Вийти з абсурду: мігранти як шанс перезавантажити польсько-українські взаємини – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Вийти з абсурду: мігранти як шанс перезавантажити польсько-українські взаємини

16 Жовтня 2017
Вийти з абсурду: мігранти як шанс перезавантажити польсько-українські взаємини

«Стратегічним маразмом» та «стратегічним абсурдом» назвали останній період відносин між Україною й Польщею експерти Групи польсько-українського діалогу. Цю платформу утворили на початку цього року, до її складу ввійшли відомі політики, експерти й лідери громадської думки з обох держав. У вересні група презентувала рапорт «Пріоритетне партнерство: спільне бачення польсько-українських взаємин», у якому приділено чимало уваги українським мігрантам у Польщі.

У Варшаві 4 вересня рапорт представили керівники групи з польської та української сторін – Катажина Пелчинська-Наленч з польського Фонду Баторія та Дмитро Шульга з українського Фонду «Відродження». Автори рапорту – а це 19 експертів з Польщі й України – аналізують останню фазу польсько-українських взаємин, після початку війни в Україні і після приходу до влади в Польщі партії «Право і справедливість».

Як наголосила К. Пелчинська-Наленч, група написала спільний текст, а не паралельні тексти, як це нерідко буває у випадку польсько-українських платформ. Вона зазначила, що Польщі у відносинах із Києвом час відмовитися від «повчальної інтонації». Водночас український експерт Дмитро Шульга наголосив, що з польського боку відчуваються певні межі підтримки України. Якщо в газовій сфері, – сказав він, – Варшава добре підтримує Київ, то цього не можна сказати про співробітництво у нафтовій чи електроенергетичній царинах.

Загалом у рапорті простежується невтішна картина сьогодення взаємин Києва й Варшави. Як зазначають автори документа, «Польща і Україна потрапили в найскладніший період відносин за останні 25 років, вперше за чверть століття наші держави не відчувають довгострокових пріоритетів, натомість панує ідейна порожнеча».

На думку експертів, є три причини такого стану: це внутрішня ситуація в Польщі, внутрішня ситуація в Україні та міжнародна політика. Євросоюз в середньостроковій перспективі навряд чи розширюватиметься на Схід – а вступ України до ЄС був важливим фактором зовнішньої політики Польщі. Водночас Варшава втратила свою позицію в очах Брюсселя та й загалом в міжнародній політиці. Через це зникли цілі, які багато років були мотором двосторонніх взаємин.

Проте, як читаємо в рапорті, на тлі кризи відносин на центральному рівні взаємини розвинулися між суспільствами Польщі й України. Головний фактор – це величезна міграція громадян України до Польщі. «Сьогодні Україна і Польща так само важливі одна для одної, як і 25 років тому», – читаємо в документі. – «Проте з’явилися нові явища, в обох країнах посилилися націоналістичні настрої, загострилася дискусія про спільну історію».

Тому експерти радять політикам інституціоналізацію кожної з площин польсько-українських взаємин – як-от історичний форум діалогу, співпрацю на міжнародній арені чи в оборонній сфері.

Окремо важливими питаннями експерти виділяють українську міграцію в Польщі та ситуацію на польсько-українському кордоні. Українські мігранти стали «видимою меншиною в досі моноетнічній Польщі» – це величезний виклик для польського суспільства. Урядам обох країн радять звернути особливу увагу на нову ситуацію, щоб запобігти нападам на українських працівників у Польщі, які в останні місяці почастішали. «Варто звернути увагу на культурні та освітні потреби українців, що проживають у Польщі, потрібна також кампанія у ЗМІ, що представлятиме позитивний внесок українців у розвиток польської економіки, щоб пояснити польському суспільству причини запрошення такої великої кількості громадян України до Польщі», – читаємо в документі.

Експерти вказують і на симпатії та антипатії щодо представників обох народів, «причиною яких також часто є відсутність знань». Водночас «процес переїзду через кордон відіграє важливу роль у створенні іміджу сусідньої країни», – зазначають автори дослідження. І тут польсько-український кордон є камінчиком у мішок з негативними стереотипами. У дослідженні читаємо, що наземні прикордонні переходи між обома державами фактично приватизовані громадянами, які живуть з малої торгівлі. Водночас, через катастрофічну ситуацію на кордонах, інші групи людей – студенти, чимало представників бізнесу, туристи тощо – нерідко відмовляються від поїздки. Це, на думку експертів, гальмує розширення бізнес-зв’язків між обома країнами чи розвиток прикордонних територій.

Підсумовуючи – експерти вбачають вихід із патової ситуації у взаєминах Польщі й України в розвитку «малих справ», головними з яких мають стати інвестиції в українських мігрантів у Польщі та прикордонну інфраструктуру між обома державами. Те, що взаємини Києва й Варшави раніше концентрувалися навколо «великої геополітики» та красивих символів, – стало неактуальним і врешті-решт призвело до кризи взаємин. Разом із цим у відносинах двох сусідів зросла вага суспільних питань, частиною яких є мігранти.

Попри рекомендації експертів, які радять інвестувати в мігрантів задля розвитку польсько-української приязні, ваги цього аспекту ще не усвідомлюють політики в Києві й Варшаві. Можливо, тому в дискусії над рапортом без відповіді залишилася репліка Анни Домбровської, громадської діячки з люблінської організації «Homo Faber»: вона заявила, що польської політики інтеграції мігрантів немає – її досі, замість уряду, творили неурядові організації; проте цього року всі європейські кошти на проекти інтеграції мігрантів для громадських організацій заморожені. «Я не думаю, що інтеграція мігрантів для уряду стане пріоритетом», – наголосила активістка, яка багато років займалася допомогою для громадян України.

Ігор ІСАЄВ,
головний редактор Мультимедійного порталу українців Польщі «PROstir.pl»

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись