Пафосний проїзд українсько-грузинського політика Михеїла Саакашвілі через Польщу в Україну завершено. Польща, хоча й була для нього лише «транзитною зоною», надала майданчик спілкування з українськими мігрантами – це епізод, який був затьмарений іншими вчинками політика, без сумніву непоганого шоумена. Однак те, як Саакашвілі розмовляв з мігрантами, – це універсальна схема, яку українські політики не вперше використовують. Пропоную до неї придивитися.
У популярній стрічці «День радіо» група журналістів їде в провінційне місто, щоб проштовхнути на виборах потрібного керівництву радіостанції кандидата. Редактори вигадують плакат новоспеченого політика: один говорить, що добре було б почати його словами «Я дам вам…». «Що?» – питає інший. «Ну чого в них немає?» – «Та в них немає нічого!». «Тоді пиши: „Я дам вам усе!”».
До такої схеми зазвичай зводиться передвиборча агітація в Україні. Не була винятком зустріч, як анонсовано, українських мігрантів із М. Саакашвілі у Варшаві 6 серпня. Політик ввів в універсальну схему «Я дам вам усе!» свою поправку, і її мотто зазвучало: «Усе у вас забрав Порошенко. Я вам усе поверну!».
– Цей паспорт – це не іграшка українських олігархів, які можуть його забрати або скасувати, – Саакашвілі жестикулював українським біометричним паспортом. – Зараз Порошенко доручив уважно вивчити всі імена мігрантів, які отримали іноземне громадянство…
– О-о-о!!! – у натовпі почулися зойки.
– Так, бо тепер він хоче розпочати процес скасування українського громадянства всім, хто отримує іноземне громадянство, – Саакашвілі продовжував розігрівати публіку. – Чому? Щоб вони не голосували, бо перед виборами Порошенко добре знає, що більшість мігрантів не підтримує український уряд, бо їм не подобається ситуація на своїй батьківщині.
Проте вже 10 вересня, коли Саакашвілі вирушив із Варшави в Україну (до останнього моменту не було відомо, як саме він перетинатиме кордон), коли всі ЗМІ дивилися трансляції того, як він сідає в експрес з Перемишля до Києва, – Саакашвілі якось забув про захист прав мігрантів. Політик чудово усвідомлював, що Порошенко не дасть йому, як і цілому поїзду в’їхати в Україну. Поїзд залишився на пероні, пасажирів хаотично пообіцяли довезти автобусами на кордон (його теж на той час перекрили) і на території України повернути вартість квитків. Далі – робіть що хочете, добирайтесь як знаєте.
Обидва президенти, один – колишній Грузії, інший – теперішній України, почали жбурлятися звинуваченнями, хто і як тримає в заручниках пасажирів восьми вагонів поїзда – чи то перший, бо сів у вагон і заблокував рух, чи то другий, бо змусив першого сісти у вагон і заблокувати рух.
Люди, які живуть між Польщею й Україною, знову стали чиїмись малопотрібними елементами у великій грі. І це навіть не вина Саакашвілі – вина всієї державної системи України. Попри те, що наша держава стала одним із найбільших джерел мігрантів у Європі, ця група населення досі не має репрезентації в політиці (як це є у Польщі). За неї не борються парламентарії і її не захищають – лише інструментально – і при нагоді використовують.
На головному фото використано прінтскрін з відео варшавського візиту М. Саакашвілі. З facebook-сторінки М. Саакашвілі