30 вересня під Варшавою польська поліція затримала українського громадянина Володимира Журавльова. Його розшукують німецькі слідчі за підозрою в участі у вибухах газопроводів Nord Stream («Північний потік-1» і «Північний потік-2») у 2022 році.
За даними слідства, Журавльов є одним із чотирьох водолазів, які у вересні 2022 року заклали вибухівку на газопроводах на дні Балтійського моря. У Німеччині йому загрожує до 15 років позбавлення волі за диверсію, підрив і знищення споруди. Давати пояснення підозрюваний відмовляється.
1 жовтня Окружний суд Варшави ухвалив рішення про тимчасове взяття українця під варту на сім днів. Протягом цього часу польська прокуратура має отримати перекладені документи для розгляду питання про екстрадицію до Німеччини. Суд може продовжити арешт.
Хто такий Володимир Журавльов
Адвокат українця, Микола Катеринчук, розповів «Суспільному», що знає Журавльова ще з 2023 року і безплатно консультував його з юридичних питань. За його словами, Журавльов – цивільний, висококласний дайвер і власник компанії Family Diving, яка організовує підводне фільмування для кіно.
Польський адвокат Тимотеуш Папроцький, який представляє інтереси Журавльова з 2024 року, уточнив, що чоловік переїхав до Польщі з родиною на початку 2022 року, мав дозволи на проживання та роботу, жив у Прушкові біля Варшави й володів компанією з монтажу вентиляційних і кондиціонерних систем.
Як відбулося затримання
За інформацією RMF FM, Володимир Журавльов близько трьох років жив у Польщі й повернувся туди після короткого перебування в Україні. Його затримали, коли він вирішив придбати нерухомість: під час перевірки документів чиновники виявили, що він перебуває в розшуку за європейським ордером, виданим німецьким судом у Карлсруе ще 5 червня 2024 року.
Польський адвокат Журавльова зазначає, що його клієнт не переховувався й більшу частину року перебував удома, що підтверджується документами. Він також наголошує, що в ордері були помилки в написанні імені та прізвища українця.
3 жовтня Папроцький повідомив «Суспільному», що подав скаргу на рішення суду про арешт, попри те що апеляцію, ймовірно, не розглянуть до завершення тижневого строку. Він наголосив, що це має «символічне значення в контексті рішучості» Журавльова. Захист проситиме суд замінити арешт на майнову поруку або інший неізоляційний запобіжний захід.
Папроцький наголошує, що його клієнт не визнає провини і не дав згоди на екстрадицію. Він залишається у слідчому ізоляторі у Варшаві до подальшого рішення суду.
Що інкримінують українцеві
Німецькі слідчі вважають, що Журавльов як кваліфікований водолаз належав до групи осіб, які у вересні 2022 року з яхти, що вийшла з німецького Ростока, здійснили занурення біля острова Борнгольм і заклали вибухові пристрої на газопроводах «Північний потік-1» і «Північний потік-2». Суд у Карлсруе кваліфікував це як ворожий конституційний саботаж, умисне спричинення вибуху та знищення споруди.
За даними німецького слідства, група із семи осіб – четверо водолазів, шкіпер, сапер і керівник – діяла з яхти «Андромеда», орендованої за підробленими документами.
Німецькі медіа повідомляють, що слідчі встановили всіх шістьох підозрюваних у диверсіях на газопроводах «Північний потік» – усі вони нібито є громадянами України, на яких видано ордери на арешт.
Як пише Oko.Press розгляд Європейського ордера на арешт від Німеччини ще не відбувся – польський суд має 100 днів на рішення. Вердикт, швидше за все, ухвалюватиме суддя Даріуш Лубовський, який спеціалізується на міжнародних кримінальних справах і вже відмовляв у виконанні ENA для громадян інших країн у минулому.
У ніч на 21 серпня в Італії у цій справі уже затримали українця Сергія Кузнєцова, якого вважають можливим «координатором» операції. Суд в Італії ухвалив рішення екстрадувати його до Німеччини, однак Кузнєцов має намір подати апеляцію.
Сємоняк: передача підозрюваного потребує часу
Передача Німеччині громадянина України Володимира Ж., підозрюваного в підриві газопроводів Nord Stream, не може відбутися поспіхом – наголосив міністр-координатор польських спецслужб Томаш Сємоняк. За його словами, справа є «надзвичайно серйозною» і вимагає максимально ретельного розслідування без політичного чи медійного тиску.
«Це рішення суду, а також питання оцінки ситуації прокуратурою. Я вважаю, що тут немає абсолютно ніяких підстав для будь-яких поспішних дій. Справа надзвичайно серйозна, і я вірю, що наша прокуратура і суд розслідують її без жодного поспіху», – сказав Сємоняк.
