На початку березня Управління верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) оприлюднило результати дослідження впливу українських біженців на економіку Польщі. Звіт було підготовлено міжнародною компанією Deloitte на замовлення ООН. Дослідження показало, що протягом останніх двох років українські втікачі від війни зробили значний внесок у польську економіку, а їх частка у ВВП Польщі у 2023 році склала 0,7-1,1%. Станом на серпень 2023 року понад 80% українських біженців вже мали достатній самостійний дохід, щоб утримувати в Польщі себе та інших членів родини, які не в змозі працювати. Автори звіту відзначають, що цьому сприяло, зокрема, рішення польського уряду, яке спростило доступ до ринку праці українцям.
Як показують результати дослідження «Аналіз впливу біженців з України на економіку Польщі», проведеного міжнародною консалтинговою компанією Deloitte на замовлення Управління верховного комісара ООН у справах біженців, українські біженці протягом останніх двох років мали значний позитивний вплив на ріст польської економіки.
«Польща з розпростертими обіймами прийняла українських біженців, які тікали від війни та жорстокості, продемонструвавши безпрецедентну солідарність. Але це нове дослідження показує, що підтримка біженців також була корисною для бізнесу та польської економіки, оскільки українці отримали можливість працювати та брати участь у торгівлі. Попри те, що більшість біженців хочуть повернутися в Україну, їхня економічна інтеграція в країні, що приймає, сприяє більш підготовленому поверненню та дозволить біженцям створити та захистити свої активи та зміцнити свою самозабезпеченість», – сказав Кевін Дж. Аллен, представник УВКБ ООН у Польщі під час презентації звіту.
Звіт складається з чотирьох частин, де аналізуються структура українського населення у Польщі, особливо та його частина, яка прибула до країни у звʼязку з повномасштабною російською агресією; становище українських біженців на польському ринку праці; вимірюваний вплив на економіку; та інші невимірювані позитивні ефекти перебування українських біженців у Польщі.
Українські біженці в Польщі
Як йдеться у звіті, станом на жовтень 2023 року, у Польщі знаходиться близько 957 тисяч українських втікачів від війни (на яких поширюється дія спецзакону про допомогу громадянам України, і які мають активний номер PESEL UKR).
Більшість біженців з України, які зараз проживають у Польщі, – це жінки та діти, половина біженців – працездатного віку. Джерелом про дані про українських біженців є активна база даних PESEL. Згідно з базою даних PESEL, станом на 10 жовтня 2023 року 63,7% українських втікачів від війни становили жінки та 36,3% – чоловіки. База даних також включає вік власників PESEL UKR, який свідчить про те, що понад половина з них (56%) є працездатного віку (18-64), що становить понад 536 тисяч осіб. Якщо точніше, то жінки молодше 18 років становлять 19% від загальної кількості біженців, жінки у віці 18-64 роки становлять близько 41%, а жінки віком 65 років і старші становлять близько 3% населення. Прибулі чоловіки переважно молоді: хлопці молодші 18 років становлять близько 20% усіх біженців, чоловіки у віці 18-64 років складають 15%, а чоловіки старше 64 років становлять лише 1%.
Багато біженців з України у Польщі мають серед членів родини людей з особливими потребами або інших осіб на утриманні (дітей, пенсіонерів). Згідно з оцінюванням потреб українських біженців у Польщі (The Multi-Sector Needs Assessment Poland 2023 / MSNA Poland 2023), проведеним УВКБ ООН у листопаді 2023 року, майже половина родин біженців має у складі людину з хронічною хворобою, тоді як майже у 10% родин є особи з інвалідністю. Понад третина домогосподарств складається з одинокої матері/батька та дитини, ще понад 20% родин мають у складі людей похилого віку. Сімʼї, що складаються виключно з пенсіонерів становлять 10% від загальної кількості українських втікачів від війни.
Становище українських біженців на польському ринку праці
Згідно зі звітом «Аналіз впливу біженців з України на економіку Польщі», українські втікачі від війни добре вписались у польський ринок праці. Цьому сприяло декілька факторів. По-перше, ринок праці у Польщі потребує більше працівників, оскільки внутрішнє населення стрімко старіє, а економіка зростає. По-друге, українцям допомогли адаптуватись у Польщі високий рівень освіти, культурна близькість і попередні зв’язки з країною. По-третє, Польща ухвалила важливе стратегічне політичне рішення, спростивши доступ для біженців до ринку праці та підтримуючи їхню професійну активізацію (тут йдеться, зокрема, про спрощену процедуру прийому на роботу, запроваджену спецзаконом про допомогу громадянам України з березня 2022 року).
