У неділю, 15 жовтня 2023 року, у Польщі пройшли вибори до Сейму та Сенату. Цьогоріч поляки показали рекордну, за всі роки незалежної Польщі, явку на виборах – 74,3%. Подолавши 5% виборчий поріг, до парламенту пройшли представники пʼяти політичних партій та коаліцій: Право і справедливість, Громадянська коаліція, Ліві, Третій Шлях та Конфедерація. Пояснюємо, що відбуватиметься далі та як обрані депутати формуватимуть новий уряд Польщі.
За результатами Державної виборчої комісії, перемогу у парламентських виборах 2023 року здобула урядуща партія Право і справедливість / Prawo i Sprawiedliwość, отримавши 35,38% голосів, що дає їм 194 місця у Сеймі. На другому місці Громадянська коаліція / Koalicja Obywatelska, яка має 30,7% голосів та 157 місць у парламенті. Далі йдуть: Третій шлях (Рух Польща 2050 та Польська селянська партія) / Trzecia Droga – 14,4% голосів та 65 депутатських мандатів, Ліві / Lewica – 8,61% голосів та 26 депутатських мандатів, Конфедерація / Konfederacja – 7,16% та 18 депутатських мандатів.
Читайте також: Хто, де і як голосував на парламентських виборах у Польщі?
Результати виборів визначають, яка партія або коаліція формуватиме новий уряд. Попри перемогу Права і справедливості, їхніх 194 місць у Сеймі буде недостатньо для формування парламентської більшості, що необхідна під час голосування за Премʼєра та Раду міністрів. Навіть обʼєднання ПіС з Конфедерацією не дасть необхідної кількості голосів. Натомість реальні шанси на вибір свого Премʼєр-міністра та уряду мають Громадянська коаліція, Третій шлях та Ліві – обʼєднавшись вони отримають 248 місць у Сеймі. Те, як далі розвиватиметься ситуація, та хто стане на чолі нового польського уряду залежить від Президента Польщі.
Згідно з Конституцією Польщі (ст. 109) протягом 30 днів після проведення виборів (тобто найпізніше 14 листопада) Президент Польщі повинен скликати перше засідання новообраного Сейму. Одночасно з цим у відставку йде попередній уряд, який, однак, буде продовжувати виконання своїх обовʼязків до моменту затвердження нової Ради міністрів.
Крім того, Президент Польщі зобовʼязаний призначити нового Премʼєр-Міністра. Останній впродовж 14 днів з моменту першого засідання Сейму повинен сформувати новий уряд – Раду міністрів.
Протягом наступних 14 днів новий Премʼєр представляє Сейму програму діяльності уряду та прохання про надання його уряду вотуму довіри. Щоб затвердити нову Раду міністрів, Сейм повинен проголосувати абсолютною більшістю голосів (тобто більше «за», ніж «проти» та утрималися) за присутності не менше половини визначеної законом кількості депутатів.
Саме в цьому моменті все залежить від рішення Президента. Якщо Анджей Дуда призначить головою уряду представника партії-переможця, тобто – Права і справедливості, то ПіС повинен отримати у Сеймі вотум довіри. Попри свою перемогу, ПіС не здобули достатньої кількості голосів, щоб самостійно приймати рішення у парламенті.
Для вотуму довіри потрібно отримати абсолютну більшість голосів – 231 голос, якщо на засіданні будуть присутні всі депутати Сейму, тобто 460 осіб. Вибори показали, що Право і справедливість можуть точно розраховувати на 194 голоси, що значно знижує їхні шанси на затвердження свого Премʼєра та уряду.
Натомість всі шанси на формування уряду, який отримає вотум довіри під час першого ж голосування, має так звана демократична опозиція – Громадянська коаліція, Третій шлях та Ліві. Спільно ці партії матимуть 248 голосів.
Як наголошують на порталі prawo.pl, головне рішення за Президентом. Він не зобовʼязаний призначати Премʼєра з партії-переможця. Однак, якщо Дуда це зробить, то скоріш всього, сформувати новий уряд з першого разу не вдасться.
В такому випадку Конституція передбачає наступний механізм: якщо призначений Президентом Премʼєр та його уряд не отримали вотуму довіри то право про призначення голови та членів Ради міністрів переходить до Сейму. Сейм так само призначає премʼєра, а останній представляє свій уряд – і, так само як з рішенням Президента, за кандидатів повинна проголосувати абсолютна більшість депутатів.
Якщо уряд та його очільник будуть обрані таким чином, Президент Польщі зобовʼязаний з ним погодитись та прийняти присягу від нових міністрів.
У випадку, коли й під час другого голосування не вдасться затвердити Раду міністрів, вирішальний голос знову переходить до Президента. Згідно з Конституцією він має 14 днів на призначення премʼєра. Протягом наступним 14 днів Сейм повинен проголосувати за новий уряд і його очільника. Однак на цей раз для ухвалення рішення буде достатньо звичайної більшості голосів (тобто більше «за», ніж «проти», без врахування тих осіб, хто утримався).
Якщо й третє голосування буде провальним, то Президент скорочує термін повноважень новообраного Сейму та призначає нові вибори.
Анастасія Верховецька
Джерело: prawo.pl, wybory.gov.pl, Onet