Він підкреслив, що польський суд повинен мати «абсолютну впевненість» в ухваленому рішенні. «Ми – правова держава. Німці мають право видати європейський ордер на арешт, але саме польський суд оцінить ситуацію, і я вірю в мудрість суддів», – додав міністр.
Сікорський і Nord Stream
Паралельно із заявами Томаша Сємоняка у Польщі пожвавилася дискусія навколо позиції міністра закордонних справ Радослава Сікорського. Як повідомляла Rzeczpospolita з посиланням на поінформовані джерела, Сікорський неофіційно заявляв, що був би готовий надати Володимиру Ж. притулок у Польщі – і навіть нагородити його орденом.
Ще у 2000-х, бувши міністром оборони, Сікорський порівнював російсько-німецький газопровід із пактом Молотова–Ріббентропа. А у 2022 році, коли вибухи тільки сталися, тодішній євродепутат Сікорський опублікував у соцмережах фото місця інциденту з підписом «Thank you, USA» – пізніше цей твіт було видалено після критики, зокрема з боку Держдепартаменту США.
У березні 2024 року, вже як глава МЗС, Сікорський у коментарі для Rzeczpospolita уникав прямої відповіді на запитання, кого саме він підозрює у підриві газогону: «Якщо вірити пресі, зробив це той, хто мав у цьому інтерес. А американська сторона, здається, знала наперед і не запобігла вибуху. Було за що дякувати», – сказав він, додаючи, що його негативне ставлення до Nord Stream відоме давно.
Мітинг та петиція
Ситуація викликає широкий суспільний резонанс. Активісти у Варшаві анонсували 6 жовтня о 10:30 мітинг проти екстрадиції до Німеччини Володимира Журавського.
Організатори закликають долучитися всіх, хто не погоджується з передачею чоловіка німецькій стороні. У заяві йдеться, що Журавському загрожує до 15 років ув’язнення, хоча він багато років живе й працює в Польщі, має сім’ю та сплачує податки.
Мітингарі хочуть висловити солідарність і протест проти «небезпечного прецеденту – покарання людей у ЄС за нібито дії проти російської інфраструктури, яка належить компанії, що фінансує війну проти України».
Окрім участі в акції, організатори закликають підписати петицію на підтримку Володимира Журавського.
Контекст: підрив «Північних потоків»
«Північний потік» / Nord Stream – це система морських газопроводів, прокладена дном Балтійського моря, яка з’єднує Росію з Німеччиною. Як детальніше пише про це Oko.Press, «Північний потік» був інструментом російського шантажу України, Польщі та Білорусі, обходячи їх і даючи Німеччині роль хаба для російського газу. Газопроводи мали послабити проєвропейські та проатлантичні країни та зміцнити тиск Росії, особливо на Україну.
26 вересня 2022 року сейсмологічні станції Швеції та Данії зафіксували потужні підводні вибухи на маршрутах «Північного потоку-1» і «Північного потоку-2». Три з чотирьох ниток газопроводів були підірвані. На той момент газ ними не транспортувався: «Північний потік» зупинили незадовго до вибухів, а «Північний потік-2» так і не запустили через початок повномасштабної війни Росії проти України.
У Німеччині заявили про диверсію, а ЄС і НАТО назвали подію «умисним актом саботажу». Польща та Україна звинуватили у вибухах Росію.
Розслідування проводили Швеція, Німеччина та Данія. У спільному листі до Ради Безпеки ООН улітку 2023 року посольства цих країн повідомили, що слідчі знайшли сліди вибухівки на яхті, яка, ймовірно, використовувалася для диверсії.
За однією з версій, вибухи могли бути здійснені групою громадян України, які орендували 15-метрову вітрильну яхту «Андромеда» через польську компанію. The Washington Post писала, що атаку міг координувати колишній український розвідник Роман Червінський, який це заперечив. Медіа повідомляли, що підозрювані пересувалися територією Польщі за справжніми українськими паспортами з вигаданими іменами.
Остаточних доказів причетності української держави до диверсії слідчі Німеччини не мають. Українська влада категорично відкидає свою участь у підриві. У березні 2023 року Володимир Зеленський у коментарі для Суспільного підтвердив, що Україна не причетна до вибухів на газопроводах, і зазначив, що такі повідомлення можуть поширюватися з метою сповільнити міжнародну допомогу Україні.
Існує також версія про можливу російську участь. За чотири дні до вибухів поблизу місця аварії спостерігали російське судно-носій «СС-750» із обладнанням для глибоководних робіт. Цю інформацію підтвердив шведський прокурор Матс Юнгквіст.
Ред.
Джерела: Суспільне, DW, Rzeczpospolita, PAP