Як показують дані з Управління соціального страхування Польщі (ZUS), використані у звіті, кількість працівників з українським громадянством з початку повномасштабної війни в Україні зросла в усіх галузях економіки. Винятком стало лише транспортування та зберігання. У період з кінця 2021 року до третього кварталу 2023 року кількість українців зросла у таких галузях: обробна промисловість – на 34 тисячі, надання послуг проживання та харчування та гуртова і роздрібна торгівля, ремонт автомобілів і мотоциклів – на 18 тисяч у кожній з галузей, охорона здоровʼя та соціальні послуги – на 12 тисяч, адміністративна діяльність – на 8 тисяч, освіта та інформація та звʼязок – на 7 тисяч у кожній галузі. Однак, як підкреслюють у звіті, через брак інформації важко сказати, яка частина цих змін повʼязана з прибуттям до Польщі біженців з України.
Щодо територіального розміщення українських втікачів від війни, то більшість з них знайшли житло та роботу у містах. Дані з бази PESEL UKR та з дослідження MSNA Poland 2023 свідчать, що 30-35% усіх біженців в Україні проживають у 12 найбільших містах Польщі. Це повʼязано з тим, що в цих містах загалом нижчий рівень безробіття.
Одним з чинників, який на думку авторів звіту, сприяє кращому працевлаштуванню українських біженців у Польщі, є високий рівень їхньої освіти. За даними Національного банку Польщі у 2022 році 48% прибулих у звʼязку з війною українців мали вищу освіту. Дані УВКБ ООН з 2023 року натомість говорять, що біженці з вищою освітою складають 56% від загальної кількості.
Згідно з висновками авторів звіту, наразі у Польщі працює від 225 до 350 тисяч українських втікачів від війни. Нижня межа – це число осіб, що мають соціальне страхування в ZUS з огляду на роботу, тоді як вища межа – це підрахунок на основі соцопитувань та даних щодо працездатних осіб з PESEL UKR (він враховує також людей, які не мають страхування).
Загалом, більшість українських біженців у Польщі, хоч і з труднощами, однак можуть забезпечити себе та свої родини самостійно. Згідно з даними станом на кінець 2023 року 80% українських втікачів від війни жили коштом роботи (постійної або тимчасової у Польщі, віддаленої в Україні). Тільки 7% біженців живуть на кошти, які отримують від польського уряду (йдеться про соціальні програми типу 800+, пільги та допомога для осіб з інвалідністю тощо). Ще така ж сама кількість біженців живуть за кошти друзів/родичів, 5% – на соціальну допомогу від українського уряду, включно з пенсіями.
Вплив українських біженців на економіку Польщі
Дані звіту говорять, що біженці з України як працівники, підприємці, споживачі та платники податків мають загалом позитивний вплив на економіку Польщі, який у довгостроковій перспективі тільки зростатиме. Згідно з дослідженнями, наявність на польському ринку праці українських біженців не вплинула (ані негативно, ані позитивно) на заробітки, зайнятість і рівень безробіття поляків або інших іммігрантів. Винятком є лише незначний позитивний вплив на рівень заробітної плати для місцевих жінок. Як зазначають у звіті збільшення робочої сили призводить до збільшення особистих доходів і зростання приватного споживання, що призводить до збільшення податкових надходжень.
Дослідження показали, що кумулятивний внесок біженців з України у ВВП Польщі у 2023 році склав 0,7-1,1%. У довгостроковій перспективі цей ефект зросте до 0,9-1,35%, коли економіка повністю адаптується. Було підраховано також прямі та непрямі надходження до державного бюджету Польщі коштом біженців з України. Ці надходження склали 0,8-1,0% у 2022 році, 1,3-1,6% у 2023 році. У грошовому вираженні це становить 10,1-13,7 мільярда злотих у 2022 році та 14,7-19,9 мільярда злотих у 2023 році.
За даними які оприлюднив польський уряд, Польща витратила на державну підтримку біженців з України у 15-20 мільярдів злотих у 2022 році та близько 5 мільярдів у 2023 році. Хоча ці дані не точні, та не остаточні, однак ця сума вже була компенсована біженцями коштом податків, які вони сплачують у Польщі – 12,3-15,2 мільярда злотих у 2022 році та 18,2-22,5 мільярда злотих у 2023 році.
У висновку звіту автори також зазначають, що присутність українських біженців на польському ринку праці та їхня залученість до економіки мають також інший позитивний ефект, який важко виміряти та відобразити у числах. Йдеться, наприклад, про залучення нових працівників з іншими навичками, що сприяє підвищенню спеціалізації та продуктивності усіх працівників.
З повним звітом можна ознайомитись за посиланням.
Підготувала Анастасія Верховецька