Місцеві вибори в Україні, карантин, локдаун і протести підприємців у Києві. Чим ще запам’ятається для українців кінець 2020 року.
Місцеві вибори в Україні завершилися перемогою локальних еліт
У неділю 22 листопада в Україні відбувся другий тур виборів міських голів у деяких великих містах, який охарактеризувався перемогою чинних мерів. У Львові Андрій Садовий опинився попереду представника «Європейської солідарності» Олега Синютки та вчетверте став мером міста. У Дніпрі вже вдруге поспіль переміг чинний міський голова Борис Філатов, який у другому турі подолав лідера місцевої політичної сили «Сила громад» Загіда Краснова.
Мером Ужгорода також удруге став чинний голова міста, самовисуванець Богдан Андріїв, який у другому турі переміг кандидата від партії «Слуга народу» Віктора Щадея. У Черкасах чинний мер Анатолій Бондаренко від партії «За майбутнє» зберіг свою посаду, перемагаючи Віктора Євпака від партії «Голос». А в Кривому Розі – рідному місті президента Володимира Зеленського – виграв висуванець партії «Опозиційна платформа – За життя» Костянтин Павлов, який переміг представника партії «Слуга народу» Дмитра Шевчика.
Нові вибори чекають однак мешканців Харкова, оскільки чинний міський голова Геннадій Кернес помер 17 грудня під час лікування від коронавірусу в Німеччині. Нагадаємо, що 25 жовтня він утретє впевнено виграв місцеві вибори в цьому місті.
Українці четвертий рік поспіль отримують найбільше посвідок на проживання в ЄС
У 2019 році перші посвідки на проживання в країнах ЄС отримали 757 тисяч українців, що робить їх найбільшою групою серед усіх одержувачів. Про це 27 листопада повідомила «Європейська правда», посилаючись на дані «Євростату». Майже чотири з п’яти дозволів громадянам України видала Польща, а основною підставою для цього було працевлаштування (87%).
Варто зазначити, що у 2018 році українцям видали 527 тисяч посвідок на проживання в країнах ЄС, з яких майже 78,5% – Польща, 5,1% – Чехія, 4,1% – Угорщина. У 2017 та 2016 роках громадяни України теж лідирували за кількістю нових дозволів на проживання у ЄС.
Протести підприємців у Києві
У Києві в листопаді та грудні відбулися протести підприємців, які виступали за відтермінування обов’язкового використання касових апаратів для фізичних осіб – підприємців (ФОП). Акції проходили в центральній частині Києва, зокрема біля Верховної Ради та на Майдані Незалежності. Як наслідок, Верховна Рада підтримала президентський законопроект щодо відтермінування впровадження касових апаратів до 1 січня 2022 року, а Володимир Зеленський підписав цей закон.
Однак 15 грудня представники руху «SaveФОП» намагалися встановити в центрі Києва військові намети, протестуючи проти заборони підприємницької діяльності під час січневого загострення карантинних обмежень, на що поліція відповіла силою. У штовханині постраждали близько 40 правоохоронців та підприємці. А 22 грудня протестувальники прийшли до палацу «Україна», де відбувався концерт «95 Кварталу», проте будівлю оточили декілька сотень воїнів Національної гвардії.
Карантин вихідного дня «спрацював», але буде новий «локдаун»
Міністр охорони здоров’я Максим Степанов оголосив, що карантин вихідного дня, який діяв в Україні в другій половині листопада, дав результат. Незважаючи на це, уряд запроваджує посилений карантин з 8 по 24 січня 2021 року. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, медична система України наразі витримує навантаження, а посилення обмежень у січні 2021 року необхідне, аби «розірвати ланцюг захворюваності, який може виникнути після свят». Під час січневого «локдауна», будуть заборонені: відвідування навчальних закладів, робота кав’ярень, барів та ресторанів (крім доставки й замовлень навинос), робота торговельно-розважальних центрів, розважальних закладів, салонів краси, фітнес-залів, басейнів, кінотеатрів, а також торгівля непродовольчими товарами.
Станом на 30 грудня 2020 року в Україні коронавірусом заразилися 1 045 348 осіб, з яких 698 190 людей уже вилікувались, а 18 324 – померли. Міністр охорони здоров’я заявив, що Україна отримає вакцину від коронавірусу в кінці першого – на початку другого кварталу 2021 року.
Президент України – одночасно і «політик року», і «розчарування року»
Володимир Зеленський став для 42% українців «Розчаруванням 2020 року», проте при цьому зберіг титул «Політика року» (20%). Про це свідчить опитування Центру Разумкова. 10% громадян розчаруванням року вважають Петра Порошенка, по 2% – Віктора Медведчука, Дениса Шмигаля, Юлію Тимошенко, Олега Ляшка та Олексія Гончарука, а 1% – Святослава Вакарчука.
Натомість друге місце в рейтингу «Політик року» здобув також Петро Порошенко (10%), а за ним розташувалися: 5% – Юрій Бойко, 4% – Віктор Медведчук, 3% – Дмитро Разумков, 3% – Юлія Тимошенко, 2% – Віталій Кличко, 2% – Володимир Гройсман, 1% – Ігор Смешко, 1% – Анатолій Шарій.
Нові міністри в уряді
Верховна Рада 17–21 грудня призначила Сергія Шкарлета міністром освіти й науки України. Голосування відбулося попри протести опозиції, яка закидає новопризначенцю плагіат у його наукових роботах та співпрацю з «Партією регіонів». Міністром аграрної політики та продовольства України парламент призначив Романа Лещенка, міністром у справах ветеранів – Юлію Лапутіну, а першим заступником міністра енергетики (тимчасово виконує обов’язки міністра) – Юрія Вітренка.
Опрацював Анатолій Зимнін на підставі матеріалів «Української правди», «Дзеркала тижня», BBC та «Укрінформу».