У 1947 році з південних та центрально-східних територій Польщі влада примусово виселяла населення українського походження. Внаслідок так званої операції «Вісла» з цих територій вивезено понад 140 тисяч представників корінного населення – українців, бойків, лемків, долинян. Постраждали також і поляки.
Близько 400 тисяч злотих фінансової компенсації за втрати, понесені внаслідок операції «Вісла», отримав поляк, 85-річний мешканець Бещад. Це перший такий вирок в історії.
Величезну суму компенсації юрист, який вів справу, порівнює із виграшем у лотерею, тому заради безпеки дані клієнта не оприлюднюють. Про деталі процесу адвокат Лукаш Куровський розповів в інтерв’ю «Газеті Виборчій».
У 1947 році, коли в села приходило військо виселяти українців, на збори давали декілька годин. Дозволяли забрати те, що влізло на підводу. Л. Куровський розповідає, що зазвичай про національність ніхто не запитував, відтак із сіл, де переважна більшість населення були українцями, примусово виселяли всіх, навіть поляків. «Багато років по тому, коли клієнт розповідав про справу в суді, в його очах бриніли сльози», – говорить адвокат.
За 10 років після проведення операції «Вісла» рішенням Повітової ради 1957 року залишені села було експропрійовано.
За словами адвоката, саме на причинно-наслідковому зв’язку між вчиненою шкодою та виною держави зосереджувалась увага під час процесу. «Ми наголосили, зокрема за допомогою свідчень очевидців, що це була вина держави. Насильно примусили залишити домівку, десять років потому прийшли на ці землі й постановили, що село є безлюдним, і на підставі цього прийняли рішення про експроріацію», – розповідає адвокат.
Коли держава когось спочатку виганяє, «очищує» нерухомість, а згодом кілька років потому, з’являється урядовець і стверджує, що ці території є пустими, а отже їх можна конфіскувати, – зв’язок між діями держави та нанесеною шкодою очевидний. Саме таке рішення й прийняв суд.
Судовий процес у справі відшкодування тривав аж 15 років. Адвокат зізнається, що взявся за справу, коли ще був адвокатським аплікантом: «Більш досвідчений юрист одразу міг оцінити можливі труднощі, пояснити клієнтові, що справа буде складною й триватиме багато років. Можливо, навіть відіслати цю людину додому, а заяву замкнути в шафі й забути про неї».
Водночас, ця справа не була прецедентом, та подібні судові процеси ніколи досі не завершувались успіхом. Куровський розповів, що вироки у подібних справах ухвалилися вже після того, як у справі почалися слухання. В іншому випадку, сумнівів у тому, чи розпочинати боротьбу за відшкодування, було набагато більше. Знаючи про велику ймовірність програшу, навряд чи адвокат і клієнт вирішили б ризикувати, передусім тому що судовий процес пов’язаний із величезними фінансовими витратами.
Попри те, що рішення про експропріацію сіл у 50-х роках визнавали незаконними, у цивільних справах про відшкодування досі жодного разу не вдалося виграти. Ухвалений вирок може стати причиною хвилі справ про компенсацію не лише від осіб, які безпосередньо постраждали внаслідок операції «Вісла», а також від їхніх спадкоємців.