“Я — українка”: про що говорять постери із зображенням українських мігранток у Польщі? – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

“Я — українка”: про що говорять постери із зображенням українських мігранток у Польщі?

29 Жовтня 2018
“Я — українка”: про що говорять постери із зображенням українських мігранток у Польщі?

Українські художники, в межах виставки “Сусіди”, розмістили у Варшаві постери присвячені українським мігранткам. Жінки на плакатах намальовані на фоні 200-гривневої купюри із зображенням відомої української поетеси та письменниці Лесі Українки. Що хотіли сказати автори такої кампанії? Як реагує громадськість?

На плакатах представлені українки, що миють посуд, збирають ягоди, прибирають та працюють в магазинах. Зверху плакату — напис полькою мовою “Я — українка”, внизу розміщений текст, який коротко розповідає хто така Леся Українка та напис: “Сьогодні через труднощі і складну економічну ситуацію тисячі українок змушені працювати у Польщі. Ці жінки заслуговують на гідну працю і відповідне трактування.”

За словами авторки ідеї Оксани Брюховецької, тема українок у Польщі мають стати предметом дискусії. “Українка — так найчастіше називається трудова мігрантка у Польщі. Леся Українка — це псевдонім видатної поетеси, письменниці, перекладачки, яка на початку ХХ століття займалася популяризацією феміністичних та соціалістичних поглядів,” – зазначає кураторка виставки.

Оксана Брюховецька нагадує слова Лесі Українки: “До робітників належать і ті, що роблять письменну працю, коли тільки вони не запродують свого сумління багачам, а тримаються купи з робітниками”.

Сьогодні ця складова творчості української письменниці маргіналізована, зазначає авторка, а портрет Лесі Українки прикрашає 200-гривневу купюру. “Прикрашає ті гроші, яких силі-силенній українських громадян бракує, аби оплатити комунальні послуги, поїхати на відпочинок або забезпечити собі та своїм рідним гідне лікування чи навчання,” – нагадує Брюховецька.

Мисткиня вважає, що статус українок та їхня праця за кордоном мають стати предметом дискусії про сучасні форми капіталістичної економіки та гендерної політики. Форма плакату дозволяє винести ці роботи за межі виставкового простору, так, щоб мистецтво йшло до людей, а не навпаки. Розміщені у публічному просторі, ці роботи надають проблемі видимості.

“У Польщі ви можете зустріти наших співвітчизниць, залучених до цієї праці, які мають вищу освіту, вчителювали. Доки вони заробляють у такий спосіб на життя, їхня професійна кар’єра занепадає,” – говорить Оксана Брюховецька. На кожному плакаті знизу зазначається: “Ці жінки заслуговують гідної оплати праці і гідного ставлення до себе”.

Виставку зустріли неоднозначною реакцією. Те, що українки показані лише через соціально неуспішні верстви, обурило багато українськіх мігранів і мігранток, серед яких науковці, журналісти, громадські діячі.

Зокрема, українська мисткиня Лія Достлєва, яка мешкає у Познані, на своїй сторінці у facebook пише: “Дуже шкідливий проект, з якого боку на це не подивись. Якийсь базовий брак чутливості і розуміння того, як працюють стереотипи.”

Водночас, проект отримав і схвальні відгуки, хоча їх наразі є значно менше. Зокрема, українська режисерка Надя Парфан пише: “Оксана Брюховецька зробила крутезний мистецький проект про українок у Польщі: підняла масштабне соціальне явище, яке ігнорують обидва уряди і українське суспільство. Але ми так боїмося побачити себе у дзеркало, що скоріше розіб’ємо його, ніж подивимось правді у вічі.”

Сама Оксана Брюховецька у відповідь на критику пояснює свою позицію: “Насправді ж принизливим є те, що Україна сьогодні є найбіднішою країною Європи і входить у десяток найбідніших країн світу. Палкі емоції та гнів, що виникають при згадці про це, варто було б перенаправити на пошук вирішення проблеми. Натомість прикро, що окремі громадяни, які вважають себе успішнішими за інших, з такою зневагою висловлюються щодо робітниць, представлених на плакатах. Лікарки, працівниці фабрик, офіціантки, сезонні працівниці і прибиральниці не є людьми другого сорту! Усі інші громадяни користають з їхньої праці!” – написала Брюховецька у спеціальному матеріалі для видання “Українська правда”.

Авторами плакатів виступили українські художники Ксенія Гнилицька, Валентина Петрова, Давид Чичкан та сама Оксана Брюховецька.

Максим ВЕРТЕЛЕЦЬКИЙ

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись