, «історична» зустріч Парламентської групи Руху захисту кордонів / Ruch Obrony Granic, де з почестями прийняли націоналіста Роберта Бонкевича, засудженого за насильство; дедалі зухваліші антисемітські виступи депутата Гжегожа Брауна.
Серед конкретних пропозицій громадських організацій є:
- створення міжвідомчої групи з протидії дезінформації, спрямованої проти осіб з досвідом міграції та біженства (з участю самих біженців, представників НУО та наукових кіл), яка аналізуватиме ситуацію, готуватиме рекомендації для міністерств і розроблятиме ефективні механізми реагування;
- розробка загальнодержавної освітньої кампанії;
- впровадження антидискримінаційної та антисилової освіти в школах – слід навчати учнів критичного мислення, розпізнавання дезінформації як основи національної безпеки. Ці теми мають стати частиною освітніх стандартів, а не залишатися факультативними заняттями;
- залучення осіб із досвідом міграції та біженства до процесу ухвалення рішень, як повноправних членів суспільства: публічні консультації, дорадчі органи при міністерствах, адвокаційні програми для молоді;
- системне реагування на мову ненависті на рівні уряду.
«Тільки політика, заснована на фактах, взаємоповазі та спільній відповідальності, здатна гарантувати безпеку всім людям у Польщі», — підкреслюють автори відкритого листа.
Повний текст звернення доступний на платформі Mapuj Pomoc.
А.В.