У Польщі відбулись парламентські вибори. Після опрацювання 99, 49 відсотків голосів, відомо, що більшість здобуває правляча партія “Закон і справедливість”, а до Сейму взагальному проходить п’ять партій.
У виборах до Сейму перемогає правляча партія “Закон і справедливість” із результатом 43,76 відсотків. “Громадянська коаліція” здобула 27,24 відсотки, “Левиця” — 12,52 відсотків. До Сейму входять також Польська селянська партія/Kukiz’15 із результатом 8,58 відсотків та “Конфедерація” — 6,79 відсотків.
Неуспіх українських кандидатів
Найбільше шансів серед українських кандидатів потрапити до парламенту мав представник української меншини Мирон Сич, котрий ішов останнім номером в ельблонзькому списку “Громадянської коаліції”. Він здобув понад 4 тисячі голосів, але такий результат не виявився достатнім, аби пройти до парламенту.
Мирослава Керик і Ксенія Довгань-Доманська, які також кандидували за списками “Громадянської коаліції” здобули прихильність приблизно по півтисячі виборців. Українці у списках “Лівиці” Олеся Івченко і Максим Капланський отримали прихильність приблизно трьох сотень виборців.
Із такими результатами українські кандидати до парламенту не проходять.
Результати виборів і Україна
У огляді для “Нашого слова” журналіст Ігор Ісаєв зазначає, що до парламенту входить кільканадцять радикальних націоналістів, зокрема зі списку правлячої партії, у той час, коли “проукраїнське” крило зменшується. Зокрема, пише Ісаєв, за списками правлячої партії проходить Томаш Жимковський, що кілька років тому з парламентської трибуни говорив, ніби під час церковної процесії в Перемишлі “бандерівці” напали на “польського громадянина”, здобув понад 20 тисяч голосів і впевнено пройшов до парламенту. Виборці правлячої партії високо оцінили люблинського воєводу Пшемислава Чарнека, котрий ініціював нагонку на Григорія Купріяновича (87 тисяч голосів, один з десятка лідерів популярності в списку ПіС), а також Маріуша Блащака, який не дав згди на приїзд до Польщі у 2016 року українського гурту “OtVinta” – Блащак зібрав понад 130 тисяч голосів.
Окрім цього, відомо, що до парламенту проходять блок ультраправих партій “Конфедерація” риторика яких є відверто антиукраїнською, антиєвропейською та проросійською. Блок утвореного навколо партії скандального євродепутата Януша Корвіна-Мікке (внесеного Україною у чорний список за неодноразове відвідування анексованого Криму).
У парламент також проходять і частина депутатів Kukiz’15. Відомо, що під час роботи минулого скликання саме її представник, зокрема, ініціював норми законодавства щодо “криміналізації згадок про УПА”.
На вибори 2019 року Kukiz пішли у блоці із Польською селянською партією. Європейська правда згадує, що Польська селянська партію важко назвати дружньою до України, а за останні місяці вона також суттєво радикалізувала свої заяви: за тиждень до виборів лідер партії Владислав Косяняк-Камиш заявив про необхідність повернення польської агропродукції на російський ринок — заради чого варто зняти із РФ економічні санкції, залишивши лише політичні.
“З листопада в Сеймі варто очікувати на появу різних законодавчих ініціатив та депутатських запитів цього угруповання на кшталт обмеження експорту з України чи обмежень для руху трудових мігрантів і тд.,” – підсумовує результати виборів кореспондент Укрінформу у Польщі Юрій Банахевич.
Невтішнимии є прогнози політичної оглядачки з Варшави, членкині фонду “Наш вибір” Ольги Попович: “Історична політика – одна з ключових тем діючої польської влади у відносинах з Україною. Попередні результати виборів показують, що на цьому тлі змін не буде, ПіС матимуть парламентську більшість, отже, продовжать свою політику”. Попович прогнозує, що Україні слід очікувати нових термінів у т.зв. українських статтях закону про ІПН: “Статті ніхто не скасував, а над термінами працюють. Останні заяви з Польщі свідчать, що від України явно очікують односторонніх поступок, а розуміння своїх перегинів у відносинах з Україною на історичну тематику практично на нулі.”
gazeta.pl/onet.pl/НС/ЄП/portel.pl/twitter.com/facebook.com